Ухвала суду № 68964186, 18.09.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 вересня 2017 року Справа № 915/933/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Житлопромбуд-8” (54022, м. Миколаїв, вул. Толстого, 2Б; ідентифікаційний код 05409952)

до відповідача: Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. В.Морська, 42; ідентифікаційний код 04013962)

про: зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 14 вересня 2017 року звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 2030 від 14.09.2017, в якій просить суд зобов’язати Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації прийняти виконані Приватним акціонерним товариством “БК “Житлопромбуд-8” роботи за договором підряду на виконання будівельних робіт № 5 від 28.08.2017 за період вересень 2017 року (всього 28 одиниць), а саме:

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 2250040,80 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 1910398,80 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 2469322,80 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 262706,40 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 241777,20 грн. з ПДВ;

- акт вартості устаткування, що придбається виконавцем робіт за вересень 2017 року на суму 713115,00 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 4814,40 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 2125447,20 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 1187968,80 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 109258,80 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 8431,20 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 60573,60 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 129664,80 грн. з ПДВ;

- акт вартості устаткування, що придбається виконавцем робіт за вересень 2017 року на суму 213288,00 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 243175,20 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 258772,80 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 113755,20 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 19317,60 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 14336,40 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 974358,00 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 308907,60 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 290763,60 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 178734,00 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 136612,80 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 130650,00 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 6481,20 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 36319,20 грн. з ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2017 року на суму 70369,20 грн. з ПДВ.

Суд, ознайомившись з матеріалами позовної заяви № 2030 від 14.09.2017, дійшов висновку про повернення її без розгляду, з наступних причин:

1. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податків за його наявності.

У позовній заяві № 2030 від 14.09.2017 визначено позивача – ПрАТ “БК “Житлопромбуд-8”, тобто не вказано повного найменування сторін.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

2. Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Згідно зі ст. 55 ГПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошей – стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, – суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

В пункті 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу” (з останніми змінами та доповненнями), зокрема, зазначено, що одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.

Дослідивши позовну заяву № 2030 від 14.09.2017 і додані до неї матеріали, суд встановив, що позивачем в позовній заяві не вказано ціни позову, а також в позовній заяві не вказано та до неї не додано обґрунтованих розрахунків сум за оспорюваними актами.

При цьому, як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем оцінено надані послуги по кожному акту. Тобто позовна заява має майновий характер.

Так, загальна сума за спірними актами (приймання виконаних робіт за вересень 2017 року №№ 1-26 (26 шт.) та актами вартості устаткування, що придбається виконавцем робіт за вересень 2017 року (2 шт.)) в загальній кількості 28 одиниць, складає 14469360,60 грн.

Позивачем у позовній заяві № 2030 від 14.09.2017 не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме:

- відсутні будь-які пояснення або посилання, тобто взагалі не обґрунтовано надання суду додаткових угод до договору № 32 від 27.08.2012 в якості належних і допустимих доказів до позовної заяви;

- не вказано та не обґрунтовано (як взагалі, так і з правової точки зору (умов договору підряду)), так само як і не підтверджено жодними доказами причин або необхідності, або інших підстав щодо «здійснення коригування проектної документації» відповідачем у 2017 році;

- не вказано доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини виконання позивачем будівельних робіт починаючи з 2012 року.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

3. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За змістом ст. 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до ст. 2 вказаного закону платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами пунктів 2.2, 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”:

Статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Зокрема, господарським судам слід враховувати, що:

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, – визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним – пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи – залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Отже, виходячи із загальної суми спірних актів в розмірі 14469360,60 грн., судовий збір повинен становити 217040,41 грн. (14469360,60 грн. х 1,5%)

Однак, як вбачається із платіжного доручення № 9848 від 13.09.2017, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Тобто, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, у позовній заяві № 2030 від 14.09.2017 позивачем вказано, що ця позовна заява зареєстрована в канцелярії відповідача, що є доказом її отримання.

Дійсно, на першому аркуші позовної заяви № 2030 від 14.09.2017 проставлено штамп Управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації та від руки вписано дату « 14.09.2017».

При цьому, вхідний реєстраційний номер документа (на що звертає увагу позивач ) відсутній, так само як відсутні й зазначення посади, прізвища, ініціалів та підпису уповноваженої особи, що прийняла документ. Із вказаного проставленого на позовній заяві штампу № 2030 від 14.09.2017 неможливо встановити, які саме документи були отримані особою: лише позовна заява № 2030 від 14.09.2017 чи позовна заява з доданими до не\ документами.

Відповідно до абз. 8 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” не може вважатися належним доказом надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів проставлена на позовній заяві відмітка іншої сторони, якщо у цій відмітці не зазначено, ким саме прийнято копію позовної заяви.

Отже, позивачем не надано суду належних доказів надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, недодержання позивачем вимог ст. ст. 54-57 ГПК України є підставою для застосування судом ст. 63 ГПК України – повернення позовної заяви без розгляду.

Додатково суд звертає увагу позивача на наступне:

За приписами ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог п. 5.27 “Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Так, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» (із змінами, внесеними згідно з листом Вищого господарського суду № 01-06/473/2013 від 12.03.2013), відповідно до змісту якого відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Також позивачу необхідно взяти до уваги те, що розгляд такої категорії спорів (стосовно будівельного підряду) передбачає обов’язкову наявність проектно-кошторисної документації та всіх інших додатків до договору підряду (наприклад, графік, план фінансування тощо).

Позивач, усунувши обставини, які були підставами повернення позовної заяви без розгляду, має право повторно звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись п. п. 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву № 2030 від 14.09.2017 та додані до неї документи без розгляду.

Додатки:

- позовна заява № 2030 від 14.09.2017 з доданими до неї документами;

- акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2017.

Суддя О.Г. Смородінова