Ухвала суду № 68946217, 14.09.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/6719/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Костіва М.В.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року у справі №819/437/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування висновків службового розслідування, визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення з публічної служби, поновлення на роботі і стягнення заробітної плат,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області, якому просить визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування ГУНП в Тернопільській області за фактом грубого порушення службової дисципліни з боку підполковника поліції ОСОБА_1 30 січня 2017 року; визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування ГУНП в Тернопільській області за фактами, викладеними у рапорті підполковника поліції Зальопаного А.І. від 14 лютого 2017 року; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області №423 від 14 лютого 2017 року про посилення дисциплінарного стягнення, накладеного на підполковника поліції ОСОБА_1 в частині притягнення мене до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за п. 6 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області №32 о\с від 14 лютого 2017 року про звільнення мене зі служби в Національній поліції України за п.6 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію»; поновити ОСОБА_1 на посаду старшого оперуповноваженого в ОВС відділу кримінальної розвідки кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 15 лютого 2017 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №423 від 14 лютого 2017 року «Про посилення дисциплінарного стягнення, накладеного на підполковника поліції ОСОБА_1» в частині звільнення зі служби ОСОБА_1 в Національній поліції України за п. 6 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №32 о/с від 14 лютого 2017 року про звільнення ОСОБА_1 (№0089055), старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу кримінальної розвідки кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області зі служби в Національній поліції України за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 24 лютого 2017 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу кримінальної розвідки кримінальної поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області з 25 лютого 2017 року. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Тернопільській області (м. Тернопіль, вул. Валова,1, код ЄДРПОУ 40108720) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 лютого 2017 року по 12 травня 2017 року, провівши необхідні відрахування. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було допущене грубе порушення службової та транспортної дисципліни, а саме, відмовився від проходження освідчення за допомогою технічного пристрою «Алкотест-6810» або у медичному закладі, відповідно було складено адміністративний протокол БР №250217 за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Крім того, Позивачем було допущено порушення службової дисципліни, що виразилось у неявці 27.01.2017 року на нараду до заступника начальника ГУ - начальника кримінальної поліції полковника поліції. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений належним чином про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 19.01.2001 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх спав на підставі наказу УМВС України в Тернопільській області від 19.01.2001 року №3, що підтверджується записом №7 у його трудовій книжці.

06.11.2015 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ на підставі наказу УМВС України в Тернопільській області від 05.11.2015 року № 321 о/с, що підтверджується записом № 8 у його трудовій книжці.

07.11.2015 року Позивач прийнятий на службу у Національну поліцію України у відповідності до Наказу ГУНП в Тернопільській області №7 о/с від 07.11.2015 року, що підтверджується записом № 9 у його трудовій книжці.

14.02.2017 року ОСОБА_1 звільнений зі служби в Національній поліції України за п.6, 4.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НПУ) Закону України «Про Національну поліцію», на підставі Наказу ГУНП в Тернопільській області №32 о/с від 14.02.2017 року, що підтверджується записом № 10 у його трудовій книжці.

30.03.2017 року Наказом ГУНП в Тернопільській області №76 о/с внесено зміни в Наказ №32 о/с від 14.02.2017 року, із зазначенням дати звільнення зі служби з 24.02.2017 року.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що накази відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення його зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки із фактичний обставин справи відповідачем не доведено грубого порушення нормативних актів працівниками поліції під керуванням позивача та його дій, а застосованим до нього крайній захід звільнення зі служби є необґрунтованим.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовуються Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIІI (далі - Закон № 580-VІІІ), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, КЗпП України. При цьому суд враховує, що пріоритетними є норми спеціального закону. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадку, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (надалі Положення №114), затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114 зі змінами.

Відповідно до статті 1 Закону №580-VІІІ, Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Судом встановлено, що близько 23.30 год. 26.01.2017 року працівниками УПП у м. Тернополі ДПП НП України виявлено автомобіль марки «Seat Toledo», реєстраційний номер НОМЕР_2, в якого під час руху у темну пору доби по вул. Будного, 22б в м. Тернополі був неосвітлений задній номерний знак. Водієм даного автомобіля виявився ОСОБА_1

Як слідує з Протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №250217, ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. У даному Протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці, із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Драгер Алкотест 6810, а також проїхати в найближчий заклад охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.

За даним фактом Наказом ГУНП в Тернопільській області №231 від 27.01.2017 року призначене службове розслідування.

З Висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни з боку підполковника ОСОБА_1, затвердженого 30.01.2017 року Начальником ГУНП в Тернопільській області полковником поліції Богомолом М.О., вбачається, що у ході його проведення було виявлено грубе порушення службової та транспортної дисципліни, вимог керівництва МВС України, Національної поліції України, ГУНП в Тернопільській області щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни та ст. 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут ОВС України», що виразилось у не інформуванні керівництва про допущення факту грубого порушення транспортної дисципліни та неявку 27.01.2017 року на нараду заступника начальника ГУ - начальника кримінальної поліції полковника поліції Яцуха С.С., т.в.о. начальника відділу кримінальної розвідки кримінальної поліції ОСОБА_1 За результатами проведеного службового розслідування комісія уважала би попередити Позивача про неповну посадову відповідність. Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №242 від 30.01.2017 року «Про порушення службової дисципліни, допущені підполковником поліції ОСОБА_1 та покарання винних», що виданий на підставі даного Висновку, ОСОБА_1 попереджений про неповну посадову відповідність.

Однак, 13.02.2017 року до керівництва ГУНП у Тернопільській області надійшов рапорт начальника УКЗ ГУНП в Тернопільській області щодо проведення додаткового службового розслідування з даного приводу та перегляду прийнятого раніше рішення. Відповідно, Наказом ГУНП в Тернопільській області № 417 від 13.02.2017 року призначено службове розслідування. Результати даного службового розслідування викладені у Висновках службового розслідування за фактами, викладеними у Рапорті підполковника поліції Зальопаного А.І. від 14.02.2017 року, якими запропоновано скасувати наказ №242 від 30.01.2017 року за м'якістю та за грубе порушення службової та транспортної дисципліни, вимог керівництва МВС України, Національної поліції України, ГУНП в Тернопільській області щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни та ст.7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», що виразилось у не інформуванні керівництва про допущення факту грубого порушення транспортної дисципліни, відмові від проходження освідчення на стан сп'яніння, порушення ч.6 ст.121 КУпАП та неявку 27.01.2017 року на нараду до заступника начальника ГУ - начальника кримінальної поліції полковника поліції Яцуха С.С., старшого оперуповноваженого в ОВС відділу кримінальної розвідки кримінальної поліції ГУНП в області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції України за п.6 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом №423 від 14.02.2017 року ГУНП в Тернопільській області, скасовано наказ ГУНП в Тернопільскій області від 30.01.2017 року №242, за м'якістю, старшого оперуповноваженого в ОВС відділу кримінальної поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України за п.6 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільської області № 32 о/с від 14.02.2017 року ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національно поліції України) Закону України «Про Національну поліцію». Підставою для видання цього Наказу був Наказ Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №423 від 14.02.2017 року, яким ОСОБА_1 було посилено заходи дисциплінарного стягнення, накладеного на ОСОБА_1, згідно висновку службового розслідування за фактами, викладеними у рапорті підполковника поліції Зальопаного А.І., затвердженого 14.02.2017 року Начальником ГНП в Тернопільській області полковником поліції Богомол О.М.

Наказом ГУНП в Тернопільській області №76 о/с від 30.03.2017 року внесено зміни в Наказ ГУНП в Тернопільській області №32 о/с від 14.02.2017 року, а саме: вважати звільнення зі служби з 24.02.2017 року.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Вказаним Законом визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно п. 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п. 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460 (далі - Дисциплінарний статут).

Отже, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

У відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно з ст. 1 Дисциплінарного статут органів внутрішніх справ, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до положень ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Так, відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника органів внутрішніх справ і його ставлення до вчиненого.

Крім того, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання поліцейським дисципліни шляхом недотримання конкретних актів законодавства та наказів і інших відомчих нормативно-правових актів.

Отже, з урахуванням правової позиції, викладеній у постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 року у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена.

У рішенні від 10 лютого 1995 року в справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Вирішуючи спір, суд враховує Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.04.2017 року у справі № 607/1295/17, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1, закрите у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, та з якої вбачається, що у присутності двох свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на кілька разів задане поліцейським питання щодо проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не надав заперечувальної відповіді, а натомість посилався на норми Конституції України. Зокрема, працівник поліції не пропонував ОСОБА_1, в разі відмови ним проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проїхати для цього ж огляду до найближчого закладу охорони здоров'я. Поліцейські не забезпечили огляду водія у відповідному закладі охорони здоров'я, а також не вказали у протоколі дії водія щодо ухилення від огляду. Тобто даними висновками суду спростовано Висновок службового розслідування від 14.02.2017 року ГУНП в Тернопільській області, який покладено в основу наказів ГУНП в Тернопільській області № 423 від 14.02.2017 року та №32 о/с від 14.02.2017 року, яким Позивача було звільнено зі служби в Національній поліції в Тернопільській області.

При цьому суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», в якому зазначається, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У відповідності до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та чи вчинене воно цією особою.

Крім порушення транспортної дисципліни підставою звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України, в наказі №423 від 14.02.2017 року зазначено неприбуття на нараду 27.01.2017 року до заступника начальника ГУ - начальника кримінальної поліції полковника поліції Яцуха С.С.

Застосовуючи такий крайній захід дисциплінарного впливу як звільнення, передбачений ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, відповідачем не враховано, що позивач не міг бути присутній на нараді керівництва ГУНП в Тернопільській області, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю з 26.01.2017 року по 10.02.2017 року, що підтверджується довідкою №90 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України.

Щодо підстави притягнення звільнення позивача, а саме не інформування керівництва про допущення факту грубого порушення транспортної дисципліни, суд зазначає, що дане твердження спростовується письмовими поясненнями ОСОБА_1, які надані 27.01.2017 року в управління кадрового забезпечення ГУНП в Тернопільській області.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що накази відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення його зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки із фактичний обставин справи відповідачем не доведено грубого порушення нормативних актів працівниками поліції під керуванням позивача та його дій, а застосованим до нього крайній захід звільнення зі служби є необґрунтованим.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування висновків службового розслідування ГУНП в Тернопільській області від 30.01.2017 року та 14.02.2017 року, суд зазначає, що висновки службового розслідування ГУНП в Тернопільській області не є розпорядчими документами, які породжують правові наслідки, тобто не є нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії у розумінні вимог КАС України, які можуть бути предметом публічного спору, що вирішується адміністративним судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року у справі №819/437/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді В. С. Затолочний М. В. Костів Повний текст ухвали складено 15.09.2017р.