Рішення № 6891196, 06.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/335 06.10.09

За позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду"Дарницького району м. Києва

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 34 033,50 грн.

Суддя Смирнова Ю.М. Представники:

від позивача ОСОБА_2 представник

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду"Дарницького району м. Києва про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 35033,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 285 від 01.06.2008, відповідач з не в повному обсязі виконав свої зобовязання по сплаті орендної плати та не в повному обсязі сплатив орендну плату за листопад 2008 року - січень 2009 року. Також відповідач не звільнив орендоване приміщення після закінчення строку дії договору, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за фактичне використання приміщення з лютого по квітень 2009 року.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та незявлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.03.2008 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду"Дарницького району м. Києва (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір № 266 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 17.03.2008 № 274 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади Дарницького у місті Києві району, загальною площею 88,2 кв.м., за адресою: вул. А. Ахматової, буд. 11 під продовольчий магазин (далі обєкт оренди, приміщення).

01.03.2008 позивачем було передано відповідачу вказане приміщення за Актом прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Орендна плата на момент укладення Договору становить 3934,63 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

У відповідності з п. 4.2 Договору орендар зобовязаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

В період дії Договору, згідно умов Договору позивачем нараховано відповідачу до сплати орендну плату за період з листопада по січень 2009 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами № 3016 від 03.11.2008, № 3388 від 02.12.2008 та № 223 від 23.12.2008.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, у звязку з чим виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 14518,85 грн.

Згідно з п. 9.1 Договору цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.03.2008 до 01.02.2009.

Договір припиняється, у тому числі, в разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.5 Договору).

Відповідно до п. 9.3 Договору після закінчення строку дії Договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дарницької райдержадміністрації.

Згідно з п. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

04.02.2009 позивачем було надіслано відповідачу лист № 40 від 03.02.2009 з повідомленням, що строк дії Договору оренди № 266 закінчився 01.02.2009 і на новий термін продовжуватись не буде.

Таким чином, зважаючи на повідомлення позивача про закінчення строку дії Договору та відсутність відповідного розпорядження Дарницької райдержадміністрації, строк дії Договору № 266 оренди нерухомого майна закінчився 01.02.2009.

Згідно з п. 4.15 Договору орендар після припинення дії договору оренди зобовязаний передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Як свідчать матеріали справи, після закінчення строку дії Договору відповідач не передав орендодавцю обєкт оренди за Актом приймання-передачі.

Згідно з п. 3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві.

За час фактичного користування обєктом оренди позивачем нараховано відповідачу орендну за період з лютого по березень 2009, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами № 577 від 04.02.2009 та 295 від 04.03.2009.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем вказана сума також сплачена не була.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 25876,02 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 218,46 грн. за прострочення сплати орендної плати.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки передбачений умовами договору розмір пені перевищує розмір пені, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обовязковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Оскільки факту погодження нарахування пені на оренду плату за період фактичного користування обєктом (після закінчення строку дії договору оренди) позивачем не доведено, відповідного договору, яким сторони передбачили таку відповідальність, суду не представлено, нарахування пені поза договором не передбачено, вимоги про стягнення пені, нарахованої на орендні платежі за період з лютого по квітень 2009, задоволенню не підлягають.

У звязку з тим, що взяті на себе зобовязання щодо сплати орендної плати відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", розмір якої, за розрахунком суду, становить 867,38 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, Вербицького, 32, ідентифікаційний код 35660296, п/р 26003179145900 в АКІБ "УРСИББАНК" м. Харків, МФО 351005) заборгованість у розмірі 25876 (двадцять пять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 02 коп., пеню у розмірі 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 38 коп., державне мито у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) грн. 43 коп. та 247 (двісті сорок сім) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:30.10.2009