Рішення № 6892365, 19.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" листопада 2009 р. справа № 5020-2/257-12/158-3/294 За позовом:          Севастопольського транспортного прокурора           (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

в інтересах держави в особі

Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради

          (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

до           Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської

          (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

          Севастопольської міської державної адміністрації

          (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)

про стягнення заборгованості в розмірі 597077,28 грн.,

Суддя Головко В.О.,

Представники:

прокурор –Шульга А.М., старший прокурор відділу, посвідчення № 438 від 20.02.2006;

позивач –Іванов П,П., представник, довіреність №1547 від 09.01.2009;

відповідач –Кравець О.М., представник, довіреність № б/н від 06.02.2009;

третя особа (Севастопольська міська державна адміністрація) –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольський транспортний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської про стягнення заборгованості у розмірі 597077,28 грн., в тому числі: основний борг –545053,00 грн., пеня –27100,56 грн., збитки від інфляції –21536,16 грн. та 3% річних –3387,56 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача умов договору купівлі-продажу теплової енергії №474 від 24.03.2006 в частині проведення розрахунків за отриману теплову енергію.

Ухвалою від 06.05.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Шевчук Н.Г. та порушено провадження у справі №5020-2/257.

Ухвалою суду 16.06.2009 провадження у справі в частині позовних вимог Севастопольського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради припинено.

Розпорядженням в. о. голови господарського суду міста Севастополя №86 від 20.07.2009, у зв’язку з закінченням строку перебування на посаді судді господарського суду міста Севастополя Шевчук Н.Г., справа №5020-2/257 передана до провадження судді Харченка І.А.

Ухвалою від 23.07.2009 справу прийнято до провадження суддею Харченком І.А. з привласненням №5020-2/257-12/158.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №111 від 21.09.2009, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Харченка І.А., справа №5020-2/257-12/158 передана до провадження судді Головко В.О.

Ухвалою від 21.09.2009 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О. з привласненням №5020-2/257-12/158-3/294.

У порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому з вимогами позивача не погодився виходячи з того, що, по-перше, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська є бюджетною установою, фінансування її здійснюється з Державного бюджету України, тому усі бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можливо здійснювати тільки за наявності відповідного бюджетного призначення; по-друге, вважає, що заявляючи позов в інтересах комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради Севастопольським транспортним прокурором було по суті подано позов в інтересах самостійного суб’єкта господарювання, який не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування (арк.с. 58-59).

У ході судового розгляду позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв’язку з погашенням відповідачем суми основного боргу, та просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 52024,28 грн., з яких: сума пені –27100,56 грн., збитки від інфляції –21536,16 грн., 3% річних –3387,56 грн. (арк.с. 44).

Ухвалою суду від 19.11.2009 провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 545053,00 грн. припинено, відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з погашенням відповідачем суми основного боргу.

У судовому засіданні 19.11.2009 представник позивача настоював на позовних вимогах. Прокурор підтримав представника позивача. Представник відповідача проти позову заперечував.

Третя особа будь-яких пояснень по суті спору не надала, явку своїх повноважних представників в судове засідання не забезпечила.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", визначеним в частині другій статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

Згідно зі статтею 140 Конституції України органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. У м. Севастополі інтереси територіальної громади представляє Севастопольська міська Рада.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Як вбачається з пункту 1.2 Статуту КП "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради, засновником підприємства є територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, яка є органом місцевого самоврядування.

24.03.2006 між комунальним підприємством "Севтеплоенерго" (продавець) та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською (покупець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №474 (далі –Договір). Строк дії договору 3 роки з 01.01.2006, який відповідно до умов пункту 10.3 Договору є продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін письмово не заявить про його розірвання (арк.с. 7-9).

Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов’язання щодо постачання теплової енергії відповідачу у необхідних обсягах, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався оплачувати отриману енергію за встановленими тарифами та у строки, передбачені цим договором.

За умовами пунктів 4.1-4.2 Договору, розрахунковим періодом вважається календарний місяць. Оплата за теплову енергію розраховується виходячи з опалюваної площі, відповідно до норм споживання.

Згідно з пунктом 4.7 Договору остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за звітним, за тарифами, діючими на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається доставленим на адресу відповідача у випадку, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за звітним, не заявить про неотримання рахунку.

Зобов’язання з постачання теплової енергії позивачем виконувались належним чином та своєчасно, але оплата за отриману енергію відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному обсязі, у зв’язку з чим у нього перед позивачем за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року утворилась заборгованість в сумі 545053,00 грн.

Викладене і стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за договором у розмірі 545053,00 грн. а також пені –27100,56 грн., інфляційних збитків –21536,16 грн., 3% річних –3387,56 грн.

У ході розгляду справи відповідачем погашена основна заборгованість за договором у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: банківськими виписками від 06.05.2009 та 18.05.2009 на загальну суму 551459,03 грн. (арк.с.83-84), а також платіжними дорученнями №507 та №508 від 06.05.2009 (арк.с. 94).

Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з позивача 52024,28 грн., в тому числі: пеню –27100,56 грн., інфляційні збитки –21536,16 грн., 3% річних –3387,56 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сума основного боргу була погашена відповідачем несвоєчасно, лише після подачі позову до господарського суду.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 №543/96-ВР, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення плати відповідачем з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Прокурором заявлена до стягнення пеня в розмірі 27100,56 грн.

Чинне законодавство України не надає якихось пільг щодо застосування штрафних санкцій до бюджетних установ та не звільняє їх від відповідальності за порушення виконання господарського зобов’язання.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що вимоги щодо стягнення пені в розмірі 27100,56 грн., заявлені відповідно до приписів чинного законодавства, тому суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму простроченої заборгованості (545053,00 грн.) нараховані 3% річних у розмірі 3387,56 грн. та інфляційні збитки у розмірі 21536,16 грн., розрахунки яких також перевірені судом.

Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 52024,28 грн. (27100,56 + 21536,16 + 3387,56) обґрунтованими, у зв’язку з чим зазначена сума підлягає стягненню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, стягуються з відповідача в доход бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морської) (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, ідентифікаційний код 22992545, п/р 35210001000742 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) на користь комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357, п/р 260300510601 у Філії "Кримська дирекція" АБ "Кліринговий Дім", м. Сімферополь, МФО 324195) заборгованість у сумі 52024,28 грн. (п’ятдесят дві тисячі двадцять чотири грн. 28 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морської) (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, ідентифікаційний код 22992545, п/р 35210001000742 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) в доход Державного бюджету України (п/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито в сумі 5970,77 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят грн. 77 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морської) (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, ідентифікаційний код 22992545, п/р 35210001000742 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509) в доход Державного бюджету України (п/р 21216259700007, отримувач Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 27.11.2009.

Розсилка:

1.          Севастопольська транспортна прокуратура

                    (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

2.          Прокуратура м. Севастополя

                    (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

2.          КП „Севтеплоенерго” СМР

                    (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

3.          Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська

                    (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,60)

4.          Севастопольська міська державна адміністрація

                    (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 2)