Ухвала суду № 68970992, 01.03.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6654/17

Провадження № 1-кс/761/4147/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Гончар Я.О.

розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Шевчука І.Ф. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101100000245 від 04 серпня 2016р., за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 Шевчук І.Ф., звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101100000245 від 04 серпня 2016р., за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України, про арешт майна, а саме: земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 59, кадастровий номер 8000000000:91:165:0018, орендарем якої є Центральне територіальне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 34578571)..

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що на звернення Центрального територіального управління капітального будівництва, Департаментом містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) розроблені, надані та зареєстровані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17 січня 2011р. № 503/0/18/009-11 для проектування будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Артема, 59 у Шевченківському районі м. Києва.

Прокурор зазначає, що на даній земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців ( Артема), 59, не можна здійснювати будь-які роботи пов'язані з будівництвом об'єктів архітектури. Крім того, вказана земельна ділянка є об'єктом, на яке спрямоване кримінальне правопорушення.

На даний час є ризики того, що на вказаній земельній ділянці можуть проводитись незаконно будівельні роботи, що може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

В судовому засіданні прокурор Шевчук І.Ф. клопотання підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Особа-володілець майна про розгляд клопотання не повідомлялась, оскільки майно тимчасово не вилучалось, а тому суд вважає за можливе, згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, провести розгляд клопотання у її відсутність.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження № 42016101100000245, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.1) ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положень ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:

1)правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В ході розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на земельну ділянку, у кримінальному провадженні не доведено необхідність такого арешту, враховуючи те, що метою арешту є запобігання в майбутньому будівництва на вказаній земельній ділянці, проте зазначений захід забезпечення кримінального провадження не зможе перешкодити здійсненню будівництва в майбутньому.

Таким чином суд приходить до висновку, що клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, воно є необґрунтованим, у зв'язку з чим з урахуванням викладеного, подане клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст. 167, 170, 171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 Шевчука І.Ф. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101100000245 від 04 серпня 2016р., за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 197-1 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: