
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
УХВАЛА
іменем України
"19" вересня 2017 р. Справа № 806/437/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Бучик А.Ю.
Мацького Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,
сторін та їх представників: від позивача -Камінський А.Ф.; від відповідача - Захарко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" травня 2017 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростишівгаз" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2017 р. №000001100, №000002100, визнання протиправними дій щодо нарахування пені ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення -рішення від 26.01.2017року № 000001100 та №000002100.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту камеральної перевірки №59/2/06-10-121 від 28.12.2016 року Коростишівським відділенням Житомирської ОДПІ м. Коростишів винесено податкові повідомлення -рішення № 000001100 та №000002100 від 26.01.2017 року.
Підставою для винесення зазначених податкових повідомлень-рішень, слугували висновки зазначеного акту перевірки про порушення граничного строку сплати суми узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів врахувала таке.
Проведення перевірок є однією з форм податкового контролю (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК). Пунктом 75.1 статті 75 ПК передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК (в редакції на дату проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
В силу вимог пункту 76.1 статті 76 ПК камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає податкова звітність. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Аналізовані законодавчі приписи свідчать на користь висновку про те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства при складанні та поданні декларацій. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов'язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено та камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.
Пунктом 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року за №165 (далі - Методичні рекомендації), визначено особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.
З пунктів 3.1.1, п.3.1.3 Методичних рекомендацій вбачається, що під час камеральної перевірки здійснюється перевірка податкової звітності на арифметичний та логічний контроль, складовими якої є: перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів; перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду. Здійснюється перевірка обґрунтованості застосування ставок податку (статті 193 - 195 Кодексу) і податкових пільг (стаття 197, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди), ратифіковані Верховною Радою України), правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині третій статті 2 КАС наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
А відтак, з'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана відповідачем відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.
Матеріали справи свідчать, що в ході камеральної перевірки відповідачем, окрім даних, зазначених у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунків з ПДВ за відповідні періоди були використані також і інші відомості.
З наведеного слідує, що проведення перевірки своєчасності сплати грошового зобов'язання у межах камеральної перевірки чинним законодавством у 2016році не передбачено. Камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Крім того, слід зазначити, що нарахування штрафних санкцій платникові податку за наслідками проведення камеральної перевірки є можливим лише у разі виявлення помилок у звітності, поданій таким платником. В іншому ж випадку підставою для визначення штрафних санкцій щодо сплати податків та зборів є дані саме документальних перевірок.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2016 року (справа №826/14668/14), від 17 березня 2015 року №К/800/67871/14, від 23 червня 2015 року №К/800/9651/15, від 10 листопада 2015 року №К/800/19897/15, від 02 грудня 2015 року №К/800/14438/14.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що з 01 січня 2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 року наступного змісту: «предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».
Тобто з наведеного вбачається, що контролюючий орган до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платниками податків узгоджених сум грошового зобов'язання в рамках камеральної перевірки, а як вбачається з акту перевірки, камеральна перевірка проводилась -28.12.2016 року предметом якої було питання своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань.
За наведених обставин, контролюючий орган провів перевірку не податкової звітності позивача, а перевірку своєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання, яка відповідно у 2016 році могла бути виключно предметом документальної перевірки, а не камеральної.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
При цьому, як слідує з Податкового Кодексу України документальна планова або позапланова перевірка проводиться на підставі рішення керівника контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки.
З огляду на обумовлене, колегія суддів вважає, що податковий орган проводячи камеральну перевірку позивача в грудні 2016 року з питань своєчасності сплати вийшов за межі наданих повноважень та діяв з порушенням норм Податкового Кодексу України, не на підставі та не у спосіб, що передбачений ст.126 ПК України.
Відповідно до висновку Верховного суду України, викладеного у постанові від 27.01.2015 р. по справі №21-425а14, невиконання вимог Податкового кодексу України при проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що акт камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість від 28.12.2016 року не може бути підставою для прийняття податковим органом рішень щодо застосування штрафних санкцій до позивача за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.
Окрім зазначеного, наявними у матеріалах справи платіжним дорученням №53 від 22.09.2015 р. про переказ коштів в сумі 72574, 00 грн. та платіжним дорученням про переказ коштів в сумі 73000, 00 грн. на відповідний рахунок для сплати зобов'язань з ПДВ, відкритий в Державній казначейський службі України підтверджується обставини щодо своєчасне щодо сплати податку на додану вартість. Однак, вказані суми податку не були зараховані відповідачем у погашення грошових зобов'язань, через невиконання банківською установою обов'язку щодо переказу коштів, що вплинуло на своєчасне зарахування відповідачем наступних поточних платежів позивача з вказаного податку, оскільки поточні платежі зараховувались в рахунок погашення грошового зобов'язання (що перераховано названими платіжними дорученнями), що в свою чергу призвело до несвоєчасного зарахування сплачених позивачем у строк поточних платежів.
Згідно із приписами п.129.6. ст.129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Пунктом 129.7. ст.129 ПК України визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.
При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.
Тобто, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.
Наведена правова позиція неодноразово була висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 р. у справі №820/18291/14, від 18.06.2015 р. у справі №815/5192/14.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" травня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: А.Ю.Бучик
Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Коростишівгаз" вул.Більшовицька,55,м.Коростишів,Житомирська область,12501
3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014
- ,
Судове рішення № 68946503, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/437/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: