Ухвала суду № 68911565, 14.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

14 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І.,-

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Капітал» (далі - Товариства) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року у адміністративній справі за позовом Товариства до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и л а:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 6 червня 2016 року у задоволенні позову відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою 6 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог: визнав протиправною та скасував постанову Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів від 9 березня 2016 року № 247-ЦД-1-ДУ.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 липня 2017 року рішення апеляційного суду скасував, а рішення суду першої інстанції залишив в силі.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, Товариство звернулося із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування наведених у заяві доводів додає копії рішень Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2011 року (справа № К-39341/10), 30 травня 2013 року (справа № К/9991/492/12), 31 серпня та 16 листопада 2016 року (справи №№ К/800/11968/16, К/800/17306/16 відповідно), 5 квітня, 7 та 13 червня, 20 липня 2017 року (справи №№ К/800/4450/16, 800/513/16, К/80029781/16, К/800/15968/17 відповідно); рішення Вищого господарського суду України від 18 квітня 2017 року (справа № 925/938/16); рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2013 року (справа № 6-24036св13), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: Порядку накладення арешту на цінні папери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 року № 1744 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_10_11/pravo1/KP991744.html?pravo=1>, законодавства про депозитарну діяльність, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Надане рішення Вищого господарського суду України від 18 квітня 2017 року, на яке заявник посилається як на підставу для перегляду оскаржуваного рішення касаційного суду, не можна вважати таким, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки цей суд своїм рішенням рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто не закінчив розгляд справи по суті.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Аналіз оскаржуваної ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року та решти наданих на порівняння рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом одних і тих же норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними предметами спорів, різними відносинами, які виникли між сторонами і не є подібними між собою, і відповідно різним нормативно-правовим регулюванням.

Так, у оскаржуваному рішенні суд касаційної інстанції розглядав питання правомірності постанови Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення на позивача санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 9 березня 2016 року № 247-ЦД-1-ДУ, винесеної за наслідками розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Натомість у рішеннях, наданих на порівняння, суд розглядав питання:

- правомірності податкового повідомлення-рішення (справи №№ К-39341/10, К/800/4450/16, К/800/29781/16);

- правомірності постанови про результати перевірки виконавчого провадження (справа № К/9991/492/12) та постанови старшого виконавця державної виконавчої служби про арешт корпоративних прав боржника (справа № 6-24036св13);

- правомірності рішень Правління Національного банку України та виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (справи №№ К/800/11968/16, К/800/15968/17);

- протиправності бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення стосовно заяви про видачу ліцензії на випуск та проведення лотерей (справа № К/800/17306/16);

- правомірності постанови Верховної Ради України (справа № 800/513/16).

Указані рішення суду касаційної інстанції не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Капітал» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови; за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Капітал» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців