Постанова № 6891493, 17.11.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-3629/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача Савчина В.З. (дов. від 20.08.2009 р.)

представника відповідача Яцук Г.М. (дов. №2/10/10-004 від 27.02.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер Україна" до ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань , -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеннер Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань від 03.10.2008 р. №0000402321/0 та №0000412321/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та не відповідають нормам чинного законодавства України.

31.08.2009 р. позивачем подано до суду заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про визначення податкових зобовязань від 03.10.2008 р. №0000402321/0 та №0000412321/0, від 18.02.2009 р. №0000142321/2, №0000132321/2, №0000412321/2, від 06.05.2009 р. №0000132321/3, №0000142321/3, №0000412321/3 та покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні змісту позовної заяви та заяви про зміну позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому до суду запереченні від 17.06.2009 р.

Заслухавши думку представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Миколаївському районі проведено виїзну планову перевірку ТзОВ "Кеннер Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.04.2006 р. по 31.01.2008 р., за результатами якої складено акт №553/230/34103692 від 23.09.2008 р. та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000402321/0 від 03.10.2008 р., яким ТзОВ "Кеннер Україна" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 267316,5 грн. (основний платіж - 178211 грн., штрафна (фінансова) санкція - 89105,50 грн.), та №0000412321/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 301019,25 грн. (основний платіж -215013,75 грн., штрафна (фінансова) санкція - 86005,50 грн.).

Не погодившись з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями ТзОВ "Кеннер Україна" звернулось зі скаргами до ДПІ у Миколаївському районі. За результатами розгляду первинних скарг винесено податкові повідомлення-рішення №0000402321/1 від 12.12.2008 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 267316,50 грн. та №0000412321/1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 301019,25 грн.

Рішенням ДПА у Львівській області від 18.02.2009 №3359/10/25-005/123 відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та пп. 1, 2, 5 п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби", затвердженого Наказом ДПА України від 11.12.1996 р. №29 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 р. за № 2723/1748, Державною податковою адміністрацією у Львівській області:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі №0000412321/0 від 03.10.2008 р. та в цій частині рішення ДПІ у Миколаївському районі від ТзОВ "Кеннер Україна" від 12.12.2008 №12934/10/23-088 про результати розгляду первинної скарги;

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі №0000402321/0 від 03.10.2008 р. в частині 169924 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 84962 грн. штрафних (фінансових) санкцій та в цій частині рішення ДПІ у Миколаївському районі від 12.12.2008 №12934/10/23-088 про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі від 03.10.2008 р. №0000402321/0 та рішення ДПІ у Миколаївському районі від 12.12.2008 №12934/10/23-088 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу ТзОВ "Кеннер Україна" - без задоволення, донараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 21501,40 грн. за заниження податку на прибуток відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

ДПІ у Миколаївському районі було направлено податкові повідомлення-рішення ТзОВ "Кеннер Україна" відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. №253 та зареєстрованого в Мінюсті України 06.07.2001 за№ 567/5758.

Рішенням ДПА України від 06.05.2009 р. № 9361/7/25-1115 скарга ТзОВ "Кеннер Україна" залишена без задоволення , а рішення ДПІ у Миколаївському районі з урахуванням рішення ДПА у Львівській області залишено без змін.

На підставі вище наведеного ДПІ у Миколаївському районі направлено ТзОВ "Кеннер Україна" податкові повідомлення-рішення відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. №253 та зареєстрованого в Мінюсті України 06.07.2001 за № 567/5758, зокрема: №0000412321/0 від 06.05.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 301019,25 грн. (основний платіж -215013,75 грн., штрафна (фінансова) санкція - 86005,5 грн.).; №0000142321/3 яким визначено податкове зобов'язання (штрафна санкція) з податку на прибуток в сумі 21501,40 грн.; № 0000132321/3 яким визначено податкове зобов'язання (штрафна санкція) з податку на додану вартість на загальну суму 12430,50 грн. (основний платіж - 8 287 грн., штрафна санкція - 4143,50 грн.).

Відповідач вважає, що відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу щодо порушення підприємством пп. 5.2.1, п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та завищення валових витрат у декларації з податку на прибуток на суму 860055,00 грн., є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи та представленим для перевірки документам.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 28.09.2007 р. №322, одним з осоновнитх видів діяльності ТзОВ "Кеннер Україна" є виробництво будівельних виробів з пластмас. Для проведення статутної діяльності підприємством було укладено з ТзОВ "Агроекспорт" договір оренди обладнання від 02.01.2007 р., згідно якого позивач взяв у тимчасове володіння чотири технологічні лінії з додатковим обладнанням по виробництву віконного профілю з полівінілхлориду.

Вищевказану довідку, договір оренди обладнання від 02.01.2007 р., акт приймання передачі обладнання від 02.01.2007 р., рахунок-фактуру на полату послуг оренди №АГ-0000001 від 01.08.2007 р., акт здачі-прийняття наданих послуг №АГ-0000008 від 01.08.2007 р. та податкову накладну №119-1 від 01.08.2007 р. позивачем було представлено ревізорам податкового органу під час перевірки.

Згідно акту перевірки, підприємство не представило для перевірки акт передачі обладнання в оренду та актів про надання послуг з оренди. Крім того, працівники податкового органу не відбирали жодних пояснень у посадових осіб підприємства з приводу відсутності не підприємстві первинних документів бухгалтерського обліку та не складався акт про відмову від надання таких пояснень.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що операція по оренді чотирьох ехнологічних ліній з додатковим обладнаням по виробництву віконного профілю з полівінілхлориду не повязана з виробництвом та не може бути віднесена до складу валових витрат, оскільки до перевірки не надано накладні на закупівлю сировини, не підтверджено виготовлення та реалізація готової продукції відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, та даними бухгалтерського обліку. А відповідно до Додатку до договору №1 від 01.09.2007 р. дію договору від 02.01.2007 р. призупинено у звязку з виникненням обставин, які сторони не могли передбачити до укладення договору.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Пунктом 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлений виключний перелік операцій, які не відносяться до складу валових витрат.

За таких підстав, витрати по оренді обладнання у відповідності до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивач, на думку суду, правомірно відніс до складу валових витрат виробництва та обігу.

Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, (зареєстрований в Мінюсті України 25.08.2005 р. за №925/11205) затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з наступними змінами (далі - Наказ) згідно якого передбачено: п.1.7. - факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів; пункт 2.3.2. - за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; пункт 2.3.4. - не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, “приховування об'єкта оподаткування”, “розкрадання”, “привласнення”, “описка” тощо); пункт 2.4.3. - в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.

Таким чином в порушення п. 2.3.2 вказаного Порядку, податковим органом безпідставно проігноровано наявність у підприємства підтверджуючих документів щодо оренди обладання згідно договору оренди від 02.01.2007 р.

З тих же причин безпідставним є висновок про завищення підприємством податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого при придбанні послуг з оренди.

Згідно акту перевірки (п. 3.1.2), перевіркою показників, відображених у рядку 05.2 декларації з податку на прибуток "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів", показників за період з 04.04.2006 р. по 31.03.2008 р. у загальній сумі 891994 грн. встановлено, що підприємством було відкориговано виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів.

Як зазначає позивач, помилок в попередніх податкових періодах не було, оскільки перевірка діяльності підприємства проводилась вперше, що підтверджується п. 2.5 акту перевірки. Сума 891994 грн. це фактично понесені підприємством витрати у перевіреному періоді, які податковий орган не приймає до уваги при здачі звітності, оскільки декларація з податку на прибуток є фактично збитковою.

Згідно п. 3.2.2 акту перевірки, підприємством в порушення пп. 7.2.3, 7.4.1, 7.4.4 п. 7.2., 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за перевірений період за рахунок завищення сум податкового кредиту було занижено податкові зобовязання зі сплати ПДВ на загальну суму 178211 грн., в тому числі 4600 грн. за лютий 2007 р., 1600 грн. за березень 2007 р., 172011 грн. за серпень 2007 р.

Натомість позивач зазначає, що у лютому-березні 2007 р. підприємством включено до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних:

- №177 від 23.01.2007 р., отрамана від ТзОВ "Завод Техмаш" на суму 9600,00 грн., в т.ч ПДВ -1600,00 грн.;

- №6 від 23.01.2007 р., отримана від ВАТ "Бережанський склозавод" на суму 27600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4600,00 грн.

Вказані витарти у сумі 31000,00 грн. обліковуються на балансі підприємства по рахунку "Виготовлення та модернізація основних фондів" та на момент проведення перевірки не були введені в експлуатацію.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За обставин коли відповідач субєкт владних повноважень, на якого покладається обовязок доказування у справі, не довів правомірність своїх вимог, суд приходить до висновку про безпідставність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, Львівський окружний адміністративний суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому адміністративний позов належить задоволити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про визначення податкових зобовязань від 03.10.2008 р. №0000402321/0 та №0000412321/0, від 18.02.2009 р. №0000142321/2, №0000132321/2, №0000412321/2, від 06.05.2009 р. №0000132321/3, №0000142321/3, №0000412321/3.

Стягнути з державного бюджету на користь позивача 3,40 грн. державного мита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р. Брильовський

Повний текст постанови виготовлено 23.11.2009 р.