Рішення № 6891113, 10.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/240 10.08.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Евросеть ЦТ" До

Про Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактум"

стягнення 30475,59 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача Д’яченко І.В. –представник

не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача забезпечувального платежу у розмірі 29587,95 грн. та трьох процентів річних в сумі 887,64 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки основний договір суборенди між позивачем та відповідачем укладений не був, то відповідач зобов’язаний відповідно до умов укладеного попереднього договору суборенди повернути позивачу забезпечувальний платіж у розмірі 29587,95 грн. з урахуванням трьох процентів річних в сумі 887,64 грн.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 11/240 не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів. Позовна заява, ухвали суду направлені відповідачу за юридичною адресою (згідно довідки ЄДРПОУ). Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав, позовних вимог не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

29.12.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактум", як орендарем (далі –відповідач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евросеть ЦТ", як суборендарем (надалі - позивач), укладений попередній договір № 1/К10/29/12/07 суборенди нежилого приміщення (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого сторони зобов’язуються у строк, в порядку та на умовах, визначених цим договором, укласти та належним чином оформити договір суборенди нежилого приміщення, загальною площею 9,3 кв.м., розташованого на першому поверсі будівлі, будівництво якої ведеться за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 34-В.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони домовились, що основний договір буде укладено протягом двадцяти робочих днів, з моменту набрання чинності договором оренди, укладання якого передбачене попереднім договором оренди, у п. 1.3 цього Договору.

З метою укладання основного договору відповідач, у строк, вказаний у п. 2.1 цього договору, направляє позивачу проект основного договору, який має включати всі умови, визначені цим договором, а також інші умови, які відповідач бажає включити до основного договору (п. 3.1 Договору).

Факт направлення проекту основного договору позивачу визнається сторонами, як пропозиція укласти договір та перериває строк на укладання основного договору, визначений у п. 2.1 цього договору (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору на підтвердження свого наміру щодо укладання основного договору та з метою забезпечення виконання зобов’язань, передбачених цим Договором, позивач протягом 5 банківських днів, з моменту набрання цим Договором чинності, зобов’язується сплатити на користь відповідача грошову суму у розмірі 29587,95 грн. без ПДВ.

У випадку відмови відповідача з будь –яких підстав від укладання основного договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та / або у випадку, якщо укладання основного договору стане неможливим через обставини, за які відповідає відповідач, останній зобов’язується повернути позивачу всі кошти, сплачені на користь відповідача відповідно до положень п. 5.1 цього Договору та сплатити неустойку у розмірі 3% річних за весь термін дії цього договору (п. 5.3 Договору).

У п. 9.1, п. 9.2 Договору сторони погодили, що останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту набрання чинності основного договору, але не більше одного року, з моменту набрання чинності цим Договором.

На виконання умов Договору позивач платіжним дорученням від 16.01.2008 № 119 перерахував на рахунок відповідача забезпечувальний платіж у розмірі 35505,54 грн., з урахуванням ПДВ.

23.01.2008 відповідач платіжним дорученням № 8 повернув позивачу зайво перераховані кошти у розмірі 5917,59 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач в строки, передбачені Договором, проект основного договору на адресу позивача не направив та не вчинив жодних дій, направлених на укладання основного договору щодо суборенди приміщення загальною площею 9,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 34-в.

У зв’язку з цим позивач звернувся до відповідача з вимогою, яка була направлена відповідачу 15.04.2009, про повернення забезпечувального платежу у розмірі 29587,95 грн. та сплати неустойки у розмірі 887,64 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (в певний термін) укласти договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно ч. 3 ст. 635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб’єкт господарювання зобов’язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Статтею 14 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв’язку з тим, що умовами Договору сторонами не погоджено строк повернення забезпечувального платежу, то слід керуватись ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на те, що вимога про повернення забезпечувального платежу була направлена позивачем відповідачу 15.04.2009, то з урахуванням часу на поштовий обіг, відповідач повинен був повернути кошти у розмірі 29587,95 грн. до 09.05.2009 року.

Станом на день вирішення спору відповідач, в порушення умов попереднього договору, не виконав своє зобов’язання та не повернув позивачу забезпечувальний платіж у розмірі 29587,95 грн.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення з відповідача 29587,95 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем заявлені також вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 887,64 грн.

Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що У випадку відмови відповідача з будь –яких підстав від укладання основного договору, останній зобов’язується сплатити неустойку у розмірі 3% річних за весь термін дії цього договору.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді неустойки, передбачена договором, вимоги позивача про стягнення останньої підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який суд визнає правильним. (29587,95 грн. *3%*365 (кількість днів прострочки)/365 =887,64 грн.)

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактум" (код 33995750, 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, к. 402 п/р 2600814875 у "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 300335; п/р 2600631482 у ТОВ "Фортуна - банк" М. Київ, МФО 300904 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евросеть ЦТ" (код 34046776; 01003, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13 р/р 2600310897001 у ЗАТ "Альфа - Банк", МФО 300346) забезпечувальний платіж у розмірі 29587 (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот вісімдесят сім) грн. 95 коп.; неустойку у розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 64 коп.; витрати по сплаті державного мита у розмірі 304 (триста чотири) грн. 75 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 14.08.2009