Ухвала суду № 68936278, 15.09.2017, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5846/16-к

1-кп/705/141/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2017 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого судді Коваля А.Б.

при секретарі Остропольській О.В.

з участю прокурора Дидич В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальне провадження № 12015250000000390 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді перебуває кримінальне провадження № 12015250000000390 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 286 КК України.

В ході розгляду кримінального провадження надійшло письмове клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній у судові засідання не зявляється та про причини своєї неявки суд не повідомляє.

Прокурор в судовому засіданні підтримала вказане клопотання та просить суд його задоволити.

Представник потерпілих ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримала та вважає, що є всі підстави для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважає, що останнім не наведено будь-яких підстав вважати, що його підзахисний може ухилятися від суду та не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначив про те, що обвинувачений не зявлявся у судові засідання через неналежне його повідомлення, оскільки повісток йому вручено не було, що підтверджується матеріалами справи. Також повідомив суд про те, що письмове клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою вручено не було ні йому, ні його підзахисному і про це клопотання він дізнався лише при ознайомленні з матеріалами справи перед судовим засіданням. На його думку вказане є порушенням прав обвинуваченого, тому просить суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи, вважає, що клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення.

На думку суду, доводи, які зазначені в клопотанні про застосування запобіжного заходу та підтримані прокурором в судовому засіданні щодо переховування обвинуваченого від суду, у звязку із тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та покарання за нього, не знайшли свого підтвердження під час розгляду кримінального провадження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

У клопотанні містяться дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та його неявки у судові засідання, однак не містять жодних доказів стовно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу.

Також, ні в самому клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування тримання під вартою відносно ОСОБА_1, а було лише зазначено про те, що ОСОБА_1 не зявляється у судові засідання та не повідомляє про причини своєї неявки, при тому, що у матеріалах справи наявні клопотання захисника обвинуваченого про перенесення судового розгляду, а також відсутня інформація про вручення рекомендованого повідомлення про розгляд справи, направленого судом.

Частиною 2 ст. 29 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Прокурором ініційовано питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтверджені належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Також судом встановлено, що обвинувачений хоч і обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, однак має постійне місце проживання, неофіційно працює, що свідчить про наявність джерела доходу, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, не порушував обраний відносно нього раніше у межах цього кримінального провадження домашній арешт, що свідчить про відсутність, перерахованих у ст. 177 КПК Україниризиків, на які посилається в клопотанні прокурор, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого можливе лише в умовах його тримання під вартою.

Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінованою статтею, конкретні обставини вчинення правопорушення, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого передбачений ст. 181 КПК Українизапобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також що застосування запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту забезпечить уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на нього обовязок прибувати за кожною вимогою прокурора або суду та покласти на обвинуваченого обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 186, 194, 309, 214-316 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу в виді тримання під вартою задоволити частково.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Казахстан, українця, громадянина України, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів, заборонивши залишати місце свого проживання у період з 20 години 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин наступного дня, крім випадків, повязаних з його викликом до прокурора або суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обовязки: прибувати до суду за викликом; не відлучатися АДРЕСА_1, без дозволу прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 становить 2 місяці з 15.09.2017 року до 13.11.2017 року.

По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід та обовязки, які покладені на обвинуваченого, вважаються скасованими, якщо строк дії запобіжного заходу не буде продовжений судом.

Розяснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право зявлятися в житло, під арештом у якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, повязаних із виконанням покладених на нього обовязків, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органам поліції за місцем проживання обвинуваченого.

У випадку порушення умов запобіжного заходу в виді домашнього арешту, до обвинуваченого повинен бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Б. Коваль