Постанова № 68944177, 08.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 р. Справа № 804/6013/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2016 року Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради, в якому просить суд:

- стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 1902 254,83 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 1902254,83 грн. (в т.ч.: пеня/відсоток за користування розстроченням 146629,66 грн.), а саме: 1841407,54 грн. (в т.ч.: пеня/відсоток за користування розстроченням 85782,37 грн.) по платежу «податок на додану вартість»; 60847,29 грн. - пеня по платежу «податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності». Відповідачем зазначені податкові зобовязання, пеня в необхідних розмірах та у встановлений законом термін, не сплачені, а тому підлягають примусовому стягненню.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

19.10.2016 року від представника відповідача до суду подані заперечення, в яких, з посиланням на Закон України від 21.10.2004 № 2103-1V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати», зазначено, що, виплачуючи в першу чергу заробітну плату, КП «Нікопольводоканал» не мало можливості проводити своєчасну сплату податкового зобов'язання, внаслідок чого, утворилася заборгованість, на яку нараховується штраф. Окрім того, зауважено, що, у звязку з тим, що субвенції з державного бюджету по відшкодуванню пільг та субсидій для населення за надання послуг водопостачання та водовідведення відповідач отримує лише після 25 числа місяця наступного за звітним, це призводить до недостачі оборотних коштів КП «Нікопольводоканал», що, в свою чергу, призводить до тяжкого фінансового становища, ставлять роботу підприємства під загрозу, що може призвести до припинення водопостачання та водовідведення в місті, пошкодженню обладнання насосних станцій та створенню екологічно-небезпечної ситуації в місті та районі.

Від представника Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника ОДПІ.

08.11.2016 року представник відповідача в судове засідання не з'явився. Від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у звязку з неможливістю присутності у судовому засіданні представника відповідача.

Суд відмовив в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи на пізніший термін, оскільки таке клопотання жодним чином не обґрунтоване та не підтверджене ніякими відповідними доказами. Також, суд врахував скорочені строки розгляду і вирішення справи, встановлені у статті 122 КАС України, та наявність письмових заперечень представника відповідача на позовну заяву у матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 03341339) зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України. Відповідач перебуває на обліку у Нікопольській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та зборів.

Так, податковий борг відповідача по податку на додану вартість (код платежу 14010100) в розмірі 1841407,54 грн. (в т.ч. пеня/відсоток за користування розстроченням - 85 782,37 грн.) складається з:

- несвоєчасно сплаченого розстроченого податкового боргу в розмірі 317806,17 грн.:

- 29.01.2016 року КП «НВУВКГ» НМР укладено договір про розстрочення податкового боргу №4 та ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 6 про розстрочення податковою боргу, яким розстрочено основний платіж по платежу «податок на додану вартість», який станом на14.09.2016 року не сплачено, саме: в сумі 105 935,39 грн. по терміну сплати 20.06.2016; в сумі 105 935,39 грн. по терміну сплати 20.07.2016; з сумі 105 935,39 грн. по терміну сплати 19.08.2016;

- несплачених грошових зобовязань, які самостійно визначені відповідачем поданою податковою звітністю в розмірі 1 437 819,00 грн., а саме:

- звітна податкова декларація з ПДВ за травень 2016 року від 17.06.2016р. № НОМЕР_1 в розмірі 486 290,0 грн.;

- звітна податкова декларація з ПДВ за червень 2016 року від 20.07.2016р. № НОМЕР_2 в розмірі 420 618,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2016 року від 17.08.2016р. № НОМЕР_3 в розмірі 17 442,00 грн. та штраф в сумі 523,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок з ПДВ за червень 2016 року від 18.08.2016р. № НОМЕР_4 в розмірі 19 484,00 грн. та штраф в сумі 585,00 грн.;

- звітна податкова декларація з ПДВ за липень 2016 року від 19.08.2016р. № НОМЕР_5 в розмірі 527 761,0 грн.

- пеня/відсоток за користування розстроченням в розмірі 85 782,37 грн.

29.01.2016 року КП «НВУВКГ» НМР укладено договір про розстрочення податкового боргу №4 та ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 6 про розстрочення податкового боргу, яким розстрочено пеню по платежу «податок на додану вартість» (на момент подачі позову не сплачено) в сумі 10 049,48 грн., а саме:

-в сумі 5 024,74 грн. по терміну сплати 20.07.2016р.;

-в сумі 5 024,74 грн. по терміну сплати 19.08.2016р.

За КП «НВУВКГ» НМР рахувався податковий борг по податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати КП «НВУВКГ» НМР узгоджених податкових зобовязань.

КП «НВУВКГ» НМР протягом травня-серпня 2016 року погашало заборгованість по платежу «податок на додану вартість», яка була зарахована згідно п. 87.9 ст. 87 ПК України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Несвоєчасне погашення податкового боргу по податку на додану вартість призвело до нарахування пені в розмірі 110,92 грн.

За користуванням розстроченням (договір про розстрочення податкового боргу №4 та Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 6) КП «НВУВКГ» НМР по платежу «податок на додану вартість» нараховано відсоток за користування розстроченням в розмірі 75 621,97 грн., який КП «НВУВКГ» НМР також не сплачено.

Отже, станом на 31.08.2016р., податковий борг КП «НВУВКГ» НМР по платежу «податок на додану вартість» складає 1 841 407,54 грн. (в т.ч. пеня/відсоток за користування розстроченням - 85782,37 грн.).

Податковий борг КП «НВУВКГ» НМР по податку на прибуток в розмірі 60 847,29 грн., (пеня) виник в результаті того, що:

- КП «НВУВКГ» НМР до контролюючого органу було подано податкову звітність з податку на прибуток, згідно якої відповідач самостійно визначив суму податкових зобовязань по платежу «податок на прибуток» до сплати в бюджет (звітна податкова декларація з податку на прибуток від 06.02.2013 № НОМЕР_6, звітна податкова декларація з податку на прибуток від 02.03.2015 № НОМЕР_7) та, в порушення ст. 57 ПК України, КП «НВУВКГ» НМР не своєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобовязання в розмірі 39 432,66 грн.;

- КП «НВУВКГ» НМР несвоєчасно сплачено суми згідно розрахунку № НОМЕР_8 від 17.02.2014 та податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_9 від 01.10.2015 в розмірі 478 987,75 грн.

КП «НВУВКГ» НМР протягом липня 2016 року погашало заборгованість по платежу «податок на прибуток», яка була зарахована згідно п. 87.9 ст. 87 ПК України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати. визначеного платником податків.

Отже, несвоєчасне погашення податкового боргу по податку на прибуток призвело до нарахування пені.

Станом на 31.08.2016року податковий борг КП «НВУВКГ» НМР по платежу «податок на прибуток» складає 60 847,29 грн. (пеня).

Таким чином, станом на 31.08.2016 року загальна сума податкового боргу відповідача по платежам до бюджету складає всього в розмірі 1 902 254,83 грн. (в т.ч.: неня/відсоток зі користування розстроченням 146 629,66 грн.), а саме:

- 1 841 407,54 грн. (в т.ч.: пеня/відсоток за користування розстроченням 85 782,37 грн. по платежу «податок на додану вартість» (код бюджетної класифікації 14010100);

- 60 847,29 грн. - пеня по платежу «податок на прибуток підприємств та фінансовий установ комунальної власності» (код бюджетної класифікації 11020201).

Заборгованість відповідача по платежам до бюджету підтверджується розрахунком суми боргу станом на 31.08.2016р., довідкою-розрахунком пені, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 36 ПК України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.

Пунктами 54.1, 54.2 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 57.1ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до ст. 49 ПК України платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками - резидентами податку на прибуток підприємств є субєкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ГІК України обєктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження обєкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Ставки податку на прибуток підприємств визначені ст. 136 ПК України.

Згідно ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

З аналізу вищевказаних норм встановлено, що у платника податків існує обовязок по самостійному декларуванню та сплаті сум податків передбачених ПК України. У разі неможливості сплати самостійно узгодженого зобовязання платник податків має право укласти договір з податковим органом про відстрочення або розстрочення сплати сум зобовязань.

Відповідно до п. 100.1, п. 100.6, п. 100.11, п. 100.12 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Розстрочення або відстрочення надаються окремо за кожним податком та збором. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення (відстрочення). Договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Відповідно до п.п.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Згідно п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Податковим органом на виконання вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення податкового боргу), з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу було вручено відповідачеві 27.02.2004р. першу податкову вимогу від 24.02.2004р. №1/183 та 01.04.2004р. вручено відповідачеві другу податкову вимогу від 29.03.2004р. №2/294-а, що підтверджується копіями відповідних податкових вимог, долучених до матеріалів справи.

Зазначені податкові вимоги залишилися не виконані відповідачем у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. №1044/11/13а.

Суд зазначає, що сума боргу у розмірі 1902 254,83 грн. є самостійно задекларованою платником податків податковою за договорами про розстрочення зобовязань та за уточнюючим розрахунком з податку на додану вартість. Зважаючи на самостійність визначення суми податків та її узгодження, така сума повинна бути сплачена до державного бюджету.

Податкові органи наділені повноваженнями нараховувати на суму несплачених податкових зобовязань або за користування розстроченими сумами пеню.

Таким чином, суд вважає, що податковий борг відповідача є узгодженим та підлягає стягненню у встановлений ПК України спосіб.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою.

Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 1902 254,83 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що згідно положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 03341339) податковий борг у розмірі 1902 254,83 грн. (в т.ч.: пеня/відсоток за користування розстроченням 146 629,66 грн.), а саме: 1 841 407,54 грн. (в т.ч.: пеня/відсоток за користування розстроченням 85 782,37 грн.) по платежу «податок на додану вартість» (код бюджетної класифікації 14010100); 60 847,29 грн. - пеня по платежу «податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності» (код бюджетної класифікації 11020201), шляхом стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_1