Постанова № 68940, 03.08.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.08.06 Справа № 3/329ад.

Суддя господарського суду Луганської області Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Буймирській О.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості, м. Луганськ

до Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області, м. Луганськ

про стягнення 384 грн. 46 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Прокопенко О.В. (дов. від 29.03.06 № 1/01-1253),

Дудіна М.О. (дов. від 08.11.05 № 1/01-3843),

від відповідача –не прибув (явка обов'язкова),

від заявника: Гришина Т.А.,

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на підвищення кваліфікації Ахтирської Н.А. в розмірі 384 грн. 46 коп.

Представниками заявника та позивача у справі подане клопотання про нездійснення фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості відповідача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі порушене за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заявою, зданою у судовому засіданні 03.08.06, заявник та позивач в порядку ст.51 КАС України збільшили розмір позовних вимог, та просять стягнути з відповідача витрати у сумі 1555 грн. 19 коп., з них: 384 грн. 46 коп. –витрати на профнавчання та 1170 грн. 73 коп. –матеріальна допомога у період профнавчання.

Відповідач відзиву на позов не надав, у судове засідання не прибув, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників заявника та позивача, суд прийшов до наступного.

Заявою, зданою у судовому засіданні 03.08.06, заявник та позивач в порядку ст.51 КАС України збільшили розмір позовних вимог. Вказана заява 01.08.06 була надіслана відповідачеві у справі. Збільшення розміру позовних вимог приймається судом, оскільки вказана заява не суперечить нормам КАС України. Позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат у сумі 1555 грн. 19 коп., з них: 384 грн. 46 коп. –витрати на профнавчання та 1170 грн. 73 коп. – матеріальна допомога у період профнавчання.

В обгрунтування заявленого позову заявником зазначене наступне.

02.06.04 з Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області (далі - відповідач у справі) була звільнена за скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України гр. Ахтирська Наталія Анатоліївна (наказ від 02.06.04 № 101 в/с, витяг з трудової книжки –а.с.14).

07.07.04 гр. Ахтирська Н.А. звернулась до Луганського міського центру зайнятості (позивача у справі) за сприянням у працевлаштуванні (статус безробітної наданий 14.07.04).

У зв’язку з відсутністю підходящої роботи за фахом, яка б відповідала її професії та рівню заробітної плати за останнім місцем роботи, згідно з договором від 20.08.04 № 120104082000421 (а.с.17) між позивачем у справі та гр. Ахтирською Н.А., остання була направлена на професійне навчання (для підвищення кваліфікації) до Регіонального Інституту менеджменту зі строком навчання з 25.08.04 по 21.10.04.

Після закінчення навчання гр. Ахтирська Н.А. була працевлаштована на посаду виконуючого обов’язки начальника фінансового відділу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (наказ від 25.10.04 № 102 о/с).

Листом від 22.12.05 № 14/4-1-2813/Пг відповідач у справі повідомив позивача у справі , що Ахтирська Н.А. в Управлінні Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області за два останні роки до її вивільнення перепідготовку та підвищення кваліфікації не проходила та не отримувала суміжну професію (а.с.28).

Відповідно до п. 4 ст. 26 Закону України від 01.03.91 № 803 “Про зайнятість населення” якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Позивач у справі на перенавчання гр. Ахтирської Н.А. поніс витрати у сумі 1555 грн. 19 коп., з них: 384 грн. 46 коп. –витрати на профнавчання та 1170 грн. 73 коп. –матеріальна допомога у період профнавчання.

На підставі п.4 ст. 26 Закону “Про зайнятість населення” заявник просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, витрачені на перенавчання Ахтирської Н.А. у сумі 1555 грн. 19 коп., з них: 384 грн. 46 коп. –витрати на профнавчання та 1170 грн. 73 коп. –матеріальна допомога у період профнавчання.

Відповідач відзиву на позов не надав, позовні вимоги не спростував, доказів погашення заявленої у позові суми витрат позивача не надав.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Луганським міським центром зайнятості через відсутність підходящої роботи організоване професійне навчання (підвищення кваліфікації) у Регіональному Інституті менеджменту зі строком навчання з 25.08.04 по 21.10.04 гр. Ахтирської Н.А. .

Як зазначалось вище, гр. Ахтирська Наталія Анатоліївна 02.06.04 з Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області була звільнена за скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (наказ від 02.06.04 № 101 в/с, витяг з трудової книжки –а.с.14).

На перенавчання гр. Ахтирської Н.А. позивачем на підставі чинного законодавства витрачена сума 1555 грн. 19 коп., з них: 384 грн. 46 коп. –витрати на профнавчання згідно з кошторисом фактичних витрат на підвищення кваліфікації (компетенції) слухачів, узгодженого позивачем та Регіональним Інститутом менеджменту (а.с.22) та 1170 грн. 73 коп. –матеріальна допомога у період профнавчання згідно з договором від 20.08.04 № 120104082000421 (а.с.17) між позивачем у справі та гр. Ахтирською Н.А..

Вказані суми витрат підтверджені матеріалами справи, у тому числі відповідними платіжними дорученнями на перерахування позивачем грошових коштів та відомостями виплат за видами забезпечення.

Відповідач зазначені обставини не спростовує.

Вимога заявника про стягнення з відповідача на користь позивача суми понесених ним витрат відповідає вимогам пункту 4 статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", відповідно до якого, якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і, якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

Частина перша статті 3 Закону України від 02.03.00 № 1533-ІІІ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі - Закон № 1533) визначає Закон України "Про зайнятість населення" як складову частину законодавства про страхування на випадок безробіття. Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №1533 діяльність Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття регулюється, зокрема, Законом України "Про зайнятість населення".

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 статті 3 названого Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 визначено, що частина друга статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, в разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку.

За таких обставин, заявник не позбавлений права звернутися до суду із позовом про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну перепідготовку колишнього працівника відповідача відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про зайнятість населення".

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки заявник та позивач звільнені від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, в даному випадку, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників позивача та заявника про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області, м. Луганськ, вул..Леніна, 30, код 08596831, на користь Луганського міського центру зайнятості, м. Луганськ, вул. 50-річчя утворення СРСР, 22-б, код 13392912, Одержувач: Державний бюджет Ленінського району код 24046582, Банк УДК в Луганській області МФО 804013, 384 грн. 46 коп. –витрат на профнавчання та 1170 грн. 73 коп. –матеріальної допомоги у період профнавчання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 04.08.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.Л. Доманська