Постанова № 68919495, 14.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4097/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року

09год.10хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою Фермерського господарства «Дінекс-Агро» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Фермерського господарства «Дінекс -Агро», в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0015/13-05 від 04.05.2017 року, яким ФГ «Дінекс-Агро» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 419 396, 38 грн., застосовано штрафні «фінансові» санкції у сумі 314 547, 29 грн., та нараховано 17 373, 35 грн. пені, а всього донараховано грошового зобов'язання з податків та зборів на суму у розмірі 751 317, 02 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0016/13-05 від 04.05.2017 року, яким ФГ «Дінекс-Агро» було збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 29 224, 52 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 21 918,39 грн. та нараховано 1 210, 62 грн. пені, а всього донараховано грошового зобов'язання з податків та зборів на суму 52 353, 53 грн.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням додаткових письмових пояснень) представник позивача зазначає, що у період з 27.03.2017р. по 07.04.2017р. Головним управлінням ДФС в Одеській області було проведено планову виїзну документальну перевірку ФГ «Дінекс-Агро» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. За результатами перевірки податковим органом в Акті ГУ ДФС в Одеській області від 14.04.2014р. №299/15-32-14-01/32653803 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Фермерського Господарства «Дінекс-Агро», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016р.», було встановлено, що в порушення пп.170.1.1. п. 170.1 ст. 170 ПКУ фермерським господарством «Дінекс-Агро» податок на доходи з фізичних осіб нараховувався на орендну плату, розмір якої було занижено внаслідок застосування занижених ставок орендної плати та заниження нормативно-грошової оцінки земель (неврахування індексів інфляції). Внаслідок порушень ст. 170, ст. 288, ст. 289 Податкового кодексу України господарством не донараховано податку на доходи з фізичних осіб за період з 01.08.2016 по 31.12.2016 рр. на загальну суму 419 396,38 грн. Крім цього, за твердженням податкового органу, господарством внаслідок застосування заниженої ставки орендної плати (від 1% до 2%) та незастосування коефіцієнта індексації нормативно-грошової оцінки земель, занижена база оподаткування - сум орендної плати по укладених договорах, не донараховано та не сплачено військового збору за перевіряємий період 2016р. на суму 29224,52 грн.

В подальшому, на підставі акту перевірки від 14.04.2014р. №299/15-32-14- 01/32653803 ГУ ДФС в Одеській області 04.05.2017р. було прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0015/13-05, яким збільшено суму грошового зобов'язання фермерського господарства з податку на доходи фізичних осіб на 419396,38 , грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 314547,29 грн. та додатково нараховано 17373,35 грн. пені (всього: 751317,02 грн.). На підставі того ж акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області 04.05.2017р. також прийнте повідомлення-рішення за № 0016/13-05, яким збільшено суму грошового зобов'язання фермерського господарства з військового збору на 29224,52 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 21918.39 грн. та додатково нараховано 1210,62 грн. пені (всього: 52353,53 грн.).

Не погоджуючись з правовими підставами донарахування фермерському господарству суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 751317,02 грн., а також збільшенням суми грошового зобов'язання з військового збору на 52353,53 грн., ФГ «Дінекс - Агро» звернулось до ДФС України із скаргою від 23.05.2017р. про перегляд податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Одеській області від 04.05.2017р. № 0015/13-05, № 0016/13-05. За результатами розгляду вищевказаної скарги Державною фіскальною службою України було прийняте рішення №15089/6/99-99-11-02-01-15 від 12.07.2017р. про результати розгляду скарги, яким скаргу ФГ «Дінекс - Агро» від 23.05.2017р. було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Позивач зазначає, що ані положення Закону України від 27.03.2014р, №1166-УІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", ані ПК України, положення чинного законодавства України, якими врегульовані відносини з оренди землі, що перебуває у приватній власності громадян України, у тому числі ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002р. "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", не покладають на учасників правовідносин з оренди землі приватного сектору обов'язку ініціювати приведення орендної плати у відповідність до податкового законодавства України.

З урахуванням положень Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. N 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями), правомірним вбачається висновок про те, що правовідносини між фізичними особами - власниками земельних ділянок та ФГ «Дінекс - Агро» по договорам оренди землі є цивільно-правовими, а відсилання податкового органу на внесені з 01.04.2014р. зміни до пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПК України чи ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002р. «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» є необґрунтованими для донарахування вищенаведених грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

В судове засідання 05.09.2017р. представник позивача не з'явився. До суду надійшло клопотання за вх. № 24443/17 від 05.09.2017 р. про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ФГ «Дінекс-Агро» в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що відповідно до фактичних обставин справи ФГ «Дінекс-Агро» орендувало земельні ділянки (паї) земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться у власності фізичних осіб - громадян, на території 4 сільських / селищних рад загальною площею - 5 194,09 га. Перевіркою встановлено, що упродовж 2016 року згідно до укладених договорів оренди суми орендної плати визначались за ставкою нижче встановленої законодавством з питань оренди землі, внаслідок чого було занижено базу оподаткування податком на доходи з фізичних осіб. Також, в укладених договорах оренди зазначається нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, але без врахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки.

На думку представника відповідача, сформовані за висновками Акту перевірки від 14.04.2014р. №299/15-32-14-01/32653803 ГУ ДФС в Одеській області, податкові повідомлення-рішення від 04.05.2017 №0015/13-05 та № 0016/13-05 відповідають вимогам Податкового кодексу України, є правомірними та не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «Дінекс - Агро» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №278011 від 12.01.2004 р.), основним напрямком діяльності якого згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (серії АБ №540074 від 03.10.2012р.) є вирощування зернових культур, оптова торгівля зерном тощо.

У період з 27.03.2017р. по 07.04.2017р. Головним управлінням ДФС в Одеській області було проведено планову виїзну документальну перевірку ФГ «Дінекс-Агро» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.

За результатами перевірки складено акт ГУ ДФС в Одеській області від 14.04.2017р. №299/15-32-14-01/32653803 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Фермерського Господарства «Дінекс-Агро», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016р., яким встановлено, зокрема:

- порушення вимог пп. 170.1.1. п. 170.1 ст.170 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, нарахування податку на доходи з фізичних осіб у вигляді орендної плати, проведено з порушенням законодавства, внаслідок чого за період з 01.08.2016р. по 31.12.2016р. донараховано ПДФО на суму 419 396,38 грн;

- п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» при визначенні бази оподаткування - орендної плати - не враховувалась індексація нормативно - грошової оцінки земель.

- пп.1.1.- 1.6 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень та пп.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, внаслідок чого донараховано військового збору з доходів у вигляді орендної плати за землю за період з 01.08.2016р. по 31.12.2016р. на суму 29 224,52 гривень.

В акті перевірки податковий орган вказує, що фермерським господарством «Дінекс - Агро» податок на доходи з фізичних осіб нараховувався на оренду плату, розмір якої було занижено внаслідок застосування занижених ставок орендної плати та заниження нормативної грошової оцінки земель (неврахування індексів інфляції). Внаслідок порушень ст. 170, ст. 288, ст. 289 ПКУ, господарством не донараховано податку на доходи з фізичних осіб за період з 01.08.2016р. по 31.12.2016р. на загальну суму 419 396,38 грн.

Перевіркою правильності обчислення військового збору з доходів від плати за оренду паїв та перерахування до бюджету встановлено: Господарством, внаслідок застосування заниженої ставки орендної плати (від 1% до 2%) та незастосування коефіцієнта індексації нормативно - грошової оцінки земель, занижена база оподаткування - сум орендної плати по укладених договорах, не донараховано та не сплачено військового збору за перевіряємий період 2016 р. на суму 29 224,52 гривень.

На підставі вищевказаних висновків ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.05.2017 №0015/13-05 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 751317,02 грн., в тому числі 419396,38грн. за основним платежем, 314547,29грн. за штрафними санкціями та 17373,35грн. пені; №0016/13-05 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на 52353,53 грн., в тому числі 29224,52 грн. основного платежу, 21918,39 грн. за штрафної санкції та 1210,62 грн. пені

ФГ «Дінекс - Агро» звернулось до ДФС України із скаргою від 23.05.2017р. про перегляд податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Одеській області від 04.05.2017р. № 0015/13-05, № 0016/13-05. За результатами розгляду вищевказаної скарги Державною фіскальною службою України було прийняте рішення №15089/6/99-99-11-02-01-15 від 12.07.2017р. про результати розгляду скарги, яким скаргу ФГ «Дінекс - Агро» від 23.05.2017р. було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Викладені обставини зумовили звернення ФГ «Дінекс - Агро» до суду з позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як убачається з Акту перевірки та не заперечується ФГ «Дінекс - Агро» (надалі -ФГ), позивач орендує земельні ділянки (паї), що є власністю фізичних осіб-громадян на території 4-х сільських/селищних рад - Багатянської, Першотравневої, Каланчацької, Покровської, Суворовської селищної Ізмаїльського району Одеської області та Виноградненської сільської ради Болградського району загальною площею 5182,46га, за 1622 договорами оренди земельних ділянок станом на 01.08.2016р., укладених у період 2008-2016р.р.

При цьому, податківці в Акті зазначили, що за договорами, укладеними протягом 2013-2016р.р. на оренду землі Багатянської, Каланчацької, Першотравневої, Новопокровської, сільських рад орендна плата визначалась за ставкою 1%, 1,5-2,0% від нормативної грошової оцінки.

Обгрунтовуючи зафіксовані порушення, податківці зазначають, що в ході перевірки питання утримання податку на доходи під час виплати за оренду земельних часток (паїв) було виявлено порушення вимог ст.ст.288, 289 ПК України, а саме застосована понижена ставка орендної плати (менш, ніж 3%), а також не була врахована проіндексована нормативна грошова оцінка земель, що мало наслідком заниження суми орендної плати як бази оподаткування податком на доходи, що призвело до порушення також і вимог ст.ст.170 ПК України (п.п.170.1.1 п.170.1).

Згідно до п.164.2.5 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно п.288.5 ст.288 ПК України в чинній редакції розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах; для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Статтею 21 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України , підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4ст.288 ПК України).

Одночасно, за правилами пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України в редакції, що діяла до 01.04.2014, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно пп.288.5.1, 288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК України (в редакції Закону України № 1166 від 27.03.2014, чинній з 01.04.2014) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

В абз.1 п.289.1 ст.289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11.12.2003 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для: визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд; при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з вимогами ст.13 Закону України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11.12.2003року встановлено обов'язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Наводячи свої висновки в Акті перевірки щодо заниження податку на доходи фізичних осіб, відповідач виходить із презумпції того, що в договори оренди мали бути внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні частки (паї) для її приведення у відповідність із законодавством, але позаяк такі зміни не вносились та не була проіндексована нормативна грошова оцінка земельних ділянок, орендна плата за землю, а отже й сплачений ФГ податок на доходи під час виплати орендної плати, були занижені та базою оподаткування для податку на доходи фізичних осіб має бути не та, що ґрунтується на договірній орендній платі, а та, що обчислена виходячи з річної суми орендної плати, не меншої 3% від нормативної грошової оцінки земель.

В акті перевірки встановлено та не заперечується позивачем, за перевіряємий період ФГ нараховано 295602,41грн. податку на доходи за оренду паїв. З розрахунку донарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2016р. (а.с.68) убачається, що відповідач для обчислення суми донарахованого податку взяв за основу вартість землі по 4-ом сільським радам (площа*нормативну грошову оцінку), при чому нормативна грошова оцінка спирається на дані листа Відділу Держгеокадастру в Ізмаїльському районі Одеської області від 17.08.2016р. №0-1514, 12-2745/2-16, а не нормативну грошову оцінку, визначену в договорах оренди.

Далі для розрахунку орендної плати використано ставку 3% від вартості земель та з отриманої суми обчислено податок на доходи фізичних осіб - 18%, з чого вирахуване сумарне заниження податку на доходи фізичних осіб - 419396,38грн. (сума податку за основним платежем за податковим повідомленням-рішенням).

Отже відповідачем самостійно визначений розмір орендної плати за земельні частки (паї), що не ґрунтується на умовах укладених з фізичними особами договорах та визначеній в них нормативній грошовій оцінці земель, тобто не взято до уваги норми ст.21 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст.627,629 ЦК України, а також відсутність обставини ініціювання заінтересованими особами спору з приводу внесення змін до договорів оренди землі.

Положення Закону України від 27.03.2014р. №1166-УП "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", ані ПК України, положення чинного законодавства України, якими врегульовані відносини з оренди землі, що перебуває у приватній власності громадян України, у тому числі ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002р. "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", не покладають на учасників правовідносин з оренди землі приватного сектору обов'язку ініціювати приведення орендної плати у відповідність до податкового законодавства України.

Відповідно до п.п. 170.1.1. ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Вищезазначена частина п.п. 170.1.1. ст. 170 ПК України є бланкетною, диспозицією даної норми не встановлено мінімальну суму орендного платежу, а передбачено існування інших норм в нормативно-правових актах, що стосуються законодавства з питань оренди землі, в яких такий розмір установлений.

Такими законодавчими актами з питань оренди землі є зокрема Земельний Кодекс України, Закон України «Про оренду землі» № 161 - XIV від 06.10.1998 року, Закон України «Про оцінку земель» № 1378-ІУ від 11.12.2003 року.

Вищезазначеними законодавчими актами мінімальна сума орендної плати не встановлена.

У Листі Державного комітету України по земельних ресурсах (Держкомзем) № 1417-2-Ко 1291/6647 від 20.10.2003 р. «Щодо дії договору оренди земельної частки (паю) при отриманні державного акта на право власності на землю, питань розміру орендної плати за землю» зазначено, що ст. 1 Указу Президента України N 92/2002 ( 92/2002 ) від 02.02.2002 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" щодо встановлення мінімального розміру орендної плати не менш ніж 1,5% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, носить рекомендаційний характер.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 25 червня 2011 року у справі № 6-17цс11, у постанові від 06.04.2016 р. по справі № 3-130гс16.

В Указі Президента України N 92/2002 ( 92/2002 ) від 02.02.2002 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" йде мова про вартість земельної ділянки, встановленої відповідно до законодавства.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» № 1378-ІУ від 11.12.2003 року вартість земельних ділянок (грошова оцінка) може бути нормативною та експертною.

Використання нормативної грошової оцінки для встановлення орендної плати за землі приватної власності не обов'язково, з урахуванням того, що сфера її використання чітко передбачена ст. 1, 5, 13 Закону України «Про оцінку земель» № 1378-ІУ від 11.12.2003 року.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» № 1378-ІУ від 11.12.2003 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для:

- визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом,

- орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності,

- втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,

- вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд,

- при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Таким чином, мінімальна сума орендної плати законодавством з питань оренди землі з власниками земельних паїв не встановлена, а тому при виплаті доходу орендодавцю ПДФО та військовий збір розраховуються виходячи з розміру орендної плати, встановленої договором.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) - аналогічна за змістом норма ч. 1 статті 762 Цивільного кодексу України.

Указ Президента України N 92/2002 ( 92/2002 ) від 02.02.2002 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" - підзаконний нормативно-правовий акт, в той час коли норми Закону України «Про оренду землі», Цивільного кодексу України мають вищу юридичну силу по відношенню до Указів Президента України.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що оскільки правовідносини ФГ з орендодавцями земельних паїв (фізичними особами) є цивільно-правовими, ґрунтуються на договорах, умови яких є обов'язковими для їх сторін, у тому числі щодо розміру орендної плати та порядку її перегляду, відповідач дійшов протиправних висновків стосовно заниження бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб шляхом заниження ставки орендної плати та заниження нормативної грошової оцінки земель, відтак прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 751317,02грн.

Аналогічно, суд не убачає встановленого в Акті порушення (п.п.3.5.5 Акту) п.п.176.2 ст.176 ПК України у вигляді ненарахування та несплати військового збору, адже цей висновок є похідним від визнаного судом протиправним висновку про заниження бази оподаткування - суми орендної плати по укладених договорах із власниками земельних часток (паїв).

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не довів суду законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги фермерського господарства «Дінекс - Агро» підлягають задоволенню.

Керуючись ч.6 ст. 128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства «Дінекс - Агро» до Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0015/13-05 від 04.05.2017 року, яким ФГ «Дінекс-Агро» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 419 396, 38 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 314 547, 29 грн., нараховано 17 373, 35 грн. пені, всього донараховано грошового зобов'язання на суму у розмірі 751 317, 02 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0016/13-05 від 04.05.2017 року, яким ФГ «Дінекс-Агро» було збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 29 224, 52 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 21 918,39 грн. та нараховано 1 210, 62 грн. пені, всього донараховано грошового зобов'язання у сумі 52 353, 53 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь Фермерського господарства «Дінекс-Агро» 12055(дванадцять тисяч п'ятдесят п'ять)грн. 06 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян