Ухвала суду № 68926468, 11.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі :

за участю: представника позивача Пінтеліна А.В.,

відповідача ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» Пінтеліна Андрія Володимировича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року провадження у справі зупинено до вирішення справи за позовом ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», третя особа ОСОБА_6 про визнання зобов'язань за договором поруки припиненими. /а.с. 102-103/

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник ПАТ «ВТБ Банк» Пінтелін А.В. подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. Вважає, що правове обґрунтування суду першої інстанції щодо неможливості розгляду справи ґрунтується на припущеннях відповідача відносно можливого визнання зобов'язання за договором поруки припиненим, не враховуючи презумпцію правомірності правочину, визначену ст. 204 ЦК України. Також судом першої інстанції не вказано обставин доцільності зупинення провадження, оскільки при наявності спору щодо солідарного стягнення заборгованості, суд першої інстанції не позбавлений можливості встановити обставини припинення зобов'язань за договором поруки. Також вказував, що подання позову про визнання поруки припиненою є зловживанням процесуальними правами, оскільки такі вимоги повинні були бути пред'явлені шляхом подачі зустрічного позову у даному провадженні. Крім того, зазначав, що порушуються розумні строки розгляду справи, оскільки провадження відкрито 25.11.2015 р., а зупиняючи провадження, судом першої інстанції не проаналізовано предмети спорів, і не вказано обставин, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання недійсним договору поруки виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими поручитель обґрунтовує свої вимоги у іншому провадженні. Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВСУ №643/1155/16-ц від 01.02.2017 р. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив ухвалу суду скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, на підставі наступного.

Зупиняючи провадження з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, судом першої інстанції зазначено, що воно допускається тоді, коли розглядати справу далі не можливо. Ця неможливість полягає у тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

На думку суду першої інстанції обставини, які є підставою позову про стягнення заборгованості за кредитним договором №58П в частині вимог до поручителя ОСОБА_8 і заперечень проти нього є предметом дослідження у справі Шевченківського районного суду м. Києва №761/17369/17; №2/761/5301/2017 за позовом ОСОБА_8 до ПАТ «ВТБ Банк», третя особа - ОСОБА_10 про визнання зобов'язань за договором поруки припиненими, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливатиме на вирішення спору про стягнення заборгованості у солідарному порядку,

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України у разі неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, суд зобов'язаний зупинити провадження у цій справі.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно з частиною першою статті 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

У справі, яка розглядається, предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Підставою для зупинення провадження у справі став факт розгляду судом цивільної справи про визнання зобов'язань за договором поруки, укладеним з ОСОБА_8, припиненими.

Проте, зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети спорів у справах і не вказав обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання недійсним договору поруки виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ОСОБА_8 обґрунтовує свої вимоги, звертаючись з позовом про визнання поруки припиненою, оскільки, вирішуючи спір про стягнення заборгованості у солідарному порядку, судом першої інстанції буде досліджуватись правомірність заявлених вимог, у тому числі стягнення боргу з поручителя ОСОБА_8

Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ №643/1155/16-ц від 01.02.2017 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи викладене, колегія суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, справа передачі для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» Пінтеліна Андрія Володимировича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 12 червня 2017 року -скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: