Рішення № 6892339, 12.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" листопада 2009 р. справа № 5020-3/337 За позовом                     Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

(99040, Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до                               Приватного підприємства "Горізонталь"

(99012, м. Севастополь, вул. Паршина, буд. 11а)

про стягнення заборгованості в розмірі 192,41 грн.,

суддя Головко В.О.,

За участю представників:

позивача –Гладченко О.І., юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 19058/0/2-08 від 25.12.2008 дійсна до 31.12.2009

відповідача –не з’явився.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Горізонталь" про стягнення заборгованості в розмірі 932,61 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду в частині оплати за виконані роботи. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 26.10.2009 позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" прийнята до розгляду суддею Головко В.О., та порушено провадження у справі №5020-3/337, розгляд справи призначений на 12.11.2009.

У судовому засіданні 12.11.2009 позивач надав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 740,20 грн. у зв’язку з його погашенням та просив задовольнити позов в частині стягнення пені в розмірі 140,60 грн. і штрафу в розмірі 51,81 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2009 провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 740,20 грн. припинено відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (арк.с. 28-29).

Відповідач явку повноважних представників в судове засідання 12.11.2009 не забезпечив, про причини нез’явлення не сповістив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно – рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 03.11.2009 (арк.с. 21).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

27.11.2008 між Приватним підприємством "Горізонталь" (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (Підрядник) укладений договір підряду №71/20-08 (далі –Договір, арк.с.10), відповідно до умов якого Підрядник взяв на себе зобов’язання власними силами та засобами виконати електромонтажні роботи Замовнику на об’єкті по вул. Паршина, 11, згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та в обумовлений договором строк, а Замовник зобов’язався забезпечити своєчасне фінансування електромонтажних робіт, прийняти закінчений об’єкт та повністю оплатити виконані роботи та матеріали Підряднику.

Вартість виконання електромонтажних робіт складає 740,20 грн., відповідно до узгодженого сторонами акта (пункт 3.1 Договору).

За умовами пунктів 3.2-3.3 Договору, Замовник зобов’язаний здійснити оплату послуг Підрядника у розмірі 100% від суми договору, згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт. У випадку зміни остаточної вартості матеріалів або робіт сума договору підлягає корегуванню з наданням Підрядником акту фактичного виконання робіт.

Згідно з пунктом 4.1 Договору, він набирає силу з моменту його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов’язань.

Пунктом 6.2 Договору встановлена відповідальність Замовника за прострочення виконання робіт за договором, а саме: пеня в розмірі 0,1% вартості робіт за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів –штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.

Зобов’язання щодо здійснення робіт позивачем виконані своєчасно і в повному обсязі, про що свідчить підписаний представниками обох сторін Акт приймання виконаних підрядних робіт №0788/09.ЭП від 02.12.2008 (арк.с. 12-13).

Натомість, відповідач в порушення умов договору за виконані роботи не розрахувався.

Невиконання зобов’язань за договором з боку відповідача і стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

У ході розгляду справи, а саме 23.10.2009, відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 740,20 грн., про що свідчить бухгалтерська довідка ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" (арк.с. 25).

Провадження у справі у вказаній частині ухвалою суду від 12.11.2009 припинено.

Отже, на дату винесення цього рішення сума боргу відповідача, яка заявлена позивачем до стягнення, складає 192,41 грн., в тому числі: пеня –140,60 грн., штраф – 51,81 грн.

Суд вважає вимоги позивача у вказаній частині позову такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання договору підряду.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу та пені за договором, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), які регулюють загальні положення про зобов’язання (в тому числі про договір підряду), питання виконання зобов’язань та відповідальності за порушення зобов’язань.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає порушенням зобов’язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов’язання передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою одним з таких наслідків є сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України, стаття 230 ГК України).

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка також є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору встановлена відповідальність Замовника за прострочення виконання робіт за договором, а саме: пеня в розмірі 0,1% вартості робіт за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів –штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.

Водночас, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами договору підряду № 71/20-08 від 27.11.2008 Замовник зобов’язаний сплатити роботи Підрядника згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт (пункт 3.2. Договору).

Статтею 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт № 0788/09.ЭП приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року підписаний сторонами 02.12.2008. Проте відповідач сплатив за виконані роботи лише після подачі позову –23.10.2009. Отже, нарахування неустойки є правомірним.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що цей розрахунок містить помилки як стосовно періоду прострочення, так і щодо дотримання вимог чинного законодавства відносно граничної межі розміру пені та строку, з якого припинення її нарахування.

Враховуючи зазначене, суд здійснив власний розрахунок пені:

Сума боргу –740,20 грн.

Період заборгованості –з 03.12.2008 по 02.06.2009 (6 міс. або 182 дні).

Кількість днів для розрахунку за 2008 рік –366, 29 (з 03.12.2008 по 31.12.2008).

Кількість днів для розрахунку за 2009 рік –365, 153 (з 01.01.2009 по 30.06.2009).

Облікова ставка НБУ, що діяла протягом зазначеного періоду, –12% річних.

740,20*2*12/366/100*29 = 14,08 грн.

740,20*2*12/365/100*153 = 74,47 грн.,                    разом: 88,55 грн. (14,08+74,47).

Розрахунок суми штрафу, яку позивач просить стягнути з відповідача (7% від суми заборгованості), перевірено судом та є вірним. Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання більше ніж на 10 місяців, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафу. Тому стягненню з відповідача підлягає штраф в розмірі 51,81 грн.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню –у сумі 140,36 грн., з яких: 88,55 грн. –пеня, 51,81 грн. –штраф. В частині стягнення пені в розмірі 52,05 грн. (140,60 –88,55) позовні вимоги задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд може покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи зазначене, а також те, що погашення основного боргу відбулося лише після подачі позову, суд покладає на відповідача судові витрати: державне мито в розмірі 96,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 222,83 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Горізонталь” (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, буд. 11а, ідентифікаційний код 13784471, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, п/р 260073537 у АБ “Перший інвестиційний банк” м. Київ, МФО 300506) 140,36 грн. (сто сорок грн. 36 коп.), а також державне мито в сумі 96,31 грн. (дев’яносто шість грн. 31 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222,83 грн. (двісті двадцять дві грн. 83 коп.).

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В частині стягнення суми пені в розмірі 52,05 грн. – в позові відмовити.

Суддя підпис В.О. Головко

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 19.11.2009.

Розсилка:

1.          ВАТ „Енергетична компанія “Севастопольенерго”

(99040, Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

2.          Приватне підприємство “Горізонталь”

(99012, м. Севастополь, вул. Паршина, буд. 11а)

3.          Справа