Ухвала суду № 68954351, 18.09.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1399/17

Номер провадження 1-кс/623/443/2017

УХВАЛА

іменем України

18 вересня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участі секретаря Довгополої І.І.,

прокурора Махненка Д.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі заявуобвинуваченого ОСОБА_1 провідвід судді Ізюмського міськрайонного суду Герцова О.М., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М. знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220320000635 від 01.06.2017 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

01.08.2017 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Герцова О.М.

В заяві про відвід судді обвинувачений ОСОБА_1 посилається на те, що в ході розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням головуючим у справі суддею Герцовим О.М. грубо порушуються норми діючого законодавства. На думку заявника, суддя при розляді справи веде себе упереджено, однобоко, зацікавлено в ускладненні предявленого обвинувачення, з очевидним обвинувальним ухилом, ігнорує заявлені обвинуваченим клопотання, поверхнево розглядає подані документи та медичні виписки з історій хвороб, безпідставно відхиляє розгляд питань, які потребують негайного, безперечного розгляду. Вважає, що постановлені в подальшому суддею Герцовим О.М. судові рішення будуть незаконними.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву про відвід судді Герцова О.М. підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував протии задоволення відводу судді.

Перевіривши викладені в заяві підстави відводу судді, вислухавши думки заявника, прокурора, суд вважає, що відсутні будь-які підстави для задоволення відводу судді Герцову О.М. та вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав

В силу змісту ст. 6 Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 75 КПК України обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні включають в себе те: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Суд розглядає відвід в межах та обсягах, визначених особою, яка у відповідності до параграфу 6 глави 3 КПК України подала таку заяву, виходити за межі заявленого відводу суд не має повноважень.

Відповідно до п.1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обовязком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Враховуючи викладене, слід відмітити, що зазначені причини заявленого відводу ніяким чином не повязані з порушенням Європейської конвенції з прав людини та Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а тому не можуть викликати сумнів в неупередженості судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М.

Аналіз наведених норм права, міжнародних стандартів, судової практики, яка є джерелом права та співставлення їх з встановленими обставинами дають суду підстави для прийняття рішення про відмову у задоволення заяві про відвід судді Герцова О.М.

Суд, вивчивши заяву про відвід, вислухавши заявника, прокурора, дійшов висновку, що доводи, викладені в заяві про відвід судді Герцова О.М., не містять підстав для відводу судді, передбачених ст.75 КПК України, а також жодних доказів, що вказують на необ`єктивність чи упередженість судді при розгляді кримінального провадження, зогляду на що будь-яких визначених підстав для відводу судді Герцова О.М. в ході розгляду заяви про відвід, судом встановлено не було, на підставі чого заява про відвід судді Герцова О.М. задоволенню не підлягає.

Керуючись п.1.1 Бангалорських принципів, ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»,ст.ст. 34,75,80,81 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 провідвід судді Ізюмського міськрайонного суду Герцова О.М. в межах справи 623/1399/17

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає

Головуючий: суддя-