Єдиний державний реєстр судових рішень Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року Справа № 21/138-09
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді І.С. Карбань, судді Л.М. Бабакової, судді І.А. Шутенко,
при секретарі –Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача – Антонюк В.М. за довіреністю № 251 від 10.11.2009р., Конон Д.П. за довіреністю № 255 від 17.11.2009р.,
1-го відповідача - Скребец О.М. за довіреністю від 21.07.2009р.,
2-го відповідача –Омельницька Т.В. за довіреністю № 180 від 03.04.2009р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3195Х/2-4) Регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2009р. у справі № 21/138-09,
за позовом Регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків,
до відповідачів: 1) ВАТ «Особливе конструкторське бюро комплектних пристроїв», м. Харків;
2) Об’єднання підприємств Електротехнічна корпорація «ЕлКор», м. Харків,
про визнання договору недійсним ,-
встановила:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило визнати недійсним договір № 10/31-2008 від 27.06.2008р., укладений між ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»та Об’єднання підприємств Електротехнічна корпорація «ЕлКор», посилаючись на те, що зазначений договір укладено з порушенням п. 6, п. 7.4.4 Статуту та п. 4.3 Положення «Про порядок розгляду питань щодо розпорядження використання майна ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв». Також, позивач просив повернути у власність «ОКБ комплектних пристроїв» оригінали Технічних умов (ТУ У 3.11-05393317-051-94; ТУ У 3.11-05393317- 085-97; ТУ У 3.11-05393317-086-2000; ТУ У 3.11-05393317-087-99; ТУ У 3.11-05393317-096- 97; ТУ У 3.11-05393317-202-2002).
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2009р. у справі № 21/138-09 (суддя Пелипенко Н.М.) в задоволені позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2009 р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Апелянт зазначав, що згідно з п. 5.1 договору, передані технічні умови є власністю 2-го відповідача і подальше ведення Технічних умов та ведення картотеки облікових копій виконує 2-й відповідач. До договору додається додаток №1 «Кошторисна калькуляція теми», який складено начальником ППО Хижняк Н.Н. та підписаний в.о. голови правління 1-го відповідача Рапотою В.Д. У додатку №1 відображені статті та суми витрат (15000 грн.) на виконання робіт передбачених в п. 1.1 договору, а саме підбір оригіналів Технічних умов, повідомлень про зміни до цих технічних умов, проведення ревізії оригіналів технічних умов на предмет внесення до них відповідних змін. Згідно з довідкою від 22.12.2008 №116/1503, наданою 1-м відповідачем, 04.07.2008р. отримана сума 15000 грн. по договору від 27.06.2008р. №10/31-2008 за підбір оригіналів Технічних умов та повідомлень на зміну. За Актом передачі оригіналів Технічних умов від 16.07.2008р. 1-й відповідач передав 2-му відповідачу вищезазначені Технічні умови.
Апелянт посилався на те, що повноваження голови правління 1-го відповідача, визначені п. 7.4.4 Статуту ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв», затвердженого загальними зборами акціонерів 06.07.2007р., та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області 13.06.2008р. за №14801050004004748. Зокрема, відповідно до підпункту 6 п. 7.4.4, голова правління має право підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, рішення про укладання (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень Статуту.
Відповідно до п. 4.3 Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження використання майна ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»рішення про реалізацію майна оформлюється протоколом загальних зборів акціонерів або протоколом виконавчого органу управління товариства. Але, як з'ясовано в ході перевірки, ніякого протоколу, який мав передувати укладанню вищезазначеного договору не було складено.
Згідно з п. 7.4 Статуту, виконавчим органом товариства є Правління, яке здійснює керівництво його діяльністю. Відповідно до п. 7.4.2 до компетенції Правління належать всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції інших органів товариства (Загальні збори акціонерів та Наглядова рада).
Правлінням 1-го відповідача не приймалось рішення про виконання робіт по підбору оригіналів спірних Технічних умов повідомлень про зміни до них, по проведенню ревізії оригіналів Технічних умов на предмет внесення до них відповідних змін; про передачу оригіналів Технічних умов у власність 2-му відповідачу та про укладання договору від 27.06.2008р. №10/31-2008.
В зв’язку з чим апелянт зазначав, що договір від 27.06.2008р. №10/31-2008 укладений в.о. голови Правління 1-го відповідача Рапотою В.Д. за відсутності рішення Правління товариства, що свідчить про порушення пп. 6 п. 7.4.4 Статуту та п. 4.3 Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження використання майна 1-го відповідача, але суд першої інстанції не дав їм оцінку та виходив лише з того, що Технічні умови, які були передані за спірним договором не є майном підприємства, і тому це не є порушенням вимог ЦК України під час укладення вищевказаного договору.
Другий відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2009р. у справі № 21/138-09 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, в зв’язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Другий відповідач вказував, основними засобами підприємства 1-го відповідача, які рахуються на його балансі є приміщення будівлі 6-го поверху по пр. Московському 138а, машини та устаткування (довідка №116/336 від 10.03.2004р.). Залишкова вартість зазначених основних засобів становить 195,6 тис. грн.. (довідка №116/35 від 10.03.2004р.). Крім того, станом на момент створення 1-го відповідача на балансовому обліку підприємства перебували нематеріальні активи - ліцензійне програмне забезпечення у кількості 8 програм (довідка №116/333 від 10.03.2004р.).
Другий відповідач зазначав, що позивачем не наведені дані, що передані 1-м відповідачем на користь 2-го відповідача оригінальні екземпляри декількох Технічних умов рахуються на балансі 1-го відповідача, тобто є майном підприємства в розумінні вимог чинного законодавства, оскільки статутні документи та положення 1-го відповідача містять певні обмеження повноважень голови правління щодо розпорядження майном підприємства, тобто п.7.4.4. Статуту та п.4.3. Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна 1-го відповідача, на які посилався позивач, як на підставу свого позову.
Перший відповідач подав відзив на апеляційну скаргу з доповненням до нього, в яких просив рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2009р. по даній справі скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити. В обґрунтування своїх доводів він вказував, що відповідно до ст.139 ГК України, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Згідно зі ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Відповідно до п.1.1 «Про Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації»затверджено наказом Фонду державного майна України від 05.05.2001р. N787 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2001 р. за N463/5654 Майно - активи (оборотні та необоротні), які підприємство використовує у виробництві в процесі господарської діяльності, вартість яких відображається в балансі підприємства.
Згідно зі ст. 2 «Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності»прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15.11.2000 р., Конвенцію ратифіковано із застереженнями і заявами Законом України «Про ратифікацію Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю) N433-ІV від 04.02.2004р. «Майно»означає будь-які активи, матеріальні чи нематеріальні, рухомі чи нерухомі, виражені в речах чи у правах, а також юридичні документи або акти, які підтверджують право на такі активи або інтерес у них.
В зв’язку з чим 1-й відповідач вказував, що він мав у власності визначені технічні умови, та використовував їх у своїй господарській діяльності шляхом надання права іншим суб'єктам господарювання на використання вказаних Технічних умови для виготовлення електротехнічних приладів.
Перший відповідач вважав, що договір підряду на виконання робіт, фактично є договором купівлі-продажу спірних Технічних умов і свідчить про перехід права власності на вказані Технічні умови. Отже, вказаний договір є таким що не відповідає вимогам винного законодавства (ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 ЦК України) відповідно до яких правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, і підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч.1 ст.843 ЦК України у договору підряду визначається ціна роботи.
Ціна роботи визначена у договорі від 27.06.2008р. у п.2.1 вартість робіт встановлена у розмірі 15000 грн., які були сплачені 2-м відповідачем на користь 1-го відповідача за платіжним дорученням №158 про що свідчить виписка банку від 04.07.2008р. Також, за результатами виконання умов договору підряду складено акт прийому-передачі виконаних робіт від 30.07.2008р., ще до складання якого було складено акт про прийом-передачу оригіналів Технічних умов від 16.07.2008 р.
На думку 1-го відповідача вказані Технічні умови не могли бути передані раніш ніж були фактично виконані роботи стосовно внесенні та реєстрації до них змін, виконані роботи по підбору оригіналів та інше, що було передбачено п. 1.1. договору підряду.
Перший відповідач зазначав, що спірний договір від 27.06.2008р. було підписано від його імені виконуючим обов'язки Голови правління Рапота В.Д., якій не мав права на підписання та укладання угод стосовно відчуження мана підприємства, тобто з порушенням ст. 241 ЦК України.
Відповідно до п.4.1 Положення «Про порядок розгляду питання щодо розпорядженню та використання майна ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»затвердженого загальним зборами акціонерів протокол №1 від 06.07.2007р. реалізацій майна товариства здійснюється на конкурентних засадах - через біржі, на аукціоні або за конкурсом., а у даному випадку аукціону чи конкурсу щодо продажу (відчуження) Технічних умов не проводилося.
Також в порушення п.4.3. та п. 4.4. вищевказаного Положення, загальних збори акціонерів та виконавчого органу управління з питання відчуження Технічних умов не збиралися, на зборах вказане питання не з'ясовувалося, протокол виконавчого органу відсутній і оцінка Технічних умов - майна, не проводилась, оскільки відповідні звіти з цього питання відсутні.
Відповідно до п.6 ст.7.4.4. та п. 4 ст. 7.4.2 Статуту ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»Голова правління має право підписувати довіреності, договори та інші документі від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту, а до компетенції правління належить здійснення дій з майном. В порушення вказаних пунктів Статут 1-го відповідача питання, що до укладення договору на відчуження Технічних умов, на засіданні правління не розглядалося.
Перший відповідач звертав увагу на той факт, що Статутом ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»не передбачена посада виконуючого обов'язки Голови правління, а Рапота В.Д. було призначено на вказану посаду відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна Україні по Харківській області №272-п від 29.05.2008 р. Також, Статутом підприємства не передбачене право Фонду Державного майна призначати на посаду виконуючого обов'язки Голови правління, оскільки Голова правління відповідно до Статуту обирається загальними зборами акціонерів.
Відповідно до протоколу засідання правління ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»№1 від 16.07.2007р. були розподілені таким чином, що в обов'язки Рапота В.Д., як заступника голови правління входило здійснення технічного керівництво конструкторськими роботами та керівництво конструкторським відділом, і тільки наказом №70а від 09.10.2008р. відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів №2 від 08.10.2008р. Рапоту В.Д. було призначено на посаду Голови правління.
В судовому засіданні 18.11.2009р. було оголошено перерву до 25.11.2009р. о. 14-30 год.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони є необґрунтованими і такими, що не базуються на документах, наданих до справи.
27.06.2008р. між 1-м відповідачем (виконавець) та 2-м відповідачем (замовник) було укладено договір № 10/31-2008 вказаний договір було підписано з боку 1-го відповідача в.о. Голови Правління Рапотою В.Д., а з боку 2-го відповідача директором Пугачовим Ю.А. та скріплено їх печатками.
Відповідно до умов вказаного договору замовник доручав, а виконавець приймав на себе виконання робіт по проведенню підбору оригінальних екземплярів Технічних умов, а саме: ТУ У 3.11-05393317-051-094. Пристрої комплектні низьковольтові для електричних станцій і підстанцій. Загальні технічні умови; ТУ У 3.11-05393317-085-97. Пристрої комплектні низьковольтні. Загальні технічні умови.; ТУ У 3.11-05393317-086-2000 Пристрої комплектні низьковольтні управління електроприводами кранових механізмів; ТУ У 3.11-05393317-087-98. Електрообладнання суднове Щити розподільчі; ТУ У 3.11-05393317-096-97. Пристрої комплексні живлення постійним струмом; ТУ У 3.11-05393317-202-2002. Щити постійного струму з мікропроцесорною системою контролю. Технічні умови.
Пунктом 1.3 договору № 10/31-2008 від 27.06.2008р. сторони визначили, що підготовлені оригінали Технічних умов та повідомлення на зміни (ІІ) передаються виконавцем замовнику для подальшого їх ведення та на цю технічну документацію до замовника переходить право власності.
Згідно з п. 2.1 вказаного договору за виконану роботу підлягає сплаті 15000,00 грн. Оплата здійснюється авансовим платежем у розмірі 100% (п. 2.2. договору).
Другий відповідач за платіжним дорученням №158 від 04.07.2008р. перерахував на користь 1-го відповідача кошти у розмірі 15000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, а за актом від 16.07.2008р. здійснено приймання-передача виконаних 1-м відповідачем на користь 2-го відповідача робіт та оригінальні екземпляри Технічних умов.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»створено на базі ДП «ОКБ комплектних пристроїв»згідно рішення засновника - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 13.06.2004р. № 565-П.
Регіональне відділення фонду державного мана по Харківській області здійснює управління державними корпоративними правами ВАТ «ОКБ бюро комплектних пристроїв», державна частка складає 85% статутного капіталу.
Відповідно до п.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З огляду на викладене заперечення Об’єднання підприємств Електротехнічна корпорація «ЕлКор»в цій частині є безпідставними.
Згідно зі ст. 66 ГК України майном підприємства є його виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.
З довідок, наданих 2-м відповідачем вбачається, що до статутного капіталу 2-го відповідача увійшло усе майно, що належало ДП «ОКБ комплектних пристроїв»на момент створення, та правонаступником якого є створене товариство. Основними засобами підприємства 1-го відповідача, які рахуються на його балансі є приміщення будівлі 6-го поверху по пр. Московському 138а, машини та устаткування (довідка № 116/336 від 10.03.2004р.). Залишкова вартість зазначених основних засобів становить 195,6 тис. грн. (довідка № 116/35 від 10.03.2004р.). Крім того, станом на момент створення ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»на балансовому обліку підприємства перебували нематеріальні активи - ліцензійне програмне забезпечення в кількості 8 програм, що підтверджено довідкою № 116/333 від 10.03.2004р. (т.1 а.с. 53).
Колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не було доведено, що передані 1-м відповідачем на користь 2-го відповідача спірні оригінальні екземпляри ТУ, рахуються на балансі 1-го відповідача, тобто є майном підприємства в розумінні вимог чинного законодавства, з нижченаведених підстав.
Відповідно до норм чинного законодавства право власності на спірні Технічні умови підлягає обов'язковій державні реєстрації та було зареєстроване у Державному підприємстві «Харківський центр стандартизації та метрології»за ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв», що підтверджується на самих Технічних умовах відповідною відміткою про реєстрацію. «Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов»Державний Стандарт Технічних Умов (ДСТУ) 1.3:2004 затверджений наказом «Держспоживстандарту»від 30.04.2004р. №86, в нього внесенні зімни та доповнення наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.02.2006р. №54.
Відповідно до вимог п.3.9 та п.3.8 ст.3 ДСТУ 1.3:2004 Технічні умови підлягають державній реєстрації, також підлягають реєстрації зімни до Технічних умов. Таку реєстрацію розробляє та подає власник Технічних умов, а після передачі спірних Технічних умов до 2-го відповідача право власності на спірні Технічні умови було перереєстроване за 2-м відповідачем, як за новим власником і до нього перейшли усі права на використання Технічних умов щодо внесення до них змін. До вказаних Технічних умов були внесені відповідні зміни протягом 2008-2009 років, які зареєстровані у Державному підприємстві «Харківський центр стандартизації та метрології», що свідчить про те, що вже 2-й відповідач, як новий власник має право розпоряджатися вказаними Технічними умовами на свій розсуд.
З матеріалів справи вбачається, що спірний договір був підписаний з боку 1-го відповідача виконуючим обов’язки голови правління Рапота В.Д.
Відповідно до п.4.1 Положення «Про порядок розгляду питання щодо розпорядженню та використання майна ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»затвердженого загальним зборами акціонерів протокол №1 від 06.07.2007р. реалізацій майна товариства здійснюється на конкурентних засадах - через біржі, на аукціоні або за конкурсом.
Згідно з п.4.3. вказаного Положення, рішення про реалізацію майна оформляється протоколом загальних зборів акціонерів, або протоколом виконавчого органу управління товариство, на підстави переліку документів.
В порушення вказаних пунктів Положення «Про порядок розгляду питання щодо розпорядженню та використання майна ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв» аукціону чи конкурсу щодо продажу (відчуження) Технічних умов не проводилося, і загальні збори акціонерів та виконавчого органу управління з питання відчуження Технічних умов не збиралися, на зборах вказане питання не з'ясовувалося, протокол виконавчого органу відсутній.
Пунктом 4.4. наведеного Положення визначено, що правління товариства розпочинає процедуру продажу майна після проведення оцінювачами, які працюють в державних установах органах приватизації, або експертними радами рецензування звітів про оцінку майна, яке підлягає продажу, але оцінки Технічних умов - майна, не проводилась, відповідні звіти з цього питання відсутні. Що також свідчить про порушення Положення «Про порядок розгляду питання щодо розпорядженню та використання майна ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв» при укладені спірного договору.
Відповідно до п.6 ст.7.4.4. та п. 4 ст. 7.4.2 Статуту ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»Голова правління має право підписувати довіреності, договори та інші документі від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту, а до компетенції правління належить здійснення дій з майном
В порушення вказаних пунктів Статуту ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв» питання , що до укладення договору на відчуження Технічних умов, на засіданні правління не розглядалося. Статутом ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»не передбачена посада виконуючого обов'язки Голови правління, а Рапота В.Д. було призначено на вказану посаду відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна Україні по Харківській області №272-п від 29.05.2008 р.
Крім того, Статутом ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»не передбачене право Фонду Державного майна призначати на посаду виконуючого обов'язки голови правління, оскільки голова правління відповідно до Статуту обирається загальними зборами акціонерів.
Відповідно до протоколу засідання правління ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»№1 від 16.07.2007р. були розподілені таким чином, що в обов'язки Рапота В.Д. як заступника голови правління входило здійснення технічного керівництво конструкторськими роботами та керівництво конструкторським відділом і тільки наказом №70а від 09.10.2008р. відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів №2 від 08.10.2008р. Рапоту В.Д. було призначено на посаду голови правління.
Таким чином, до призначення на посаду голови правління ВАТ «ОКБ комплектних пристроїв»09.10.2008р. Рапота В.Д. не мав права на підписання та укладання угод стосовно відчуження мана товариства, і підписавши договір на відчуження майна –Технічних умов Рапота В.Д. діяв з порушення норм чинного законодавства.
Ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги додержання яких є необхідними для чинності правочіну, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них, господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Викладений перелік обставин, які можуть бути підставою визнання правочину недійсним є вичерпним.
Колегія суддів зазначає, що матеріалами доданими до справи підтверджено, що під час укладання договору №10/31-2008 від 27.06.2008р. відповідачами були порушені вимоги ст.203 ЦК України, оскільки при укладанні спірного договору воля сторін не була спрямована на досягнення того правового результату, який пов'язується законом, саме з цим волевиявленням і воля сторін була здійснена під впливом будь-яких зовнішніх, порушуючих цей процес обставин та порушувала права позивача.
Таким чином, договір №10/31-2008 від 27.06.2008р. підлягає визнанню недійсним на підставі недодержання сторонами встановленої форми угоди, у зв'язку з доведеністю позивачем підстав для визнання спірного договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України., як такий що не спрямований на настання правових наслідків.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається на відповідачів пропорційно.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2009р. у справі № 21/138-09 прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись ст. ст. 47, 49, 99, 101,102, п. 2 ст.103, п.1 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2009р. у справі № 21/138-09 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір № 10/31-2008 від 27.06.2008р., укладений між ВАТ «Особливе конструкторське бюро комплектних пристроїв»та Об’єднання підприємств Електротехнічна корпорація «ЕлКор».
Зобов’язати Об’єднання підприємств Електротехнічна корпорація «ЕлКор» повернути ВАТ «Особливе конструкторське бюро комплектних пристроїв» отримані за договором № 10/31-2008 від 27.06.2008р. оригінали технічних умов, а саме ТУ У 3.11-05393317-051-94; ТУ У 3.11-05393317- 085-97; ТУ У 3.11-05393317-086-2000; ТУ У 3.11-05393317-087-99; ТУ У 3.11-05393317-096- 97; ТУ У 3.11-05393317-202-2002.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Особливе конструкторське бюро комплектних пристроїв» (61037, м. Харків, пр-т Московський, 138А, код № 33289236) на користь Державного бюджету України 63,75 грн. державного мита за позовом, в тому числі і за подання апеляційної скарги та 59 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Стягнути з Об’єднання підприємств Електротехнічна корпорація «ЕлКор» (61060, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 157, код № 30287744) на користь Державного бюджету України 63,75 грн. державного мита за позовом, в тому числі і за подання апеляційної скарги та 59 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Зобов’язати господарський суд Харківської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючого суддя І.С. Карбань.
Суддя Л.М. Бабакова.
Суддя І.А. Шутенко.
Повний текст постанови підписано 26.11.2009р.
Судове рішення № 6893550, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 27.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/138-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: