Ухвала суду № 68911556, 14.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

14 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І.,-

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни (далі - Уповноважена особа, Фонд та Банк відповідно), треті особи - Фонд, ОСОБА_4, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 18 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 березня 2017 року вищевказані судові рішення залишив без змін.

Не погоджуючись із цією ухвалою, у червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), - неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ) та норм КАС щодо юрисдикції адміністративних судів.

Ухвалою Верховного Суду України від 22 червня 2017 року відмовлено у допуску справи до провадження за вищевказаним позовом.

У серпні 2017 року ОСОБА_2 вдруге звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС. На думку заявника, оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

На обґрунтування наведених у заяві доводів додає копію рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року (справа № 758/12543/15-ц), яке, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, а саме: статей 2, 3, 17 КАС.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Проте аналіз зазначених рішень судів касаційної інстанції не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм КАС щодо юрисдикції адміністративних судів.

Так, у наданій для порівняння ухвалі від 12 липня 2017 року суд касаційної інстанції, вирішуючи питання підвідомчості спору за позовною заявою особи до банку і Фонду про захист прав споживачів, встановив, що особа звернулася до суду за захистом порушених прав споживача як вкладника банку, що виникли з цивільних відносин, тому дійшов висновку про те, що такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Натомість в оскаржуваній ухвалі суд касаційної інстанції розглянув справу в порядку адміністративного судочинства виходячи з того, що у позовній заяві позивач ставив під сумнів правомірність дій Уповноваженої особи по невключенню його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у банках за рахунок Фонду, тобто спір стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що прийняття різних за змістом цих рішень зумовлено різними позовними вимогами, які ставили позивачі до банку і Фонду та встановленими фактичними обставинами, з яких суди виходили вирішуючи питання підвідомчості спорів.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та кредит» Чернявської Олени Степанівни, треті особи - Фонд, ОСОБА_4, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії; за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців