Ухвала суду № 68926414, 12.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Лашевича В.М., Росік Т.В.

з участю секретаря Проаспет К.О.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Айсберг-Фіш» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП ДФС Гутника І.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., про накладення арешту на майна та накладено арешт на майно ТОВ «Айсберг-Фіш» (код ЄДРПОУ 35863179), а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №26006050226295 (код валюти 980), №26059050220754 (код валюти 980), відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 60.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «Айсберг-Фаш» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що в наданих на обґрунтування клопотання матеріалах відсутня постанова про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні, а відтак посилання слідчого судді на наявність підстав вважати майно таким, що відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є, на думку апелянта, необґрунтованими. Крім того, слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином не враховано, що слідчим у клопотання не зазначено розмір шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, не взято до увагу розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб. В наданих матеріалах відсутні відомості про цивільний позов та повідомлення про підозру.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то враховуючи, що розгляд клопотання проводився без виклику представника власника майна, апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

В судове засідання у справі прокурор не з'явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був завчасно повідомлений, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 01.08.2017 року було постановлено без повідомлення представника власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ФР Офісу ВПП ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017100110000012 від 04.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

31.07.2017 року старший слідчий з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП ДФС Гутник І.В., за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, належні ТОВ «Айсберг-Фіш», які знаходяться на рахунках №26006050226295 (код валюти 980), №26059050220754 (код валюти 980), відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 60.

01.08.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя не дотримався.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Посилання слідчого судді на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а відтак наявність правової підстави для арешту майна, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України, на думку колегії суддів, не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та немотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п.п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.

Вказані обставини вплинули і на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні слідчого, правової підстави для накладення арешту на майно - грошові кошти, належні ТОВ «Айсберг-Фіш», які знаходяться на рахунках №26006050226295 (код валюти 980), №26059050220754 (код валюти 980), відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 60.

Так, визначаючи правову підставу для накладення арешту, слідчий суддя та слідчий вказали, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 дає підстави для його арешту.

Разом з тим, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Однак, ні в клопотанні слідчий, ні в ухвалі слідчий суддя, з достатньою повнотою не обґрунтували, яким саме чином вказане в клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 України, тобто має ознаки речового доказу.

Крім того, відповідного процесуального рішення про визнання цього майна речовим доказом у кримінальному провадженні №32017100110000012 від 04.02.2017 року надані матеріали не містять.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення майно ТОВ «Айсберг-Фіш», має до розслідуваного злочину, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно ТОВ «Айсберг-Фіш», що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Поновити директору ТОВ «Айсберг-Фіш» ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Айсберг-Фіш» ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП ДФС Гутника І.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., про накладення арешту на майна та накладено арешт на майно ТОВ «Айсберг-Фіш» (код ЄДРПОУ 35863179), а саме грошові кошти, які знаходяться на рахунках №26006050226295 (код валюти 980), №26059050220754 (код валюти 980), відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 60 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР Офісу ВПП ДФС Гутника І.В., погодженого прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., про накладення арешту на майна, а саме на грошові кошти, належні ТОВ «Айсберг-Фіш», які знаходяться на рахунках №26006050226295 (код валюти 980), №26059050220754 (код валюти 980), відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 60 - відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. Лашевич В.М. РосікТ.В.

Справа № 11-сс/796/4402/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Щебуняєва Л.Л.

Доповідач: Рибак І.О.