Рішення № 6891990, 29.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/307 29.10.09 за позовом          закритого акціонерного товариства «Новий Стиль», м. Харків

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Соніка», м. Київ

про                    стягнення 103568,85 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Шарпан О.С., предст., дов. №53 від 26.03.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Новий Стиль»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Соніка»про стягнення 103568,85 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №2007/2882-М від 10.12.2007 року щодо оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 89006,09 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п. 6.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 12568,10 грн. та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України втрати від інфляції в розмірі 1069,01 грн. та 3% річних в розмірі 925,65 грн.

          Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просить стягнути з відповідача 89006,09 грн. основного боргу, пеню в розмірі 12567,77 грн., втрати від інфляції в розмірі 1069,01 грн. та 3% річних в розмірі 925,65 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.09.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.09.2009 року розгляд справи відкладено на 29.10.2009 року.

          Ухвалою заступника Голови Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року строк розгляду справи продовжено на один місяць.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судові засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, звірки з позивачем не провів, причини неявки в судове засідання невідомі.

          Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.10.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

10.12.2007 року між закритим акціонерним товариством «Новий Стиль» (постачальник) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Соніка»(покупець) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір №2007/2882-М (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник на умовах, передбачених договором та протягом строку дії договору, зобов’язується поставляти покупцю офісні меблі та комплектуючі до них (далі за текстом –продукція), а покупець зобов’язався приймати та оплачувати цю продукцію.

Відповідно до п.2.2 договору, ціна кожної партії продукції визначається в рахунку –фактурі. Пунктом 2.4 договору визначено, що поставка здійснюється на умовах 100% передплати, яка зараховується на рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку –фактури.

Відповідно до п.3.4 договору постачальник має право поставити продукцію без здійснення передплати покупцем, в такому разі покупець зобов’язаний сплатити вартість продукції не пізніше 45 календарних днів з моменту отримання продукції. Момент отримання продукції покупцем фіксується у видаткових накладних.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень позивача, згідно умов Договору позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 1372171,94 грн. При цьому відповідачем було повернуто позивачеві товару на загальну суму 19479,65 грн. та оплачено товару на суму 1263686,20 грн.

Згідно матеріалів справи в період з 12.11.2008 року по березень 2009 року, позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 96709,13 грн., що підтверджується наступними документами:

-          видатковою накладною №ZK149247 від 12.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK149503 від 13.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK149837 від 16.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK149838 від 16.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK149839 від 16.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK149840 від 16.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK149851 від 16.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK150404 від 19.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK150407 від 19.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK150507 від 19.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK150508 від 19.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK150903 від 23.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK150977 від 24.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK150978 від 24.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK150980 від 24.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK150987 від 24.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK150988 від 24.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK151537 від 26.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK151539 від 26.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK151959 від 28.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK151961 від 28.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK151985 від 28.11.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK152600 від 03.12.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №3 від 01.12.2008,

-          видатковою накладною №ZK152586 від 03.12.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008,

-          видатковою накладною №ZK152589 від 03.12.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008

-          видатковою накладною №ZK152593 від 03.12.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008

-          видатковою накладною №ZK152602 від 03.12.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008

-          видатковою накладною №ZK153095 від 05.12.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей ЯПО 906244 від 03.11.2008

-          видатковою накладною №ZK154874 від 17.12.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №3 від 17.12.2008

-          видатковою накладною №ZK154875 від 17.12.08 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №3 від 17.12.2008

-          видатковою накладною №ZK158961 від 21.01.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №12 від 29.01.2009

-          видатковою накладною №ZK160197 від 05.02.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №17 від 05.02.2009

-          видатковою накладною №ZK160199 від 05.02.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №17 від 05.02.2009

-          видатковою накладною №ZK160373 від 06.02.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №19 від 06.02.2009

-          видатковою накладною №ZK160625 від 09.02.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №19 від 09.02.2009

-          видатковою накладною №ZK160928 від 11.02.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №19 від 09.02.2009

-          видатковою накладною №ZK160932 від 11.02.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №19 від 09.02.2009

-          видатковою накладною №ZK162093 від 18.02.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №19 від 09.02.2009

-          видатковою накладною №ZK162094 від 18.02.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №19 від 09.02.2009

-          видатковою накладною №ZK162246 від 19.02.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №19 від 09.02.2009

-          видатковою накладною №ZK163674 від 27.02.09 та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей №19 від 09.02.2009

-          видатковою накладною №ZK165528 від 13.03.09

Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені штампами позивача та відповідача. Довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей також оформлені належним чином (копії в матеріалах справи оригінали досліджені в судовому засіданні).

Поставка продукції здійснювалась на умовах відстрочення платежу на строк до 45 днів, відповідно до п.3.4 договору.          

Як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати поставленої продукції в повному обсязі не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 89006,09 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом генерального директора та головного бухгалтера та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому, судом враховується, що позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в якій позивач здійснив перерахунок заявленої до стягнення пені та фактично відмовився від стягнення з відповідача пені в розмірі 0,33 грн. Таким чином, провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити поставлену продукцію в строк не більше 45 календарних днів з моменту поставки продукції.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався, в зв’язку з чим, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню на суму 89006,09 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 6.3 Договору в випадку порушення строку оплати продукції, Покупець зобов‘язується погасити заборгованість та сплатити пеню в розмірі 0,1% за кожен день. Під час розгляду справи позивач перерахував пеню в залежності від подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний календарний день.

Суд враховує зазначені положення договору, однак звертає увагу на наступні обставини.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 12567,77 грн. з урахуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних у розмірі 925,65 грн. та втрат від інфляції у розмірі 1069,01 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Припинити провадження в частині стягнення 0,33 грн. (тридцять трьох копійок) пені.

          Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Соніка” (04080, м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, 4а, код ЄДРПОУ 32664066, р/р2600700550094у АКБ „Правексбанк” МФО 321983 або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь закритого акціонерного товариства „Новий стиль” (61020, м. Харків, Комсомольську шосе,88, р/р 26008010094900 в АКІБ Укрсіббанк МФО 351005, код ЄДРПОУ 32565288) 103568,53 грн. (сто три тисячі п’ятсот шістдесят вісім гривень п’ятдесят дві копійки), з яких 89 006,09 грн. (вісімдесят дев’ять тисяч шість гривень дев’ять копійок), основного боргу, 12567,77 грн. (дванадцять тисяч п’ятсот шістдесят сім гривень сімдесят сім копійок) пені, 925,65 грн. (дев’ятсот двадцять п’ять гривень шістдесят п’ять копійок) відсотків річних, 1069,01 грн. (одну шістдесят дев’ять гривень одну копійку) інфляційних нарахувань, а також 1035,68 грн. (одну тисячу тридцять п’ять гривень шістдесят вісім копійок) державного мита, 314,99 грн. (триста чотирнадцять гривень дев’яносто дев’ять) витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова