Постанова № 68918906, 18.05.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 р. Справа № 804/1992/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді О.В. Єфанова , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТ", третя особа: Лівобережна обєднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТ», третя особа: Лівобережна обєднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просила стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, кошти у сумі 43289,74грн. в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю.

В обґрунтування предявлених позовних вимог зазначалося, що відповідач має податковий борг з орендної плати за землю у загальному розмірі 43289,74грн., який утворився внаслідок несплати у встановлений законом строк сум самостійно задекларованих податкових зобов'язань з цього податку, а також нарахованої контролюючим органом пені. При цьому, позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України на наявний борг відповідача було виставлено податкову вимогу про сплату від 22.02.2016р. №357-25. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Згідно п. 2 ч. 5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

При цьому ч.3 цієї статті встановлено десятиденний строк з дня одержання відповідачем копії ухвали про відкриття скороченого провадження у справі на подання останнім заперечень проти позову у цій справі, або його визнання.

Протягом встановленого терміну відповідачем не були подані заперечення проти позову та необхідні документи або заява про визнання позову.

Зважаючи на приписи п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку скороченого провадження за наявними у справі доказами, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОТ» (далі ТОВ «ЛОТ») перебуває на податковому обліку в Лівобережній обєднаній державній податковій інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі Лівобережна ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області), як платник податків, зокрема є платником з орендної плати за землю.

Відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.288.1-п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст.285 цього Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЛОТ» була подана до Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) на 2016 рік, в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобовязання з орендної плати на загальну суму 47206,48грн., у тому числі за січень листопад 2016 року по 3933,87грн. та за грудень 2016р. 3933,91грн. щомісячно.

Згідно приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкове зобовязання з орендної плати на 2016 рік, самостійне визначене відповідачем в означеній податковій декларації є узгодженим з моменту подачі вищезазначеної декларації.

Проте, в порушення приписів ст.287 Податкового кодексу України, відповідачем не було сплачено суму самостійно задекларованого грошового зобовязання з орендної плати відповідно до розрахунку земельного податку №1600006338 від 18.02.2016р. терміном сплати 30.03.2016р. у сумі 3931,14грн.; терміном сплати 30.04.2016р. у сумі 3933,87грн.; терміном сплати 30.05.2016р. у сумі 3933,87грн.; терміном сплати 30.06.2016р. у сумі 3933,87грн.; терміном сплати 30.07.2016р. у сумі 3933,87грн.; терміном сплати 30.08.2016р. у сумі 3933,87грн.; терміном сплати 30.09.2016р. у сумі 3933,87грн.; терміном сплати 30.10.2016р. у сумі 3933,87грн.; терміном сплати 30.11.2016р. у сумі 3933,87грн.; терміном сплати 30.12.2016р. у сумі 3933,87грн.; терміном сплати 30.01.2017р. у сумі 3933,87грн.

Внаслідок означеного у відповідача утворився податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 43269,84грн.

Крім того, в порядку ст.129 Податкового кодексу України позивачем було нараховано пеню у сумі 19,86грн. за несплату відповідачем у встановлені законом строки грошового зобовязання, яке визначене податковим повідомленням рішенням №0000331503 від 16.01.2015р.

Так, п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Таким чином, станом на час розгляду справи ТОВ «ЛОТ» має податковий борг перед бюджетом у сумі 43289,74грн.

Означена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи.

Крім того, контролюючим органом вже була виставлена податкова вимога форми «Ю» від 22.02.2016р. №357-25 про сплату наявного на той час у відповідача податкового боргу на загальну суму 94779,16грн.

Так, відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки наявний податковий борг відповідача після виставлення йому податкової вимоги форми «Ю» від 22.02.2016р. №357-25 погашений не був нова податкова вимога додатково не надсилалась.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 43289,74грн., яка станом на час розгляду справи є не погашеною.

Так, відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Наявність у ТОВ «ЛОТ» відкритих рахунків у банках підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 цієї статті Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем субєктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобовязанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що його обслуговують, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОТ» (код ЄДРПОУ 31142702) в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 43289,74грн. (сорок три тисячі двісті вісімдесят девять грн. 74 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя ОСОБА_1