Постанова № 6893308, 20.11.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2009 р. Справа № 37/182-09

Колегія суддів у складі:

Головуючого-судді - Могилєвкіна Ю.О., суддів –Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Голозубової О.І.

за участю представників сторін:

позивача –Комісаренко В.П.

відповідача –Колесник Г.М.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3072Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 27.07.09 р. по справі № 37/182-09

за позовом - Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛАНА", м. Харків

до - Головного управління МВС України в Харківській області, м. Харків

про стягнення 143015,00 грн.,-

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача 143015,00 грн. заборгованості за надані послуги, згідно договору-підряду № 52/12 від 02.09.2004 року на виготовлення та встановлення столярних виробів в актовому залі в будівлі ДК Міліції по вул. Совнаркомівський, 13.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.07.09 р. по справі № 37/182-09 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволений повністю. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (адреса: 61002, м. Харків, вул. Раднаркомівська, 5, р/р 35220003000033 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08592313) на користь Приватної виробничо - комерційної фірми "Лана" (адреса: 61012, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 7а, р/р 26009300001137 в ВАКБ "Форум" м. Харків, МФО 350772, код ЄДРПОУ 14081137) - 143015,00 грн. заборгованості, 1430,15 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погоджується, вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не в повній мірі з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як зазначає скаржник, договір між сторонами підписаний начальником БК Міліції УМВС в Харківській області Фурса І.С. На договорі мається печатка цієї організації зі вказаним № ОКПО. Відповідно до правоустановчих документів ДК Міліції є самостійною юридичною особою, має власні банківські реквізити та рахунки і, відповідно, самостійно несе відповідальність за взяті фінансові зобов'язання. В той же час, позов заявлено до Головного управління МВС України в Харківській області який не має ніякого відношення до цього договору.

На договорі мається підпис заступника начальника УМВСУ в області Яненка П.М. про його затвердження. Але цей підпис не має ніякого значення для вирішення справи, оскільки, по-перше, чинним законодавством не передбачено фінансова відповідальність особи, яка затвердила договір. А по-друге, затвердження чи узгодження договорів взагалі не передбачено законодавством і, відповідно, ніяких правових наслідків не несе.

Крім цього, всі документи, які пов'язанні з виконанням цього договору, а саме: Акт прийомки виконаних робіт, розрахунок договірної ціни, довіреність на отримання цінностей підписані начальником БК міліції і скріплено печаткою цієї організації.

Ці факти судом не досліджені, в наслідок чого передчасно винесено незаконне рішення.

Ухвала по призначення справи до розгляду на 27.07.2009 винесена 17.07.2009 р. Відповідачу направлена вона, відповідно до поштового штампу на конверті, 22.07.2009. До ГУМВС в Харківській області вона надійшла тільки 27.07.2009 р., тобто в день слухання справи. Про неможливість прибути в судове засідання суду було повідомлено в телефонному режимі. Не зважаючи на це, слухання справи відбулося і саме цього дня було винесено рішення. Тим самим судом не було дотримано принципу рівності сторін перед законом та судом, а також порушено право Головного управління на захист.

Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування або зміни рішення є невиконання або невірне застосування вимог, передбачених зазначеною статтею. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Посилання відповідача на те, що він є неналежним відповідачем є безпідставним, оскільки як вбачається з тексту наданого до справи договору, УМВС України в Харківській області, з однієї сторони, сторона іменується «Замовник», в особі заступника начальника Управління Яненко П.М., що діє на підставі Наказу УМВС України в Харківській області від 26.08.2004 року № 555 та ПКФ «Лана», з іншої сторони, сторона іменується –«Підрядник»уклали наступний договір:

п.1.1. Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виготовлення та встановлення столярних виробів у актовому залі ДК Міліції.

п.1.2. Всі умови взаємовідносин за домовленістю сторін визначаються наступним договором та додатками до нього, що є невід’ємною частиною цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений договір підписаний повноважними представниками з боку Замовника, як керівником БК Міліції для котрого були замовлені послуги так і повноважним (згідно наказу) представником ГУМВС України в Харківській області.

Зазначеними особами також підписана договірна ціна та акт приймання виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, на підставі Акту приймання виконаних підрядних робіт, копія якого додана до матеріалів справи передав відповідачеві виконані роботи на загальну суму 143015,00 грн. Зазначений акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін. Доказів оплати заборгованості в сумі 143015,00 грн. суду першої інстанції не надано.

До матеріалів справи доданий лист ГУ МВС України в Харківській області № 10/19 від 10.01.2008 року, в якому відповідач визнає наявність заборгованості за виготовлення та установку столярних виробів, згідно договору № 52/12 від 02.09.2004 року та вказує про проведення оплати за договором при першій можливості (арк. справи 10), тому посилання відповідача про те, що він не має ніякого відношення до укладеного договору безпідставне.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно визнав вимогу позивача про стягнення 143015,00 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Посилання відповідача про те, що він не був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи також безпідставне і спростовується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу були надіслані копія позову з додатками та ухвала суду про порушення провадження у справі за поданим позовом, що підтверджується поштовою квитанцією та поштовим повідомленням про вручення.

На підставі заяви представника відповідача (арк. спр. 28) розгляд справи ухвалою суду першої інстанції від 17.07.2009 р. було відкладено на 27.07.2009 р. о 15:30 годин. Отримання ухвали про відкладення розгляду справи не заперечує і відповідач, котрий мав можливість і повинен був направити свого представника в засідання судової колегії для надання відповідних пояснень. Однак свого представника в засідання не направив і відповідних пояснень не надав.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 27.07.09 р. по справі № 37/182-09 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 27.07.09 р. по справі № 37/182-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 23.11.2009 року.