Постанова № 6898367, 14.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.10.09Справа №2а-6534/09/10/0170 12:53 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача – Павленко В.М., представник по довіреності №57/01-10 від 15.09.2009 року;

від відповідача – Корницька В.М., представник по довіреності №3/9/10-00 від 08.01.2009 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001041502/0 від 15.05.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" - позивач - 20 травня 2009 року звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим – відповідач - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0001041502/0 від 15.05.2009 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року, згідно з якою визначено суму податкового зобов’язання в сумі 153179грн.00коп. Позивач стверджує, що сума узгодженого податкового зобов’язання за вересень 2008 року по строку 30.10.2008 року була сплачена ним у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додані до позовної заяви. Позивач також зазначає, що відповідачем 12.05.2009 року проведено перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість за вересень 2008 року. За результатами перевірки складено акт №620/15-02/03347678 від 12.05.2009 року, в якому вказано, що відповідач під час проведення перевірки дійшов висновку про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань по ПДВ за вересень 2008 року. Сакською об’єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим 15.05.2009 року на підставі даного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001041502/0 про застосування до позивача на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 року №2181-ІІІ у загальній сумі 76589грн.52коп. Позивач вказує, що відповідачем порушено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), оскільки згідно з вимогами зазначеного Порядку акт перевірки повинен містити посилання на первинні або інші документи бухгалтерського і податкового обліку, тоді як в зазначеному акті перевірки посилання на первинні документи відсутні; перевірка фактично проведена на підставі даних особового рахунку позивача по податку на додану вартість за 2008 рік, який не є первинним документом позивача. Позивач також вказав, що відповідачем на порушення вимог діючого законодавства зараховані здійснені позивачем платежі в рахунок погашення податкового боргу без врахування призначення платежу, що було зазначено в платіжних дорученнях, тоді як відповідач як орган податкової служби не наділений правом зміни призначення платежу, а також зарахування платежів на погашення інших податкових зобов’язань без згоди платника податків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважає прийняте податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надійшли до Окружного адміністративного суду АР Крим 08 липня 2009 року засобами факсимільного зв’язку та надані у судовому засіданні 14 жовтня 2009 року представником відповідача. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість тим, що під час проведення перевірки позивача було встановлено несвоєчасну сплату ним узгодженим сум податкових зобов’язань по ПДВ по податковій декларації за вересень 2008 року. Відповідач зазначає, що відповідно до вимог п.7.7. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, у зв’язку з чим сплачені позивачем суми зараховувались в погашення податкового боргу попередніх періодів. З заперечень відповідача також слідує, що під час проведення перевірки використовувались дані податкових декларацій позивача з податку на додану вартість та особовий рахунок, що містить у собі відомості про дату перерахування та суму перерахованих до бюджету грошових коштів на сплату ПДВ. Крім того, відповідач посилається також на вимоги п.1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. №276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за №843/11123), та п.3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 р. №290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 р. за №522/7843), згідно з якими органам державної податкової служби надано право на проведення розподілу грошових коштів за платіжним дорученням на погашення пені, про що платнику податків направляється відповідне повідомлення з зазначенням податкового боргу, що погашений, суми боргу та пені, в рахунок погашення яких зараховані сплачені суми. Відповідач зазначає, що повідомлення про розподіл грошових коштів направлялись позивачу, у встановленому порядку ним не оскаржувались, заперечення позивача на дії працівників податкового органу до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим не надходили.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" (код ЄДРПОУ 03347678, юридична адреса: 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Промишленна, буд.9) зареєстровано Виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим 14 листопада 1995 року, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну реєстрацію 11431050001000661 - а.с.16-18), є платником податків та зборів, зокрема, податку на додану вартість, що підтверджено матеріалами справи та представником позивача.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників встановлені Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ. Пунктом 3 частини 1 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181 –ІІІ (надалі - Закон №2181).

Пунктом 4.1 статті 4 даного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивачем до Сакської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим 17 жовтня 2008 року було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень (09 місяць) 2008 року (а.с.14-15). Згідно з рядком 27 даної декларації позивачем самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в сумі 153179грн.00коп.

За таких обставин, податкове зобов'язання, самостійно визначене позивачем у зазначеній податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, суд зазначає, що визначену у вказаній податковій декларації суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за вересень 2008 року, позивач повинен був сплатити по 30 вересня 2008 року включно, що підтверджено позивачем в тексті позовної заяви та представником позивача у судовому засіданні не заперечувалось.

Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим 12.05.2009 року проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов’язання по податку на додану вартість за вересень 2008 року. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №620/15-02/03347678 від 12.05.2009 року (а.с.34-35), в якому зазначено, що узгоджене податкове зобов’язання з податку на додану вартість сплачено позивачем з порушенням встановленого строку, а саме: по терміну сплати 30.10.2008 року по податковій декларації №25173 від 17.10.2008 року нараховані в картці особового рахунку узгоджені податкові зобов’язання по ПДВ в сумі 153179грн.00коп., які фактично сплачені платіжним дорученнями:

- №303 від 16.03.2009 року в сумі 9430грн.96коп. з порушенням терміну сплати на 137 днів;

- №345 від 20.03.2009 року в сумі 18850грн.74коп. з порушенням терміну сплати на 141 день;

- №354 від 23.03.2009 року в сумі 18827грн.25коп. з порушенням терміну сплати на 144 дні;

- №361 від 24.03.2009 року в сумі 9470грн.63коп. з порушенням терміну сплати на 145 днів;

- №365 від 25.03.2009 року в сумі 14197грн.58коп. з порушенням терміну сплати на 146 днів;

- №371 від 27.03.2009 року в сумі 33425грн.95коп. з порушенням терміну сплати на 148 днів;

- №522 від 27.04.2009 року в сумі 47426грн.24коп. з порушенням терміну сплати на 179 днів;

- №533 від 29.04.2009 року в сумі 1549грн.65коп. з порушенням терміну сплати на 181 день.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 у зв’язку з несвоєчасною сплатою узгодженої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість.

Акт перевірки вручено позивачу 12 травня 2009 року, що підтверджено підписом уповноваженої особи на акті перевірки та представником позивача не заперечується.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

На підставі зазначеного акту перевірки Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0001041502/0 від 15.05.2009 року про застосування штрафних санкцій згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 153179грн.00коп., встановленого пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, - у розмірі 50% у сумі 76589грн.52коп. (а.с.13).

Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено позивачу 15.05.2008 року, що підтверджено підписом уповноваженої особи позивача на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.36) та представником позивача не оспорюється.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Позивачем в обґрунтування неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення надані платіжні доручення, що підтверджують сплату узгодженої суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість за вересень 2008 року:

- №1502 від 10.10.2008 року на суму 20000грн.00коп., в якому зазначено призначення платежу “ПДВ за вересень 2008 р.” (а.с.5),

- №1546 від 17.10.2008 року на суму 16800грн.00коп., в якому зазначено призначення платежу “ПДВ за вересень 2008 р.” (а.с.6);

- №1570 від 23.10.2008 року на суму 3000грн.00коп., в якому зазначено призначення платежу “ПДВ за вересень 2008 р.” (а.с.7);

- №1574 від 24.10.2008 року на суму 10000грн.00коп., в якому зазначено призначення платежу “ПДВ за вересень 2008 р.” (а.с.8);

- №1582 від 27.10.2008 року на суму 8000грн.00коп., в якому зазначено призначення платежу “ПДВ за вересень 2008 р.” (а.с.9);

- №1587 від 29.10.2008 року на суму 55000грн.00коп., в якому зазначено призначення платежу “ПДВ за вересень 2008 р.” (а.с.10);

- №1596 від 30.10.2008 року на суму 40379грн.00коп., в якому зазначено призначення платежу “ПДВ за вересень 2008 р.” (а.с.11);

а всього - на суму 153179грн.00коп. (20000,00+16800,00+3000,00+ 10000,00+8000,00+55000,00+40379,00).

Суд зазначає, що згідно з особовим рахунком позивача за 2008 рік (а.с.45-55) зазначені суми по вказаним платіжним дорученням дійсно були зараховані до Державного бюджету України (а.с.52, 53), що не оспорюється представником відповідача.

Суд вважає необхідним зазначити, що в матеріалах справи відсутні відомості про наявність будь-яких інших платіжних доручень, в яких позивачем зазначено призначення платежу – погашення узгоджених податкових зобов’язань по податку на додану вартість за вересень 2008 року. Про наявність таких платіжних доручень також не повідомлено представниками позивача та відповідача у судових засіданнях. Суд також зазначає, що сума грошових коштів, що була перерахована позивачем до бюджету по зазначеним платіжним дорученням - 153179грн.00коп., співпадає з сумою узгодженого податкового зобов’язання по податковій декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2008 року - 153179грн.00коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перерахованими позивачем зазначеними платіжними дорученнями грошовими коштами були повністю погашені узгоджені податкові зобов’язання по податковій декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2008 року.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки. Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Згідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається у порядку черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення –у рівній пропорції.

На підставі Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової інспекції оперативного обліку податків і зборів, які поступають до бюджету і в державні цільові фонди, затвердженою наказом Головної Державної податкової інспекції України №37 від 12.05.1994 (з наступними змінами та доповненнями), а також Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової інспекції України №276 від 18.07.2005, облік, контроль і складання звітності, по платежах, які надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи. При введенні первинних документів по кожній операції фіксується особовий номер працівника, дата і час введення інформації.

Згідно з пунктом 5.3 Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової інспекції оперативного обліку податків і зборів, які надходять до бюджету і в державні цільові фонди, при обробці розрахункових документів по оплаті платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряє відомості заповнення реквізитів "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам і на його паперовій копії проставляють дату і підпис відповідальної особи.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №276, проведення операцій по рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Згідно ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу України" посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.

Отже, за викладених обставин, операції по рахунках проводяться в хронологічному порядку, але на підставі первинних документів платників податків і позначених в них призначень платежу.

За таких обставин, судом не приймається до уваги посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на вимоги п.1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. №276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за №843/11123), та п.3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 р. №290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 р. за №522/7843)у зв’язку з наступним:

Відповідно до п.1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Згідно з п.3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 р. №74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 р. за №436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.

Суд зазначає, що вказаними нормативно-правовими актами передбачена можливість розподілу платежу лише в частині визначення складової частини податкового боргу, що підлягає погашенню – узгоджене податкове зобов’язання або пеня, та пропорційного співвідношення таких частин, а не зміна призначення платежу в частині самостійного визначення податковим органом саме податкового (звітного) періоду, за який погашається податковий борг (узгоджена сума податкового зобов’язання).

Також суд зазначає, що повідомлення про проведений розподіл сплачених позивачем сум для часткового погашення пені, а також дії відповідача стосовно здійснення такого розподілу, не є предметом даної адміністративної справи, у зв’язку з чим зазначені дії податкового органу не перевіряються на дотримання вимог діючого законодавства та не оцінюються судом. Крім того, жоден нормативно-правовий акт (в тому числі, і накази Державної податкової адміністрації України) не ставить можливість визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну плату узгоджених сум податкових зобов’язань в залежність від визнання протиправними дій податкового органу стосовно проведення розподілу сплачених сум для погашення пені.

Таким чином, поточні платежі, що здійснював позивач, безпідставно зараховувалися відповідачем в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

Суд також не погоджується з посиланням відповідача на те, що перевірка проводилась на підставі податкових декларацій позивача та даних особового рахунку з податку на додану вартість, оскільки зазначені документи не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, відповідно до вимог пп.17.17 п.17.1 ст.17 Закону №2181 штрафні санкції, як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, застосовані у розмірі 50% погашеної суми узгодженого податкового зобов'язання - 153179грн.00коп. - в сумі 76589грн.52коп. Однак, п'ятдесят відсотків від суми податкового зобов'язання по декларації позивача за вересень 2008 року складає 76589грн.50коп. (153179грн.00коп. / 50%), що не відповідає сумі штрафних санкцій (різниця склала 0грн.02коп.).

Суд зазначає, що позивач в поданому адміністративному позові та представник позивача під час надання пояснень в судових засіданнях під час розгляду справи в суді не оспорює підстави та порядок проведеної перевірки, своєчасність повідомлення про її проведення тощо. У зв’язку з викладеним судом не розглядаються та не оцінюються дії відповідача стосовно дотримання порядку проведення перевірки, повідомлення позивача про її проведення та не розглядається питання щодо визнання дій податкового органу, що пов’язані з проведенням перевірки, неправомірними.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкових повідомлень-рішень, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0001041502/0 від 15 травня 2009 року, прийняте стосовно Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" про застосування штрафних санкцій в сумі 76589грн.52коп., є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0001041502/0 від 15 травня 2009 року про застосування штрафних санкцій у сумі 76589грн.52коп. є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У зв’язку зі складністю справи судом 14 жовтня 2009 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 19 жовтня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись статтями 94, 158-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0001041502/0 від 15.05.2009 року, прийняті стосовно Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки".

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" (код ЄДРПОУ 03347678, юридична адреса: 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Промишленна, буд.9) судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Кудряшова А.М.