Рішення № 6892109, 26.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.09                                                                                 Справа № 1/156пд

За позовом

Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк”ив особі Луганської філії АТ “Брокбізнесбанк”, м. Луганськ

до Приватного підприємства “Белтранс”, м. Стаханов Луганської області

про дострокове розірвання кредитного договору

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача –Литвин Л.В., дов. від 18.08.09 № 340/03;

від відповідача –не прибув;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про дострокове розірвання кредитного договору від 14.11.2006 № 33.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання не з’явився, але про дату та час його проведення був повідомлений належним чином. В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази які-б свідчили про не отримання відповідачем процесуальних документів. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд прийшов до наступного.

Між Публічним акціонерним товариством “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії АТ “Брокбізнесбанк” (позивачем у справі) (далі –Кредитор) та Приватним підприємством “Белтранс” (відповідачем у справі) (далі - Позичальник) був укладений кредитний договір № 33 від 14.11.06.

Відповідно до положень та умов вказаного договору та додаткових угод до нього, «Кредитор»надає «Позичальнику»кредит у сумі 350 000 грн. 00 коп. із строком погашення з 14.11.06 по 14.11.09 зі сплатою 22% річних для придбання автомобілів та поповнення готівкових коштів.

Додатковими угодами до договору від 11.09.07 та від 21.02.08 сума кредиту була збільшена до 650 000 грн. 00 коп.

Додатковими угодами від 07.10.08 та від 01.11.08 збільшувалася відсоткова ставка за користування кредитними коштами до 26% річних.

Також сторонами був узгоджений відповідний графік погашення кредиту.

Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, а саме: умови повернення кредиту та нарахованих процентів.

Оскільки відповідачем зобов’язання за договором своєчасно не виконувались, погашення кредиту та відсотків згідно графіку погашення не здійснювалось, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати кредиту та процентів не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору № 33 від 14.11.2006 позивачем було надано відповідачу кредит на загальну суму 650 000 грн. 00 коп.

Укладаючи договір № 33 від 14.11.2006 позивач розраховував на своєчасне, згідно графіку, повернення кредиту відповідачем та своєчасну сплату ним відсотків за користування кредитом. Відповідач не виконав свої зобов’язання, чим повністю позбавив позивача на отримання належного за договором.

Так, згідно розрахунку позивача відповідач не повернув позивачу грошові кошти в сумі 650000 грн. 00 коп. також відповідач має заборгованість по нарахованим відсоткам.

Як свідчать положення кредитного договору сторони не визначили строк закінчення його дії.

Але, відповідно до п. 4.3 договору позивач здійснює нарахування відсотківа за користування кредитом на фактичну заборгованість по кредиту за фактичну кількість днів у періоді, починаючи з дня перерахування грошових коштів на рахунок відповідача та до поновного погашення кредиту.

Тобто, виходячи з наведених обставин, позивач має право нараховував відсотки до повного погашення кредиту, а оскільки кредитні кошти відповідачем не повернуті то сума відсотків постійно збільшується, але не сплачується.

Відповідно до норм цивільного законодавства зобов’язання припиняється в наслідок його виконання.

Також, виходячи з положень кредитного договору можна зробити висновок, що він діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

Згідно ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В той же час, згідно ч. 4 ст.188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у

встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

          В даному випадку, позивач не отримав не тільки відсотки по кредиту але і власні грошові кошти, що є суттєвим порушенням умов договору з боку відповідача.

З метою погашення заборгованості за договором позивач, направляв відповідачу вимогу № 780 від 13.07.09, яка останнім отримана але залишена без задоволення.

Приймаючи до уваги наведені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи.

За вказаних обставин, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати кредитний договір № 33 від 14.11.06 укладений між Публічним акціонерним товариством “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії АТ “Брокбізнесбанк”, м. Луганськ, вул. Шелкового, 1, код 19357489 та Приватним підприємством “Белтранс”, м. Стаханов Луганської області, пров. Спортивний, 6, код 34526209.

          3. Стягнути з Приватного підприємства “Белтранс”, м. Стаханов Луганської області, пров. Спортивний, 6, код 34526209на користь Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії АТ “Брокбізнесбанк”, м. Луганськ, вул. Шелкового, 1, код 19357489 державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 01.12.2009р.

Суддя                                                                                          Т.А. Василенко

Помічник судді                                                                      Т.В. Шкуть