Ухвала суду № 68946136, 12.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/9384/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Кривохижій О.О.,

за участю позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - Перепелюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2016 №0005941201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти, своєчасності декларування та сплати податків позивачем за період із 01.01.2014 по 31.12.2014.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 04.03.2016 №50/26-57-13-01-25/НОМЕР_1, згідно з висновками якого, позивачем, внаслідок заниження інвестиційного прибутку за 2014 рік на суму 249783340,70 грн. у результаті заниження інвестиційних доходів за 2014 рік у сумі 66925574,39 грн. та завищення інвестиційних витрат на придбання інвестиційних активів на суму 182857766,31 грн., який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 % та 17% відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.03.2016 №0005941201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 42463167,92 грн. за основним платежем та у розмірі 10616301,98 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно пункту 164.1 статті 164 цього Кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу передбачено, що базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначені правилами пункту 170.2 статті 170 Кодексу.

Так, відповідно до підпунктів 170.2.1, 170.2.2 цієї норми права облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Відповідно до положень підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Таким чином, до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Так, актом перевірки було встановлено заниження позивачем інвестиційного прибутку за 2014 на суму 66925574,39 грн. внаслідок заниження інвестиційного доходу від операцій з інвестиційними активами по взаємовідносинам з ТОВ «Фондовий Фор екс» протягом 2014 на суму 1600000,00 грн. та з ТОВ «ФК «Атлас» на суму 158602400,00 грн. та відсутністю інвестиційних витрат.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, між ТОВ «Фондовий Фор екс» та позивачем укладено договір №ДД1-1/14 купівлі-продажу цінних паперів від 03.01.2014.

Крім того, між ТОВ «ФК «Атлас» та позивачем укладено договори №ДД1-1/14 купівлі-продажу цінних паперів від 03.01.2014 та №ДД41-77/14 купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2014.

Предметом зазначених договорів є обов'язок продавця передати у власність покупця, а покупця - прийняти та оплатити вказані в п. 1.1 договору цінні папери емітента, вказаного в договорі, на умовах, передбачених договором.

До вказаних вище договорів укладено відповідні додаткові угоди, відповідно до яких сторони домовились розірвати вказані вище договори у зв'язку з невиконанням Продавцем (ФО ОСОБА_2) п.1.1 даних договорів. Продавець зобов'язана повернути усі одержані кошти, отримані від Покупців за вказаними вище договорами.

Разом з тим, позивачем як до перевірки, так і до суду не було надано первинних документів (прибуткових та видаткових квитанцій, платіжних доручень, меморіальних ордерів тощо) по операціях, проведених позивачем протягом перевіряємого періоду з 01.01.2014 по 31.12.2014 з використанням рахунку НОМЕР_2, відкритому в ПАТ «Класикбанк», що не дає можливості підтвердити факт проведення розрахунків по операціях з інвестиційними активами, а відтак суми повернення з даного рахунку на підставі копій банківських виписок за окремі дати не може бути врахована при визначенні загального оподатковуваного доходу фізичної особи ОСОБА_2 від продажу інвестиційних активів за 2014 рік.

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, документи, пов'язані з поверненням коштів отриманих від ТОВ «Фондовий Форекс» та ТОВ «ФК «Атлас» протягом 2014 року на дату складання акту перевірки позивачем не надані.

При цьому, як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем, ціна продажу на цінні папери емітента ТОВ «КУА «Профіт Інвест» (ЗНВПІФ «Перспективний») протягом 2014 року не змінювалась, тобто причина розірвання договорів між ТОВ «Фондовий Форекс» ТОВ «ФК «Атлас» та позивачем останньою не доведена.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що кошти отримані від ТОВ «Фондовий Форекс» та ТОВ «ФК «Атлас» включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2014 рік.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 18 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.