Ухвала суду № 68920247, 15.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/2184/17

Суддя доповідач Чаку Є.В.

У Х В А Л А

15 вересня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Експо» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК» про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Авангард-Експо» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа – публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК» про визнання протиправними та скасування рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» звернулося з апеляційною скаргою на вказану постанову суду.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: при подані апеляційної скарги апелянтом не було долучено документи про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, який повинен бути сплачений, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання суб’єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду першої інстанції у розмірі 11 200 грн.

Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду за вимогами майнового характеру у розмірі 12 320 грн (11 200 грн * 110 %).

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача – 38004897, рахунок отримувача – 31211206781007, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (МФО) – 820019, код бюджетної класифікації – 22030001, код ЄДРПОУ суду 34729486.

До апеляційної скарги апелянт додає клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Зазначене клопотання апелянт обґрунтовує майновим станом, водночас не надає жодних доказів в підтвердження неможливості сплати судового збору та необхідності відстрочення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень статті 187 КАС України процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Враховуючи зазначене, суд вважає клопотання скаржника необґрунтованими, оскільки воно не підтверджено доказами та не свідчать про відсутність коштів у апелянта для сплати судового збору.

Разом з тим, слід зазначити, що з метою допуску до правосуддя, суд роз'яснює апелянту, що він має право звернутись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, з одночасним наданням документів для підтвердження неможливості сплатити судовий збір на момент звернення з апеляційною скаргою.

Оскільки апелянтом надано клопотання про відстрочення, проте не надано доказів на підтвердження зазначених обставини, суд приходить до висновку, що про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України апелянтом не доведено ті обставини на яких ґрунтується його клопотання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст. 189, 108 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, –

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2017 року – залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання цієї ухвали суду. У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Суддя: Є.В. Чаку