Рішення № 68975894, 11.09.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/12802/16-ц

н/п 2/766/3587/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого – судді Прохоренко В.В.,

секретар Тихоша Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним вище позовом, обґрунтувавши його тим, що 18.06.2016 року близько 11-50 годин в м. Херсоні по Бериславському шосе, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки БАЗ А079.20 реєстраційний номер ВТ 2962АА, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом Toyota RAV4 реєстраційний номер НОМЕР_1, під керування ОСОБА_3. В результаті Дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.08.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Між ОСОБА_2 та НАСК «Оранта» укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв на час дорожньої пригоди. Згідно звіту № 64 від 22.07.2016 року експертного авто товарознавчого дослідження щодо встановлення вартості матеріальної шкоди, спричиненої володільцю транспортного засобу Toyota RAV4 реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 57497,93 грн. Позивачем в період з 29.06.2016 року по 29.07.2016 року виконано на ТОВ «Авто-Плаза» відновлювальний ремонт автомобіля, що відповідно до наряду замовлення № АП 000000692 від 29.07.2016 року становить 71 867,00 грн. Також, позивач зазнала витрат на правовому допомогу у розмірі 6000,00 грн. та оплату послуг за визначенням матеріального збитку завданого її автомобілю у розмірі 1000,00 грн. Станом на дату подання позову НАСК «Оранта» не направила позивачу письмове повідомлення про прийняте рішення, повідомило лише про нарахування суми страхової виплати у розмірі 26 955,23 грн., не мотивуючу вказану суму. З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з НАСК «Оранта» на свою користь суму не виплаченого страхового відшкодування в розмірі 44 911,00 грн.; витрати пов’язанні з наданням правової допомоги у розмірі 6000,00 грн. та витрати понесені за проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1000,00 грн., а також судові витрати у розмірі 551,20 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав повноваження представнику.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача НАСК «Оранта» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечувала проти їх задоволення.

Третя особа в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що 18.06.2016року у м. Херсоні сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «БАЗ А079.20», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та «Toyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1

Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29.08.2016 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КПАП України, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до полісу №АЕ7011401 від 04.03.2016року цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «БАЗ А079.20», державний номер НОМЕР_2, застрахована Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну - 100 000грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Toyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1, є позивач ОСОБА_1

21.06.2016 року страховика було повідомлено про настання дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого автомобіля, а 20 липня 2016року позивачем подано заяву про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту № 64 від 22.07.2016року про оцінку транспортного засобу, складеного суб'єктом підприємницької діяльності «СПД ФЛП ОСОБА_4А.» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 57 497 ,93грн.

Згідно акту виконаних робіт № АП000000692 від 29.07.2016року ТОВ «Авто – Плаза» вартість ремонтних робіт по відновленню автомобіля позивача становить 71 867,00грн.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи,відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та \ або майну потерпілого.

Статтею 22.1. зазначеного закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 даного закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За змістом статті 34 закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

З матеріалів справи встановлено, що страховик лише 26.07.2016року звернувся до ТОВ «Гарант – АСІСТАНС» для визначення розміру страхового відшкодування. Згідно до акту дослідження № ВТ2737ВА–2 від 26.07.2016року сума матеріального збитку визначена в розмірі 26 955,23 грн. , проте на дату подачі позову до суду страховик не сплатив страхове відшкодування, та не давав позивачеві вмотивованого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п.36.1. ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування ( регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування ( регламентної виплати) у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування ( регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно вимог ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мале місце дії та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до вимог ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин, суд з урахуванням положень ст.ст.57,60,64 ЦПК України при визначені розміру заподіяної шкоди вважає достовірним доказом на підтвердження завданого потерпілому матеріального збитку, висновок експертного атотоварознавчого дослідження за № 64 від 12.07.2016року, здійсненого на замовлення позивача, на підставі якого страхова компанія повинна здійснити страхову виплату, оскільки страхова компанія не надала належних і допустимих доказів на спростування завданого матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту та переконливих доказів на підтвердження суми збитку відповідно до дослідження № ВТ2737ВА-2 від 26.07.2016року, проведеного ТОВ «Гарант- АСІСТАС», і в суді не заявили клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Окрім того, відповідач повинен відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) в сумі 1000,00 грн. відповідно до положень ст.29 Закону.

Відповідно до статей 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

За положенням ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування у цивільний справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-V? «Про граничний розмір компенсаційних витрат на правову допомогу у цивільних і адміністративних справах»

Зокрема частиною першою наведеного Закону передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, у яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення суду, іншою стороною не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 48 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року (із змінами і доповненнями від 25.09.2010 року) «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надана лише копія договору про надання правової допомоги та квитанції від 07.10.2016 року про отримання від ОСОБА_1 6 000 грн., розрахунок понесених витрат відсутній.

Отже, позовні вимоги позивачем в частині стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають із наведених вище підстав.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею та документально підтверджені судові витрати, по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 10,11, 57,60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 суму не виплаченого страхового відшкодування в розмірі 44911, 77 грн., а також витрати за проведення експертного авто товарознавчого дослідження в сумі 1000 грн.

В решті позову відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Прохоренко