Рішення № 6892022, 27.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.09                                                                                 Справа № 1/131пд

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Виробнича Фірма "РОСА", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрпромпостач", м. Луганськ

про розірвання договору поставки та стягнення 83 200,01 грн.

в присутності представників:

від позивача –Павлова Т.О., дов. № 1 від 04.01.09,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивач, ПП "ВФ "РОСА", звернувся з позовом до відповідача, у якому просить:

- розірвати договір поставки обладнання № 03/09-Об від 03.09.08, укладений між сторонами,

- стягнути з відповідача 43200,0 грн. попередньої оплати за договором та 40000,01 грн. як безпідставно набуте майно, всього –83200,01 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву за № ВП/1/131пд від 30.09.09 частково не погоджується з позовними вимогами в частині повернення безпідставно набутого майна –40000,01 грн., виходячи з наступного.

Ш          Договором не визначено окремо вартість обладнання і вартість консультаційних послуг, разом з тим, позивач перерахував відповідачу 83200,01 грн. передплати як за обладнання, так і за надання консультаційних послуг з його монтажу.

Враховуючи змішаний характер договору, відповідач вважає, що можливе лише стягнення збитків відповідно до вимог ч. 5 ст. 653 ЦК України.

Ш          Щодо вимоги про повернення безпідставно набутого майна, то відповідач вважає її необґрунтованою, враховуючи призначення платежу, вказане у платіжному дорученні від 29.10.08 на суму 83200,01 грн., та норму ст. 1212 ЦК України, умовою застосування якої є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи (наприклад відсутність угоди між сторонами), що не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки обладнання № 03/09-Об від 03.09.08, за яким відповідач (продавець) зобов'язався поставити позивачу (покупцю) товар на умовах, визначених договором, а останній –прийняти та оплатити товар.

Пунктом 2.2 договору передбачений термін поставки товару протягом 80 днів з моменту здійснення попередньої оплати у розмірі 30% від його загальної вартості, що складає 43200,0 грн.

За платіжними дорученнями від 04.09.08 позивач здійснив перерахування передплати у встановленому розмірі та платіжним дорученням № 103 від 29.10.08 ще перерахував 40000,01 грн., всього –83200,01 грн.

Відповідач не виконав зобов'язання за договором щодо поставки товару, що підтверджується рішенням господарського суду Луганської області від 26.03.09 по справі № 6/59 про стягнення з відповідача неустойки за вказаним договором.

Позивач, посилаючись на ст.ст. 526, 662, 693 ЦК України, вважає, що відповідач повинен повернути передплату у розмірі 43200,0 грн.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що позивач повинен сплатити 60% загальної вартості товару (86400,0 грн.) з моменту прибуття товару в порт м. Одеса. Судовим рішенням по справі № 6/59 встановлено, що позивач перерахував кошти у розмірі 40000,01 грн., ця сума не відповідає сумі, зазначеній у п. 3.4 договору та перерахована без повідомлення відповідача про надходження товару до порту.

Виходячи з цього, позивач вважає, що вказані кошти у розмірі 40000,01 грн. є безпідставно набутим майном, а тому підлягають поверненню на підставі положення ст. 1212 ЦК України.

Оцінивши матеріали справи, доводи та заперечення учасників судового процесу, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що відповідач допустив порушення виконання зобов’язання передбаченого п. 2.2 спірного договору поставки від 3 вересня 2008 року, та не поставив в встановлений термін (протягом 80 календарних днів з моменту перерахування суми передплати) позивачу товар. Зобов’язання з поставки товару не виконано відповідачем і на цей час. Одержані в якості попередньої оплати кошти в сумі 43200,0 грн. відповідачем позивачу також на цей час не повернуті.

Перерахування грошових коштів відповідачу підтверджується платіжними дорученнями від 04.09.08 на суму 30000,0 грн. та на суму 13200,0 грн., крім того, платіжним дорученням № 103 від 29.10.08 на суму 40000,01 грн., копії яких містяться у матеріалах справи.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупець), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значеною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідач допустив істотне порушення умов договору поставки № 03/09-Об від 03.09.08, ухилившись від передачі товару в встановлений договором строк.

Таким чином, вимога позивача про розірвання спірного договору поставки є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 43200,0 грн., одержаних в якості попередньої оплати є обґрунтованою, оскільки у відповідача відсутні правові підстави для утримання зазначених коштів.

Щодо вимоги про стягнення 40000,01 грн. як безпідставно набутого майна.

Відповідно до п. 3.1 договору його сума складає 144000,0 грн.

Грошові кошти у розмірі 43200,0 грн. були перераховані як передплата у відповідності до п. 3.2 договору, а за п. 3.4 цього договору позивач повинен був сплатити відповідачу 60% загальної вартості товару, а саме 86400,0 грн., з моменту його прибуття в порт Одеса і проведення митного оформлення, про що відповідач повинен був повідомити.

Позивач перерахував 40000,01 грн. без повідомлення, тому у позовній заяві позивач визначив ці кошти як безпідставно набуте майно та постався на ст.ст. 1212 ЦК України, з чим суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набуло майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як випливає із суті спірного договору, він є змішаним договором, оскільки містить обов'язки відповідача як поставити обладнання, так і надати консультаційні послуги позивачу, при цьому вартість цих послуг входить в суму договору (п.п. 2.5, 3.1).

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем були перераховані грошові кошти у розмірі 83200,01 грн. в якості передплати як за сам прес, так і за надання консультаційних послуг при монтажі обладнання (п. 2.5).

Таким чином, перерахування грошових коштів у розмірі 40000,01 грн. були підставними, оскільки це перерахування відбулося на підставі укладеного між сторонами договору, про що свідчить й призначення платежу, визначене позивачем у платіжному дорученні від 29.10.08 –плата за прес 81/Т-1350 Китай.

Суд також погоджується з посиланням відповідача на ст. 531 ЦК України, за якою боржник (у спірних відносинах –позивач) має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Заборону на дострокове виконання позивачем грошового зобов'язання –сплату 40000,01 грн., не містять ані спірний договір, ані акти цивільного законодавства, це й не суперечить ані суті зобов'язання, ані звичаям ділового обороту.

Таким чином, посилання позивача на ст. 1212 ЦК України щодо вимоги про стягнення 40000,01 грн. є необґрунтованим.

Разом з тим, позивач у судовому засіданні 13.11.09 звернувся до суду з клопотанням про захист його прав щодо стягнення з відповідача 83200,01 грн., вийшовши за необхідності за межі позовних вимог, посилаючись на п. 2 ст. 83 ГПК України.

За таких обставин, суд, зважаючи на норму п. 2 ст. 83 ГПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 40000,01 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

При подачі позову позивачем за платіжним дорученням № 6 від 10.08.09 сплачене держмито у розмірі 832,01 грн., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайво сплачене мито підлягає поверненню.

При подачі позову позивачем зайво сплачені інформаційно-технічні витрати за платіжним дорученням № 200 від 02.02.09 у розмірі 118,0 грн., оскільки ці витрати сплачені у правильному розмірі за платіжним дорученням № 51 від 31.08.09, тому зайво сплачені витрати підлягають поверненню шляхом вилучення з матеріалів справи зазначеного платіжного документу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір поставки обладнання № 03/09-Об від 03.09.08, укладений між позивачем, ПП "Виробнича фірма "Роса", код 34501191, та відповідачем, ТОВ "Укрпромпостач", код 33571575.

3. Стягнути з відповідача, ТОВ "Укрпромпостач", 91055, м. Луганськ, вул. Сосюри, буд. 42, код 33571575, на користь позивача, ПП "Виробнича фірма "Роса", 69000, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 59-а, кв. 25, код 34501191, грошову суму у розмірі 83200,01 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 917,0 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

4. Повернути позивачу, ПП "Виробнича фірма "Роса", 69000, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 59-а, кв. 25, код 34501191, з державного бюджету зайво сплачене держмито у розмірі 0,01 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого мита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду, оскільки оригінал платіжного документу знаходиться у матеріалах справи.

5. Повернути позивачу, ПП "Виробнича фірма "Роса", 69000, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 59-а, кв. 25, код 34501191, з державного бюджету зайво сплачені інформаційно-технічні витрати у розмірі 118,0 грн., вилучивши платіжне доручення № 200 від 02.02.09 з матеріалів справи.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 01.12.09.

Суддя                     А.Г.Ворожцов