Ухвала суду № 68920484, 14.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4567/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2016, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.14р.№0011122208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2015 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 апеляційну скаргу ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.01.2016 касаційну скаргу ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» задоволено частково: попередні судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2016 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит в сумі 6 107 038 грн. за березень - травень 2014 року за господарськими операціями з ТОВ «Центр ТК» та ПП «Гілея Інвест» на підставі належно оформлених його контрагентами податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 29.09.14р. по 17.10.14р. ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість на податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Гілея Інвест», ТОВ «Центр ТК» за період з 01.01.2014 року по 31.05.2014 року, за результатами якої складено акт від 24.10.2014 року № 510/1-22-08-32851616.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Онур Конструкціон Інтренешнл»: р.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу, у зв'язку з чим, завищено податковий кредит за перевіряємий період у розмірі 6 107 038грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 6107038,00 грн.

На підставі акту перевірки від 24.10.14р. №510/1-22-08-32851616 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.14р. №0011122208, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Онур Конструкціон Інтренешнл» за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 9 160 557,00грн., з яких 6 107 038,00грн., за основним платежем, 3053519,00грн. - за штрафними фінансовими санкціями.

За результатами адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення-рішення податковим органом залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Як встановлено перевіркою, у вказаний період позивач мав господарські відносини з контрагентами : ТОВ «Центр ТК» та ПП «Гілея Інвест».

До матеріалів справи долучено договір поставки №2014/11-03/5 від 11.03.2014 за умовами якого постачальник ПП «Гілея Інвест» постачає та зобов'язується постачати товар, а покупець ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» приймає та зобов'язується прийняти та сплатити за товар - будівельні матеріали в асортименті.

До перевірки були надані податкові накладні, виписані ПП «Гілея Інвест» на суму 31 209 628, 76 грн., в тому числі ПДВ на суму 5 201 604, 57 грн.

Суми ПДВ по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту у березні 2014 року в сумі 2 155 598 грн. та у квітні 2014 року в сумі 3 046 007 грн. та відображені в додатках №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій відповідних періодів.

Суми ПДВ по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту у травні 2014 року в сумі 905 433 грн. та відображені в додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації вказаного періоду.

Як вбачається із акту перевірки, висновок податкового органу про фіктивність господарських операцій ТОВ «Центр ТК» та ПП «Гілея Інвест» ґрунтується на інформації із бази «Податковий блок», згідно з якою у вказаних підприємств відсутнє виробниче транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, крім того, висновки акту перевірки ґрунтуються на інформації з актів перевірок ПП «Гілея Інвест» від 02.07.14р. №68/10-06-22-02/37285041 та ТОВ «Центр - ТК» від 03.07.14р. №346/10-04-22-10/36577386. Вказані акти перевірки контрагентів містять інформацію про відсутність останніх за місцезнаходженням із чого перевіряючими зроблено висновок про те, що фінансово - господарська діяльність підприємств - контрагентів позивача спрямована на мінімізацію сум обов'язкових податкових платежів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.14р. у справі №810/4252/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.14р., адміністративний позов ТОВ «Центр ТК» задоволено частково: визнано протиправними дії Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Центр ТК» за результатами якої складено Акт від 03.07.2014 № 346/10-04-22-10/36577386 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Центр ТК» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за травень 2014».

Визнано протиправними дії Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, які полягають в зміні відомостей в Аналітично-інформаційній системі «Податковий блок» на підставі Акта від 03.07.2014 № 346/10-04-22-10/36577386 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Центр ТК» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за травень 2014», зобов'язано вилучити з АІС «Податковий блок» вказану інформацію та відновити в АІС «Податковий блок» дані податкової звітності ТОВ «Центр ТК» шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2014.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням постанови Київського окружного адміністративного суду від 29.07.14р. у справі №810/4252/14, висновки акту перевірки позивача, які, зокрема, ґрунтуються на акті перевірки та інформації з АІС «Податковий блок» щодо ТОВ «Центр ТК», не можуть слугувати достатньою підставою для висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту у перевіряємому періоді за господарською операцією по взаємовідносинам із ТОВ «Центр ТК».

Видами діяльності позивача згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ (КВЕД) є, зокрема, будівництво доріг і автострад, будівництво мостів і тунелів тощо.

В акті перевірки зазначено, що одним із видів діяльності ПП «Гілея Інвест» та ТОВ «Центр ТК» є неспеціалізована оптова торгівля.

Отже, у суду відсутні підстави для висновку, що поставка будівельних товарів між сторонами відбулась не в межах статутної діяльності.

Позивач зазначив, що Товариство «Онур Конструкціон Інтернешнл» здійснює діяльність у сфері будівництва та прокладення доріг.

В обґрунтування подальшого використання придбаних у контрагентів будівельних матеріалів з метою використання їх у діяльності позивача задля отримання прибутку позивач долучив до матеріалів справи ухвали та рішення Господарського суду Львівської області щодо стягнення заборгованості з ДП «Львівський облавтодор» за надані послуги по ремонту автомобільних доріг.

Апелянт не навів жодних інших обставин та доказів, які б свідчили про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із контрагентом, тому висновки відповідача не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2017

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.