Постанова № 68978767, 20.09.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1487/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків за податковим боргом,

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі по тексту - ГУ ДФС у Полтавській області, позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту - ФО-П ОСОБА_1, відповідач), третя особа - Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, третя особа) про стягнення коштів з рахунків за податковим боргом в сумі 738796,18 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач, третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, надіслали заяви про розгляд справи без їхньої участі /а.с. 45, 47/.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 43/.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 19 вересня 2017 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в якості фізичної особи-підприємця зареєстрований 20 вересня 1996 року /а.с. 21-22/.

Судом встановлено, що відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи від 20 серпня 2016 року № НОМЕР_2, згідно якої визначено до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 1383,05 грн /а.с. 9-10/.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Станом на момент звернення з позовом до суду за вищевказаною декларацією рахується заборгованість у розмірі 1383,05 грн.

Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_1, по питанню повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 17 листопада 2015 року № 274/16-03-17-01-10/2477317974 /а.с. 18-20/.

На підставі акта перевірки від 17 листопада 2015 року № 274/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 контролюючим органом 04 липня 2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення від 01 грудня 2015 року:

- № 0080791701/1605, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування (код платежу 11010500) у розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 16/;

- № 0080811701/1604, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування (код платежу 11010500) у розмірі 590000,27 грн (з яких грошове зобов'язання - 472000,22 грн, штрафна санкція - 118000,05 грн) /а.с. 16/;

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб частково погашена за рахунок наявної переплати у розмірі 4907,30 грн, станом на дату розгляду справи судом становить - 586986,02 грн.

- № 0080821701/1603, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: єдиний податок фізичних осіб (код платежу 18050400) у розмірі 152793,46 грн (з яких основний платіж - 122234,77 грн, штрафна санкція - 30558,69 грн) /а.с. 15/.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкові повідомлення-рішення від 01 грудня 2015 року № 0080791701/1605, 0080811701/1604, 0080821701/1603 направлялися рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте вказаний лист повернувся до контролюючого органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 11/. З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученим платнику податків.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 01 грудня 2015 року № 0080791701/1605, 0080811701/1604, 0080821701/1603, а також його оскарження до суду.

Згідно заяви ФО-П ОСОБА_1 від 09 червня 2015 року № 2992 відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування /а.с. 11-12/, у зв'язку з чим загальна заборгованість по сплаті єдиного податку (по терміну сплати 20 квітня 2016 року, 20 травня 2016 року, 20 червня 2016 року) становить 826,80 грн.

Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб зменшена за рахунок переплати 156,50 грн, а також зарахування від'ємного значення у зменшення боргу по єдиному податку на підставі розрахунку від 24 червня 2016 року № 93 у сумі - 1653,60 грн /а.с. 24/, в результаті чого заборгованість становить - 151810,16 грн.

З огляду на викладене, станом на момент розгляду справи загальна сума заборгованості ФО-П ОСОБА_1 становить за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 586986,02 грн, за податковим боргом по заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб - 151810,16 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

На підставі вищезазначеного Кременчуцькою ОДПІ сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 24 червня 2016 року № 70089-16/554, яка направлялася відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте, вказаний лист повернувся до контролюючого органу з відміткою пошти "по закінченню терміна зберігання" /а.с. 23/. З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 та пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога від 24 червня 2016 року № 70089-16/554 вважається врученою відповідачу.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків за податковим боргом задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) кошти на погашення податкового боргу:

- з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 586986,02 грн (п'ятсот вісімдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень 02 копійки) на р/р 33112341700006, одержувач: 37802029, Управління державної казначейської служби України у м. Горішні Плавні; банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області; МФО: 831019;

- по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 151810,16 грн (сто п'ятдесят одна тисяча вісімсот десять гривень 16 копійок) на р/р 37198204011603, одержувач: 39780421, правління державної казначейської служби України у м. Горішні Плавні; банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області; МФО: 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко