Ухвала суду № 68928241, 12.09.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5979/16-ц

2-з/0203/85/2017

УХВАЛА

12 вересня 2017 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2017 року було відкрито провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекопро» про визнання права власності, стягнення штрафних санкцій, заборону вчиняти певні дії (головуючий суддя Колесніченко О.В.).

Ухвалою суду від 31.01.2017 року провадження по справі в частині позовних вимог, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекопро» було закрито.

Крім того, ухвалою суду від 22.12.2016 року було частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» від 22.12.2016 року про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачам по справі ОСОБА_3, ОСОБА_2

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.04.2017 року ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2016 року про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, що належить відповідачці ОСОБА_2 було скасовано, з передачею питання в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.05.2017 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» про забезпечення позову від 22.12.2016 року в частині накладення арешту на майно, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2, було відмовлено.

11.09.2017 року представник позивача звернувся до суду з новою заявою, в якій в порядку забезпечення позову просив накласти арешт на майно відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 В обґрунтування посилався на те, що в звязку із сумою заявлених позовних вимог, результатів службового розслідування, яким встановлено вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від цивільної відповідальності та які полягали в переоформлені рухомого та нерухомого майна, а також корпоративних прав на підставних осіб, існує реальна небезпека, що у разі задоволення позовних вимог відповідачами можуть бути вчиненні дії щодо переоформлення права власності на третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені ч.1 ст.152 ЦПК України.

Зокрема п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до розяснень наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з позовної заяви, предметом заявлених позивачем вимог до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є визнання права власності на обєкт нерухомого майна, розташоване за адресою: м.Дніпро, пр.О.Поля,129-Д, а також стягнення в солідарному порядку з відповідачів штрафних санкцій в сумі 5088471 грн. 40 коп. Підставами предявленого позову зазначено порушення відповідачами та ТОВ «Лекопро» зобовязань за Меморандумом про співпрацю на ринку косметичних препаратів та біологічно-активних добавок, від 24.06.2011 року, який був підписаний, зокрема, ОСОБА_5, ОСОБА_6, як засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ», а також ОСОБА_1, який зареєстрував ТОВ «Лекопро» на свою дружину ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, представник позивача просив накласти арешт на майно, що належать відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Разом з тим, суд враховує, що вказані відповідачі, як фізичні особи, не є підписантами Меморандуму від 24.06.2011 року, як не є його підписантом і ТОВ «Лекопро».

З огляду на це та враховуючи наявні на теперішній час докази у справі, що були надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, обставини на які посилається представник позивача в поданій заяві про забезпечення позову, суд вважає, що останнім не обгрунтовано належним чином з посиланням на відповідні докази існування спору між сторонами та реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також суд враховує, що на спірну нежитлову будівлю за адресою: м.Дніпро, пр.О.Поля,129-Д, ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.12.2016 року вже накладався арешт в порядку забезпечення відповідних позовних вимог позивача про визнання права власності на вказане нерухоме майно.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» від 11.09.2017 року про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,152,153,208-210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСВІТ ОЙЛ» від 11 вересня 2017 року про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.Ю.Казак