Рішення № 6891640, 03.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/328 03.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський стандарт інжинірінга" до Комерційного банку "Українська фінансова група"- товариство з обмеженою відповідальністю

про стягнення 527 206,57 грн.

Суддя І.Д. Курдельчук

Представники:

від позивача Кузьменков О.О. –представник за дов. № б/н від 29.07.09,

від відповідача не з’явився (був 15.10.09 Батюков А.В.дов. № 38-09 від 14.09.09)

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

01.09.09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейський стандарт інжинірінга" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом визнання договору банківського рахунку розірваним і про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "Українська фінансова група" (надалі –відповідач) 511413,31 грн. боргу, 4724,31 грн. пені за прострочення виконання платежів, 10228,27 грн. пені за несвоєчасне перерахування при закритті рахунку, 840,00 грн. три проценти річних, 5273,00грн. витрат по оплаті державного мита, 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 45’000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач істотно порушив умови договору банківського рахунку та приписи закону, оскільки невчасно виконав одне платіжне доручення, інші взагалі не виконав, не закриває поточний рахунок на вимогу вкладника та не перераховує залишок грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.09 порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 29.09.09 сторони зобов’язано вчинити дії, надати документи.

29.09.09 відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду не виконав, поважних причин неявки суду не повідомив. Позивач направив представників, надав документи.

У зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи був відкладений на 15.10.09.

15.10.09 в судове засідання з’явились сторони:

- позивач подав заяву про збільшення позовних вимог і просив визнати договір банківського рахунку розірваним і стягнути 511413,31 грн. боргу, 6485,13 грн. пені за прострочення виконання платежів, 50118,50 грн. пені за несвоєчасний переказ при закритті рахунку, 4119,32 грн. три проценти річних, 5273,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 45’000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката;

- відповідач своїм правом не скористався - відзив на позовну заяву, пояснень та заперечень по суті позовних вимог не надав.

З поданої довідки держкомстату №21-10/6990 від 06.10.09 вбачається, що вірним найменуванням відповідача є «Комерційний банк «Українська фінансова група»- товариство з обмеженою відповідальністю».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.09 строк вирішення спору продовжений за заявою сторін у справі, оскільки це передбачено ст.69 ГПК України, зобов’язано відповідача надати відзив, розгляд справи відкладений на 03.11.09.

03.11.09 відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду не виконав, поважних причин такої процесуальної поведінки суду не повідомив.

Позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати договір банківського рахунку розірваним, зобов’язати банк переказати залишок коштів на рахунок позивача у іншій банківській установі, стягнути 6485,13 грн. пені за прострочення виконання платежів, 50118,50 грн. пені за несвоєчасний переказ при закритті рахунку, 4119,32 грн. три проценти річних, 693,00 грн. витрат по оплаті державного мита, 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 45’000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позивач зазначав, що в період з березня по квітень 2009 року надав банку вказівки, платіжні доручення, про переказ контрагентам грошових коштів з свого рахунку, проте банк, порушивши умови договору банківського рахунку, їх не виконав, а коли 07.07.09 позивач звернувся з заявою про розірвання договору, закриття рахунку і переказ залишку коштів на рахунок вказаний у заяві відповідач рахунок не закрив, кошти не переказав чим порушив вимоги закону.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу, які з’явились ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені вимоги ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, які з’явились, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.06.05 між позивачем (клієнт) та відповідачем (банк) укладений договір банківського рахунку № ПРЮО-48 про здійснення розрахунково-касового обслуговування, відповідно до п.1.1 якого банк відкриває клієнту поточні рахунки і здійснює розрахунково-касового обслуговування відповідно до чинних нормативно-правових актів НБУ, а клієнт оплачує ці послуги.

Відповідно до додатку №1 до договору позивачеві відкритий рахунок №260013005101.

Уклавши додаток № 2 до договору, позивач надав банку розпорядження на списання коштів з рахунку №2600130005101 в сумі , що дорівнює платі за послуги банку, визначені тарифами банку.

Позивач надав банку розпорядження - платіжні доручення № 801 від 16.03.09 на переказ грошових коштів в сумі 100’000,00 грн. одержувачу –ТОВ «Євролайнгруп», № 804 від 19.03.09 на переказ грошових коштів в сумі 100’000,00 грн. одержувачу –ТОВ «Євролайнгруп», № 805 від 19.03.09 на переказ грошових коштів в сумі 100’000,00 грн. одержувачу –ТОВ «Євролайнгруп», № 806 від 19.03.09 на переказ грошових коштів в сумі 150’000,00 грн. одержувачу –ТОВ «Євролайнгруп», № 816 від 19.03.09 на переказ грошових коштів в сумі 25474,91 грн. одержувачу –ТОВ «Перша лізингова компанія», які банком не виконані.

Згідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до умов договору (п. 3.1.1) банк гарантує наявність коштів позивача на рахунках і проведення операцій відповідно до нормативно-правових актів НБУ.

Водночас, відповідно до п.3.2.1., 3.2.6 договору позивач наділений правом самостійно розпоряджатися коштами на своєму поточному рахунку у відповідності до діючого законодавства; вимагати своєчасного та повного здійснення розрахунків та виконання інших послуг, передбачених даним договором.

Пунктом 24.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" зазначено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

З платіжних доручень вбачається, що вони були прийняті до виконання банком про що свідчать відбитки штампів.

Обов’язками банку за договором (п. 2.1.2, п. 2.3.3) є надання клієнту комплексу послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню у відповідності з діючими нормативними актами НБУ; здійснення операцій у відповідності з діючим законодавством України та нормативними актами НБУ, зокрема пов’язаних з переказом коштів з рахунку та/або на рахунок клієнта в операційний час.

Строки виконання банками переказу коштів за розрахунковим документом клієнта закріплені в п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.04 року, згідно з якими банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження; у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Довідкою до договору про тарифи на РКО, затверджені тк від 02.03.05 визначено, що операційний час банка 09:00-16:00 (у п’ятницю 09:00-15:30).

Пункт 30.1 ст. 30 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” передбачає, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Банк не виконав покладені на нього договором від 07.06.05 обов’язки щодо переказу коштів згідно платіжних доручень № 804 від 19.03.09 в сумі 100’000,00 грн., № 805 від 19.03.09 -в сумі 100’000,00 грн., № 806 від 19.03.09 - в сумі 150’000,00 грн. одержувачу –ТОВ «Євролайнгруп»та № 816 від 19.03.09 на переказу грошових коштів в сумі 25474,91 грн. одержувачу –ТОВ «Перша лізингова компанія».

Позивач пояснив, що платіжне доручення № 801 від 16.03.09 на переказ грошових коштів в сумі 100’000,00 грн. одержувачу ТОВ «Євролайнгруп»було виконане 15.05.09, що підтверджено наданою ним випискою - картка рахунку 311.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Пунктом 2.3.1 договору встановлений обов’язок банку виконати доручення клієнта , що міститься в розрахункових документах вдень надходження документа, але будь-якому випадку не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.04 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.04 за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Згідно ст. 1066 ЦК України банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка. Банк гарантує клієнту право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку останнього. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження лише у двох випадках - або на підставі рішення суду, або з підстав, встановлених договором між банком і клієнтом.

Статтею 51 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведене, відповідач повинен був за розпорядженням позивача списати кошти в день його отримання, але не пізніше наступного робочого, з рахунку останнього та перерахувати їх на рахунки контрагентів позивача, проте цих дій не виконав.

Заявою вих. № 0707/1 від 07.07.09 позивач повідомив відповідача про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № ПРЮО-48, у зв’язку з порушенням банком умов цього договору, просив закрити рахунок і перерахувати залишок коштів в розмірі 511413,31грн. на його рахунок №260050134132 в ВАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії».

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач рахунок не закрив, що вбачається з довідки від 13.10.09, наданої банком про наявність на рахунку позивача коштів у сумі 538639,52 грн., пояснень про невиконання вимог закону, заперечень проти його розірвання, спростувань щодо ситуації не надав.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Норма ст.188 Господарського кодексу України конкретизує: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Право на припинення договору від 07.06.05 і закриття рахунку встановлено у п. 7.2-7.3 договору, згідно яких, договір є припиненим у випадках передбачених законодавством і рахунок має бути закритий за заявою клієнта.

Відповідно до п20.6. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.03, № 492 банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо.

Господарський суд дійшов висновку про відмову банку розірвати договір на обґрунтовану вимогу клієнта.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 2 ст. 653 вказаного Кодексу у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про неналежне виконання банком умов договору та порушення вимог закону та нормативно –правових актів НБУ.

Відповідачем не надано доказів незавершених операцій за рахунком станом на день звернення з завою про закриття рахунку.

У договорі сторони не погодили строку припинення договору і закриття рахунку.

Отже, враховуючи умови договору, наведені положення цивільного кодексу і, зокрема приписи ч. 2 ст.530, та нормативно правових актів НБУ, та приписи закону щодо семиденного строку виконання зобов’язання і імперативну норму Закону договір є розрізаним з 14.07.09 і визнання його розірваним в судовому порядку не є необхідним.

У зв’язку з цим в частині позовних вимог про визнання розірваним договору банківського рахунку № ПРЮО-48 про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 07.06.05 слід відмовити.

Відповідно до ч.3ст.1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Як вже зазначалося, у відповідності до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У зв'язку із зверненням позивача про закриття рахунку, що передбачене умовами договору, договір припинив свою дію, наслідком чого має бути повернення позивачу залишку коштів, які знаходяться на його р/р 2600130005101, відкритому в КБ «УФГ»-ТОВ.

Позивач вказав рахунок на який відповідач повинен переказати кошти, однак обов’язок не виконаний, залишок не переказаний

Згідно до довідки Банку №01/6-232 від 13.10.09 на рахунку позивача наявний залишок коштів який становить 538’693,52 грн. Позивач просить перерахувати 530639,52 грн.

В силу закону вимога про зобов’язання перерахувати залишок коштів на рахунку є законною і такою, що підлягає задоволенню в розмірі заявленому позивачем.

Крім того, позивач просить покласти відповідальність на відповідача стягнувши три проценти річних за час прострочення грошового зобов’язання і штрафні санкції, а саме пеню за порушення зобов’язання з переказу грошових коштів позивача.

Зі змісту ст.625 Цивільного кодексу України вбачається, що боржник зобов’язаний сплатити суму боргу та три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Однак, умовами договору та платіжними дорученнями на відповідача покладений обов’язок переказати грошові кошти позивача на рахунки контрагентів і в т.ч. на рахунок позивача, тобто вчинити дії, а не виконати грошове зобов’язання, а отже підстави для нарахування трьох процентів річних є безпідставним, тому в цій частині вимога стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 4119,32 грн. задоволенню не підлягає.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 цього кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно до ст.1073 названого кодексу у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що прострочення виконання платіжного доручення №801 на 100’000,00 грн. склало 59 діб.

Платіжні доручення № 804 (100’000 грн.), №805 (100’000,00 грн.), №806 (150’000,00 грн.) не виконані, прострочення станом на день подання позову становить 182 доби, платіжне доручення №816 (25’747,91 грн.) також не виконане, прострочення складає 169 діб.

Крім того, відповідачем не виконана заява № 0707/1 від 07.07.09 на суму 511413,31 грн., за якою позивач є одночасно платником та отримувачем в розумінні ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", оскільки грошові кошти перераховуються з банківського рахунку позивача відкритому у відповідача на власний банківський рахунок, відкритий в ВАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії, МФО 320627.

Прострочення переказу залишку коштів, які знаходились на рахунку в сумі 511’413,31 грн. (картка рахунку 311), станом на 20.10.09, дату уточнення позову, склало 98 днів.

Статтею 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено: банк, що обслуговує платника несе перед платником відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до п.5.1 договору відповідач за кожний день прострочення, включаючи день виконання доручення повинен сплатити позивачеві пеню у розмір 0,01 % від суми простроченого платежу.

До даних правовідносин, при розрахунку розміру пені, суд застосовує наведену, спеціальну норму вказаного закону.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення переказу у розмірі 0,01% за кожен день: в сумі 590,00 грн. за платіжним дорученням №801, в сумі 1820,00 грн. за п/д №804, 1820,00 грн. за п/д №805, 1820,00 грн. за п/д №806, 435,13грн. за п/д №816, а в цілому 6485,13 грн.

Стосовно пені за прострочення платежу на переказ суми в розмірі 511’413,31 грн. х 0,1% за день, але не більше 10% від суми переказу при закритті рахунку, суд зазначає таке.

Постановою Правління НБУ від 10.09.09 № 545 в КБ «УФГ»-ТОВ введено повний мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці з 14.09.09 до 13.12.09.

Згідно до п.2 ч.3 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність"відповідно до яких не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пеня за прострочення платежів за платіжними дорученнями розрахована позивачем за №801 до 15.05.09, за платіжними дорученнями №804, №805, №806 і №816 до 18.08.09, тому підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення платежу на переказу суми в розмірі 511’413,31 грн. підлягають задоволенню за період до 13.09.09 включно в сумі 31196,21грн.

Згідно приписів ст. 80 Закону України "Про банки та банківську діяльність" тимчасовий адміністратор має право, зокрема, продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Статтею 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту. Арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Слід зауважити, що право - обмежувати права клієнтів на безперешкодне розпорядження своїми коштами, зупиняти видаткові операції клієнтів банку, Законом України "Про банки та банківську діяльність" тимчасовому адміністратору не надано.

Відповідач не надав в матеріали справи документованих доказів використання тимчасовим адміністратором права, наданого йому ст. 80 Закону України "Про банки та банківську діяльність" припинення будь-яких операції банку.

Визначення мораторію наведене у ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(в редакції закону станом на дату виникнення спірних відносин), відповідно з яким мораторій це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

В розумінні ч. 2 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів КБ «УФГ»-ТОВ поширюється на майнові зобов'язання відповідача, строки виконання яких настали до 13.09.09 введення мораторію.

Заява про розірвання договору і про перерахування залишку грошей на рахунку від 07.07.09 до банку і відповідний позов –до суду подані до введення мораторію, позовні вимоги про виконання немайнових зобов’язань пред’явлені після введення мораторію, а штрафні санкції розраховані за період до введення мораторію.

Відповідно до пункту першого частини третьої вказаної статті, потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що положення про мораторій за своєю суттю є відстрочкою виконання прострочених зобов’язань банку, зокрема, перед кредиторами банку на час дії мораторію, а також забороняють на цей час застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів –кредиторів банку.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог відповідач не надав.

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є невиконання Банком умов Договору та приписів чинного законодавства України, яке регулює порядок виконання договорів банківського рахунку.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає суду підстави вважати позовні вимоги цілком обґрунтованими, проте, в силу положень спеціального законодавства і особливого режиму введеного у фінансовій установі, такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з державного мита, сум оплати послуг адвоката і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем було сплачене державне мито у розмірі 5273,00 грн. платіжним дорученням №68 від 31.07.09 за чотири позовні вимоги майнового характеру в розмірі 527206,57 грн. та немайнову вимогу про розірвання договору.

В ході розгляду справи позивачем уточненні позовні вимоги: три позовні вимоги майнового характеру в розмірі 60722,95 грн. та дві, пов’язані між собою, немайнового - розірвання договору та зобов’язання здійснити банківський переказ.

За пред’явлені вимоги позивач повинен сплати державне мито у розмірі 692,23 грн.

Позивач просив прийняти окрему ухвалу про повернення надмірно сплаченого державного мита в сумі 5030,00 грн.

Обставини справи виключають винесення окремої ухвали (ст.90 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги державне мито у цій частині не повертається.

Зменшення позовних вимог є наслідком зміни предмету позову, а відповідно до п.38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції №15 від 22.04.93 при зменшенні позовних вимог внесене мито не повертається.

Судові витрати позивача в розмірі 45’000,00 грн. з оплати послуг адвоката покладаються на відповідача в розмірі 2250,00 грн., як співрозмірні оплаченій адвокату сумі та необхідними заходами по захисту від тривалого, понад три місяці, порушення права на володіння і розпорядження власними грошовими коштами в сумі більшій 500’000,00 грн.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про адвокатуру", оплата праці адвоката здійснюється згідно угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об'єднанням або адвокатом.

Цивільно-правова угода про надання адвокатських послуг №07/09 від 17.07.09, укладена між позивачем та адвокатом Павловим І.Г (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.10.08 №3197), містить обов’язок адвоката вивчити діюче законодавство, що регулює питання стягнення грошових коштів, які залишились на рахунку у банківській установі, підготувати і подати до господарського суду позовну заяву, представляти інтереси замовника на всіх стадіях судового розгляду в т.ч. в апеляційній та касаційній інстанціях.

Сторони в договорі (п.4.3) погодили оформлення передачі виконаних робіт складанням акту з зазначенням обсягу і вартості виконаних робіт.

З акту здачі-приймання адвокатських послуг вбачається, що адвокат станом на 31.07.09 вже виконав свої зобов’язання, в т.ч. і з метою представлення інтересів позивача у апеляційній та касаційній інстанціях, в той час коли позов поданий лише 01.09.09.

Позивачем 30.07.09 за договором №0709 від 15.07.09 було сплачено з адвокатські послуги 45000,00 грн., що підтверджено випискою за особовим рахунком.

Підготовка позовних матеріалів у даній справі і вартість наданих послуг не є співрозмірною сумі перерахованій адвокату в т.ч. і з урахуванням невиконання зобов’язань адвоката щодо представництва інтересів позивача як у місцевому суді так і у апеляційній та касаційній інстанціях.

Судові витрати позивача по оплаті державного мита відповідно до положень ч.2 ст.49 ГПК України покладаються на відповідача повністю у зв’язку з його неправильними діями, які стали підставою для позову, в частині витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Комерційний банк "Українська фінансова група" - товариство з обмеженою відповідальністю (01021,м. Київ, вул. Грушевського, 34/1, код ЄДРПОУ 26549574)перерахувати з поточного рахунку №26001300005101 в Комерційному банку «Українська фінансова група»грошові кошти в сумі 530693,52 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Європейський стандарт інжинірінга" (01133,м. Київ, вул.Щорса,29, 02140, м. київ, проспект Бажана,10 оф.230, код ЄДРПОУ 33546025) на поточний рахунок №260050134132 в ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»(код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627).

3. Стягнути з Комерційного банку "Українська фінансова група" - товариства з обмеженою відповідальністю (01021,м. Київ, вул. Грушевського, 34/1, код ЄДРПОУ 26549574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський стандарт інжинірінга" (юридична адреса 01133,м. Київ, вул. Щорса,29, поштова адреса 02140, м. Київ, проспект Бажана,10 оф.230, код ЄДРПОУ 33546025) 6485,13 грн. пені за прострочення виконання платіжних доручень, 31196,21 грн. пені за несвоєчасне перерахування грошових коштів при закритті рахунку, 692,23 грн. державного мита, 210,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2250,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі і може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

          Суддя                                                                                 І.Д. Курдельчук

дата підписання 30.11.09