Рішення № 6891644, 16.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/532 16.11.09 За позовом Приватного підприємства «Реал-Дніпро» до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Кондрашов С.В. (довіреність від 13.11.2009р.);

Сущенко О.В. (довіреність від 13.11.2009р.);

від відповідача: Панченко О.Р. (довіреність № 06/85 від 10.02.2009р.);

16.11.2009р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Реал-Дніпро»(надалі ПП «Реал-Дніпро», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення із Служби матеріально-технічного забезпечення Комунального підприємства «Київпастранс»загальної суми основного боргу у розмірі 71331, 60 грн., 3% річних у розмірі 1975, 78 грн., суми індексу інфляції у розмірі 9801, 74 грн., пені у розмірі 17010, 08 грн., всього на суму 100119, 20 грн..

Згідно отриманих змін до позовної заяви, позивач зазначаючи що належним відповідачем по справі є КП «Київпастранс», оскільки Служба матеріально-технічного забезпечення є його відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи, також здійснивши перерахунки штрафних санкцій просив стягнути з КП «Київпастранс»загальну суму основного боргу у розмірі 71331, 60 грн., 3% річних у розмірі 2820, 04 грн., суму індексу інфляції у розмірі 9635, 57 грн., пеню у розмірі 7413, 65 грн., всього на суму 91200, 86 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором про закупівлю № 14/1 від 26.01.2006р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати переданого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні повідомив про реорганізацію Служби матеріально-технічного забезпечення підприємства в Службу утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури КП «Київпастранс»без права юридичної особи та зазначив що позов може бути поданий саме до КП «Київпастранс», а щодо нарахованої позивачем пені відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

З урахуванням заяв сторін, беручи до уваги положення ст. 24 ГПК України, які передбачають право господарського суду, яким встановлено до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем, судом ухвалено замінити неналежного відповідача належним, яким за поданим позовом є Комунальне підприємство «Київпастранс».

Представник КП «Київпастранс»присутній в судовому засіданні, а позивач надав згоду на заміну неналежного відповідача подавши відповідні зміни до позовної заяви, у зв’язку з чим матеріали справи є достатніми для прийняття рішення у справі.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2006р. між ПП «Реал-Дніпро та Службою матеріально-технічного забезпечення Комунального підприємства «Київпастранс»укладено договір про закупівлю товару № 14/1 за умовами якого продавець зобов’язувався передати товар: запасні частини до рухомого складу в асортименті і кількості згідно заявок, які надаються покупцем протягом дії договору, а покупець зобов’язувався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Згідно з п. 1.3 договору загальна вартість товару, що поставляється згідно з договором становить 600000 грн., а у відповідності з п. 9.1, 9.2 договору, договір діє до 31 грудня 2008р., і закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов’язань, які виникли під час дії договору.

На виконання взятих зобов’язань по договору, позивачем на користь відповідача передано товарів за накладними № 386 від 12.11.2007р. на суму 15579, 60 грн., № 381 від 07.11.2007р. на суму 58560 грн., № 351 від 17.10.2007р. на суму 7320 грн., № 57 від 31.01.2006р. на суму 1872 грн., отримання яких відповідачем підтверджується довіреностями серії ЯНЦ № 706873 від 06.11.2007р., серії ЯНЦ № 706833 від 17.10.2007р., № ЯКТ № 197767 від 30.01.2006р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Порядок та умови здійснення розрахунків сторонами погоджені у розділі 4 договору згідно з п. 4.1 якого оплата за поставлений товар здійснюється покупцем по факту передачі товару на протязі 20 банківських днів.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару у повному обсязі не виконав (07.07.2008р. здійснено перерахування 12000 грн., що підтверджується банківською випискою залученою до матеріалів справи), заборгованість відповідача перед позивачем складала 71331, 60 грн., та станом на час вирішення спору у вказаному розмірі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 4.1 Договору № 14/1 від 26.01.2006р. розрахунок за товар переданий згідно накладних зазначених у позовній заяві мав бути здійснений відповідачем протягом 20 банківських днів.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 71331, 60 грн. свідчить, зокрема відповідь на претензію позивача у якій зазначено про неможливість погашення заборгованості одразу та можливість здійснення часткових проплат (відповідь за вих. № 237/3 від 28.05.2009р. у належним чином засвідченій копії залучена до матеріалів справи). Доказів здійснення розрахунків за товар після підписання складення вказаної відповіді, відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 71331, 60 грн. та станом на час вирішення спору не погашена. Враховуючи відсутність доказів повної оплати переданої продукції згідно зазначених видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.3 Договору № 14/1 від 26.01.2006р. у разі затримки оплати товару або оплати в неповному обсязі, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Положення зазначеної норми закону встановлюють строк нарахування пені, який обчислюється з дня коли зобов’язання мало бути виконане, та відповідно такий строк становить 6 місяців в разі якщо договором не передбачено інше.

Матеріалами справи підтверджується, що оплата переданого товару по договору в розмірі 71331, 60 грн., з урахуванням останньої поставки товару 12.11.2007р. мала бути здійснена відповідачем 10.12.2007р. (сплата повинна бути здійснена протягом 20 банківських днів після отримання товару за накладними).

Таким чином, виходячи з наведених положень закону та договору, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені за період з 11.12.2007р. по 10.06.2008р. у відношенні простроченої суми 71331, 60 грн., та оскільки при прийнятті рішення суд обмежений заявленими позовними вимогами, а позивачем нарахування пені проведено з 01.05.2009р., така сума пені не може бути стягнута з відповідача в межах заявленого позову.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 258 ЦК України

Таким чином, строк позовної давності в один рік для стягнення пені встановлений ст. 258 ЦК України є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою, а не строком протягом якого здійснюється нарахування пені до звернення з позовом в суд.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Щодо вимог про стягнення пені нарахованої за прострочення сплати боргу за накладними № 386 від 12.11.2007р., № 381 від 07.11.2007р., № 351 від 17.10.2007р., № 57 від 31.01.2006р. у відношенні суми 71331, 60 грн. закінчився строк позовної давності (вимоги про стягнення пені мали бути заявлені у строк до 11.12.2008р.), що з урахуванням поданої відповідачем заяви є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені взагалі.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений товар, прострочення оплати за накладними зазначеними у позовній заяві, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків здійсненим за період з липня 2008р. по травень 2009р., та зважаючи що позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 9635, 57 грн., яка є меншою від здійсненого розрахунку, суд задовольняє заявлені вимоги позивача.

Розрахунки штрафних санкцій у вигляді 3% річних здійснені позивачем згідно заяви про зміну позовних вимог виконані невірно, у зв’язку з чим не можуть бути прийнятими судом.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

          Ухвалою суду від 14.09.2009р. позивача зобов’язано здійснити розрахунки штрафних санкцій (пені, 3% річних) із врахуванням кількості днів у 2008р. –366; вказати дати (з якої по яку здійснено розрахунок 3% річних).

Зазначені вимоги суду, які є обов’язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, позивачем не виконані, розрахунки проведені без врахування кількості днів у 2008р. –366 та у збільшеному розмірі без доплати у встановленому порядку державного мита за розгляд збільшених вимог (частина 2, 3 статті 46 ГПК України), у зв’язку з чим вимоги про стягнення нарахованої суми 3% річних суд визнає недоведеними і такі задоволенню не підлягають.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 14/1 від 26.01.2006р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1001, 19 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1050, 95 грн..

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31725604) на користь Приватного підприємства «Реал-Дніпро»(юрид. адреса: 49055, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова 129-А, п/р 26005091216951 в ДОФ АКБ УСБ МФО 305017, ідент. код 25526370) 71331, 60 грн. (сімдесят одну тисячу триста тридцять одну гривню 60 копійок) основного боргу, 9635, 57 грн. (дев’ять тисяч шістсот тридцять п’ять гривень 57 копійок) інфляційних збитків, 1050, 95 грн. (одну тисячу п’ятдесят гривень 95 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 30.11.2009