Постанова № 68939, 04.08.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04.08.06 Справа № 3/331.

Суддя Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Буймирській О.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Стаханівського міського центру зайнятості, м. Стаханов Луганської області

до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м. Луганськ

про стягнення 30231 грн. 80 коп.

у присутності представників:

від позивача –Овсянніков О.І. (дов. від 04.08.06 № 14/1-1590),

від відповідача –Митрошина М.А. (дов. від 10.07.06 № 15/17-42-245),

встановив:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 30231 грн. 80 коп..

У судових засіданнях оголошувались перерви з 21.07.06 по 03.08.06 та з 03.08.06 по 04.08.06.

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом розглянуто та підлягає до задоволення.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 17.07.06 № 15/42-17-253, зданим до суду 21.07.06, позовні вимоги визнав частково у сумі 27648 грн. 44 коп..

Заявою від 02.08.06 № 14/1-1568 позивач в порядку ст. ст. 112, 136 КАС України відмовився від позову в частині стягнення суми недоїмки - 14708 грн. 85 коп. та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 15522 грн. 85 коп., з них: 13565 грн. 41 коп. –недоїмка та 1957 грн. 44 коп. - пеня.

Доповненням до відзиву на позов від 04.08.06 № 15/42-17-279 відповідач позов визнає у сумі 15522 грн. 85 коп., з них: 13565 грн. 41 коп. –недоїмка та 1957 грн. 44 коп. - пеня.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.07.06 відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Структурний підрозділ відповідач а у справі - "Стахановтеплокомуненерго" Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Стаханівському міському центрі зайнятості.

На підставі ч.2 п.2 ст.35, ч.2 п.1 ст. 38 та ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. У разі несвоєчасної їх сплати, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих страхових внесків (недоїмку), штраф та пеню.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( надалі Фонд) створюється для управління страхування на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом і Статутом Фонду. При цьому Фонд є цільовим централізованим страховим Фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету.

Згідно з п.1 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виконавча дирекція, як виконавчий орган правління забезпечує, крім того, виконання рішень правління. При цьому функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Пунктом 2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що функції робочих органів покладаються на обласні, районні, міськрайонні, міські центри зайнятості, до повноважень яких, зокрема, належить: реєстрація платників страхових внесків, проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків та представництво інтересів Фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 року визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, у тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативними правовими актами.

При прийнятті звітності-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за перший квартал 2006 року встановлено, що за відповідачем станом на 20.04.06 утворилась заборгованість у сумі 30231 грн. 80 коп., з них: недоїмка у сумі 28274 грн. 36 коп. та пеня у сумі 1957 грн. 44 коп., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Вказана заборгованість частково погашена відповідачем, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 15522 грн. 85 коп., з них: 13565 грн. 41 коп. –недоїмка та 1957 грн. 44 коп. - пеня.

Відповідач позовні вимоги визнав частково у сумі 15522 грн. 85 коп., з них: 13565 грн. 41 коп. –недоїмка та 1957 грн. 44 коп. - пеня.

Згідно зі ст. ст. 112, 136 КАС України у разі визнання відповідачем адміністративного позову суд приймає рішення про задоволення адміністративного позову за умови, що дії відповідача не суперечать закону або не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши доводи сторін, обставини справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 15522 грн. 85 коп. (з них: 13565 грн. 41 коп. –недоїмка та 1957 грн. 44 коп. –пеня), підтверджені матеріалами справи, у тому числі актом звірення розрахунків від 02.08.06, підписаним сторонами без доповнень та зауважень та визнані відповідачем, тому підлягають до задоволення.

Заявою від 02.08.06 № 14/1-1568 позивач в порядку ст. ст. 112, 136 КАС України відмовився від позову в частині стягнення суми недоїмки - 14708 грн. 95 коп., зазначивши, що з наслідками часткової відмови від позову ознайомлений.

Згідно зі ст.ст. 51, 136 КАС України позивач вправі відмовитись від адміністративного позову, а суд прийняти відмову від адміністративного позову за умови, що ці дії не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Суд ознайомив позивача з правовими наслідками часткової відмови від позову. З огляду на наведене, вказана часткова відмова позивача від адміністративного позову прийнята судом. За таких обставин, провадження у справі щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі недоїмки 14708 грн. 95 коп. слід закрити відповідно до п. 2 ч.1 ст. 157 КАС України.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 87, 94, 98, 112, 136, 157, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м. Луганськ, вул. К. Маркса, 54 (фактичне місцезнаходження: м. Луганськ, кв. Восточний, 22), код 03340529,

- на користь Стаханівського міського центру зайнятості, Луганська область, м. Стаханов, вул. Достоєвського, 16-б (фактичне місцезнаходження: м. Стаханов, пр-т. Леніна, 24), код 13392088, недоїмку зі сплати страхових внесків –13565 грн. 41 коп. та пеню у сумі 1957 грн. 44 коп..

3. Закрити провадження у справі щодо решти позовних вимог.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 08.08.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя М.Л. Доманська