Вирок № 6895920, 10.09.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №1-638/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2008 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С. , з участю секретаря Помазан С. С. , прокурора Свєчнікової-Гамілякової В.Е., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, експедитора ТОВ «МАКВИС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого

03.09.2007 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на той же строк, за ст. 286 ч. 1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23 листопада 2007 року о 16 годині 45 хвилин, маючи посвідчення водія серії РРВ №НОМЕР_2, категорії «В», керував технічно справним автомобілем «Деу-Ланос», держномер НОМЕР_1 та рухався по вул. Верховинця в напрямку вул. Героїв Космосу в м. Києві по крайній правій смузі, із швидкістю 5 км/год.

Повернувши праворуч на вул. ОСОБА_2 та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, водій ОСОБА_1 грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме:

п. 16.2 ПДР України, згідно якого на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку;

п. 18.1 ПДР України - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Вказане порушення виразилося в тому, що водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним транспортним засобом не був уважним, не стежив, за .дорожньою обстановкою, внаслідок чого, повертаючи праворуч, не помітив пішохода ОСОБА_3, яка переходила проїзну частину, на яку він повертав, та не дав їй дорогу, а також, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на котрому перебувала потерпіла, не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека.

Внаслідок цього, на нерегульованому пішохідному переході він скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 і, усвідомлюючи свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди, зупинивши керований ним транспортний засіб не залишився на місці пригоди, не увімкнув аварійну сигналізацію, не встановив знак аварійної зупинки, почав переміщати керований ним транспортний засіб, що має причетність до пригоди, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілій, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи №775/Е від 4 липня 2008 року, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді розриву медіального меніску правого колінного суглобу, що відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як не небезпечне для життя, але яке спричинило тривалий розлад здоров'я ( на строк понад 21 добу ).

Зазначені тілесні пошкодження заподіяні тупими предметами і могли утворитись в результаті ДТП.

Наслідки, що настали, знаходяться у прямому причинному зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, а саме: п.п. 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, керуючи транспортним засобом, ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 286 ч. 1 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та підтвердив, що дійсно 23 листопада 2007 року біля 16 години 45 хвилин керував технічно справним автомобілем і здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_3 при зазначених вище обставинах, порушивши пункти 16.2, 18.1 ПДР України.

Вина підсудного, окрім цього, повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, місце, час та механізм скоєння діяння підтверджуються довідкою про ДТП ( а.с. 8-9 ), протоколом огляду місця ДТП ( а.с. 10-15 ), схемою пригоди ( а.с. 16 ), висновками експертів №775/Е від 4 липня 2008 р. ( а.с. 52-53 ), №330ат від 14 липня 2008 р. ( а. с 60-64 ), згідно яких підсудний 23 листопада 2007 року порушив правила безпеки дорожнього руху - п.п. 16.2, 18.1 ПДР України, що спричинило потерпілій тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Пояснення підсудного, висновки експертів, зазначені докази по справі, на думку суду, відповідають дійсності, оскільки вони непротиречиві між собою і не оспорюються самим ОСОБА_1

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про винність підсудного в скоєнні встановленого судом кримінально-караного діяння та правильності кваліфікації його дій за ст. 286 ч. 1 КК України, оскільки ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки руху - п.п. 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в прямому причинному зв'язку із спричиненням ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Однак, із пред'явленого, суд вважає за необхідне виключити, як надлишкове, обвинувачення підсудного в порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту - п.п. 2.3 ( б ) та 2.10 Правил дорожнього руху, оскільки воно ( порушення ) не знаходиться в прямому причинному зв'язку із заподіянням потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень і, відповідно, не являється ні складовою злочину, ні кваліфікуючою ознакою ст. 286 ч. 1 КК України.

При обранні ОСОБА_1 міри покарання, судом враховується характер та ступінь тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, особистість та характеристику підсудного, склад його сім'ї, стан здоров'я як його самого, так і членів сім'ї.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає його допомогу в ході слідства та суду, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, а обтяжуючими - рецидив злочинів по ст. 185 ч. 2 КК України.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі, строком два роки, що у відповідності до ст. 72 КК України складає один рік позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.

До призначеного за новим вироком, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, суд вважає за необхідне частково приєднати підсудному не відбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03.09.2007 року, строком в 8 місяців і остаточно визначити - 1 рік 8 місяців позбавлення волі.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Речовий доказ по справі - автомобіль «Деу-Ланос», держномер НОМЕР_1, суд вважає за необхідне повернути за належністю власнику, а витрати на проведення експертизи - стягнути з підсудного.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 286 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, строком 2 ( два ) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

Остаточну міру покарання ОСОБА_1, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03.09.2007 року, строком в 8 місяців позбавлення волі, призначити у вигляді позбавлення волі, строком 1 ( один ) рік 8 ( вісім ) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (-два-) роки.

Міру запобіжного заходу змінити йому в залі судового засідання з підписки про невиїзд на тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДВП в м. Києві та Київській області.

Строк покарання рахувати з 10 вересня 2008 р.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, експедитора ТОВ «МАКВИС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь

НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві на р/р 35226002000466, код ЗКПО 25575285, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018, за проведення експертизи та дослідження - 423, 69 грн. Речовий доказ по справі - автомобіль «Деу-Ланос», держномер НОМЕР_1, повернути за належністю - власнику. Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.