Рішення № 6890836, 25.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.2009                                                                                 Справа № 16/121

за позовом           акціонерного комерційного банку „Національний кредит”, м. Київ, Закарпатської філії в м. Ужгороді, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Стефанія”, м. Ужгород

про                     стягнення суми 353008,3 грн.

                                                             Суддя О.В. Васьковський

Представники:

Від позивачаЗагарович З.З. - головний юрисконсульт (дов. №114 від 25.12.08)

Від відповідачаСіка О.М. –головний бухгалтер (дов. №5 від 27.10.09) СУТЬ СПОРУ: акціонерний комерційний банк „Національний кредит”, м. Київ, Закарпатська філія в м. Ужгороді, м. Ужгород (далі – позивач) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Стефанія”, м. Ужгород (далі –відповідач) про стягнення суми 353008,3 грн., у т.ч. 318998,25 грн. основного боргу, 9188,92 грн. відсотків, 20337,08 грн. пені, 1594,99 грн. інфляційних втрат та 2889,06 грн. трьох процентів річних, згідно кредитного договору №69/3-08 від 25.06.08 Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений договором строк не погашає кредит та у повному обсязі не сплатив відсотки, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість.

Відповідач не заперечує щодо заборгованості по поверненню кредит, проте заперечує позовні вимоги про стягнення з нього пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних та просить суд у задоволенні вказаних вимог позивача відмовити.

У судовому засіданні 24.11.09 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено у відповідності до ст. 84 ГПК України та підписано 30.11.09.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (банк по договору) та відповідачем (заставодавець по договору) 25.06.08 укладено кредитний договір №69/3-08 (далі –кредитний договір), згідно якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 27000,00 Євро (п.2.1. договору). Видача відповідачу кредиту підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №520 від 26.06.08, №52 від 27.06.08, №560 (563) від 21.07.08 та довідками з особового рахунку відповідача.

У п. 3.2 договору визначено, що відсотки за користування кредитом сплачуюся позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 13% річних. Проте, договором №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №69/3-08 від 25.06.08, укладеного між сторонами 28.10.08, відсоткову ставку за кредитом збільшено до 17% річних.

Кінцевий термін повернення кредиту –не пізніше 24.06.09 (п. 2.2. договору).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором, передбачені у п. 4.2 договору, щодо погашення кредиту у встановлений договором строк та своєчасній і повній сплаті відсотків, а саме за серпень-вересень 2009 року, не виконав.

Позивач звертався до відповідач з претензією від 09.07.09 №09-05/117 з вимогою не пізніше десяти днів з моменту отримання претензії сплатити основний борг за кредитом у сумі 27000 Євро та сплатити заборгованість за відсотками у сумі 382,50 Євро. Проте, відповідач залишив претензію позивача без відповіді та задоволення.

Таким чином, у відповідача виникла та рахується прострочена заборгованість, яка станом на 07.10.09 рахується прострочена заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить 27000 Євро основного боргу, що в гривневому еквіваленті на дату позову за курсом НБУ становить 318998,25 грн. та 777,75 Євро відсотків за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті на дату позову за курсом НБУ становить 9188,92 грн.

У п. 5.3. договору визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/ або відсотків за користування кредитом та/ або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Керуючись вказаним пунктом договору та з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач за період з 24.06.09 по 09.10.09 нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку становить 1721,33 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату позову за курсом НБУ становить 20337,08 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов’язання по погашенню суми кредиту, за період з 25.06.09 по 12.10.09 позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати, що згідно розрахунку становить 135,00 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату позову за курсом НБУ становить 1594,99 грн. та три проценти річних, що згідно розрахунку становить 244,53 Євро, що в гривневому еквіваленті на дату позову за курсом НБУ становить 2889,06 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

                    З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 353008,3 грн., у т.ч. 318998,25 грн. основного боргу, 9188,92 грн. відсотків, 20337,08 грн. пені, 1594,99 грн. інфляційних втрат та 2889,06 грн. трьох процентів річних, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 3530,08 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 77, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Стефанія” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 15 „а”, код 31315604) на користь акціонерного комерційного банку „Національний кредит”, м. Київ, Закарпатської філії в м. Ужгороді (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Генерала Свободи, 9 „а”, код 25441722):

                    - 353008,3 грн., у т.ч. 318998,25 грн. основного боргу, 9188,92 грн. відсотків, 20337,08 грн. пені, 1594,99 грн. інфляційних втрат та 2889,06 грн. трьох процентів річних;

- суму 3530,08 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                         О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.11.09.