Ухвала суду № 68906385, 13.09.2017, Апеляційний суд Волинської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів - Русинчука М.М., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря - Лимаря Р.С.,

державного виконавця - Левчук І.О.,

представника боржника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 09 серпня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 09 серпня 2017 року подання Другого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до повного виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчими листами: виконавчий лист Луцького міськрайонного суду №161/7639/15-ц виданого 20.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 1 409 415,90 грн. боргу та 1827,00 грн. судового збору; виконавчий лист Луцького міськрайонного суду №161/15069/15-ц виданий 10.02.2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 118714,53 доларів США, що по курсу НБУ становить 2 615 281,11 грн. боргу та 39 229,22 грн. по 19 614,50 грн. з кожного судового збору; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2/6178/2011 виданий 07.07.2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь КБ "Приватбанк" 322 767,29 грн.; виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-6178/2011 виданий 07.07.2011 року про солідарне стягнення ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь ПАТ "Приватбанк" 309 976,10 грн., виконавчий лист Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська №2-6178/2011 від 07.07.2011 року про солідарне стягнення ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь КБ "Приватбанк" 214 708,76 грн.; виконавчий лист Луцького міськрайонного суду №2-2041 від 10.08.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 в користь ВАТ КБ "Надра" 367946,84 грн. боргу та 1820 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби м. Луцька перебувають виконавчі провадження ВП 20868413, ВП49772328, ВП50193088, ВП28176268, ВП 5148460, ВП51428403, ВП 51428294 з примусового виконання виконавчих документів, що видав Луцький міськрайонний суд та Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська, а саме:- виконавчий лист Луцького міськрайонного суду №2-4147 виданий 21.06.2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь АБ "Брокбізнесбанк" в розмірі 291 185,00 грн., з них заборгованість по основному боргу - 29350,80 доларів США, що в еквіваленті становить 233 468,00 грн, заборгованість по простроченому основному боргу - 3584,69 доларів США, 54457,31 грн., що в еквіваленті становить 28514,06 грн, заборгованість по прострочених відсотках - 3140,77 доларів США, що в еквіваленті становить 24982,94 грн., пеня 4220,00 грн. та 1820 грн. судових витрат (а.с. 34); виконавчий лист Луцького міськрайонного суду № 161/7639/15-ц виданий 20.10.2015 року про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 1 409 415,90 грн. боргу та 1827,00 грн. судового збору (а.с.46); виконавчий лист Луцького міськрайонного суду №161/15069/15-ц виданий 10.02.2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 118714,53 доларів США, що по курсу НБУ становить 2 615 281,11 грн. боргу та 39 229,22 грн. по 19 614,50 грн. з кожного судового збору(а.с.36); виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2/6178/2011 виданий 07.07.2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь КБ "Приватбанк" 322 767,29 грн (а.с.49); виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 2-6178/2011 виданий 07.07.2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь ПАТ "Приватбанк" 309 976,10 грн. (а .с. 56); виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 2-6178/2011 від 07.07.2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь КБ "Приватбанк" 214708,76 грн. (а.с.62); виконавчий лист Луцького міськрайонного суду №2-2041 від 10.08.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 в користь ВАТ КБ "Надра" 367946,84 грн. боргу та 1820 грн. судових витрат.

Одночасно з винесенням постанов про відкриття виконавчих проваджень державний виконавець наклав арешт на все рухоме майно боржника (а.с. 20, 22) та арешт грошових коштів (а.с. 33, 40). У наданий строк для самостійного виконання боржник виконавчі документи не виконав. Жодних підтверджуючих документів про сплату суми боргу, чи інших документів, що унеможливлюють виконання рішень судів боржник не надав. Державним виконавцем подано в органи та установи, що реєструють право власності та інші установи направлено запити, щодо надання інформації про наявність або відсутність у боржника рухомого та нерухомого майна, на яке можна звернути стягнення, коштів, а також інформації що характеризують особу боржника, його місця проживання.

Згідно відповідей установ, що здійснюють державну реєстрацію права власності на рухоме/нерухоме майно, інформаційної довідки з реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, нерухоме майно за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді ОДПІ відкриті рахунки у банківських установах у боржника відсутні, згідно відповіді ОДПІ інформація про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб інформація відсутня. Згідно відповіді ПФУ м. Луцьк боржник на обліку, як отримувач пенсії не перебуває (а.с. 12-15). Відповідно до відповіді Територіального сервісного центру у Волинській області за ОСОБА_2 зареєстровано рухоме майно(а.с.17). Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про розшук та затримання FIAT DUCATO, (1998 р.в.), білий, днз: НОМЕР_2, № куз. НОМЕР_1 (а.с. 24).

Згідно акту державного виконавця від 09.06.2017 року при виході за адресою вказаній у виконавчому документі, а саме по АДРЕСА_2 з метою перевірки майнового стану боржника, провести виконавчі дії та перевірити майновий стан виявилось неможливим оскільки нікого не було за вищевказаною адресою (а.с. 11). 13.07.2017 року рекомендованим листом №4302514652741 боржнику направлено виклик до державного виконавця (а.с.7). На неодноразові виклики державного виконавця боржник не з'являється та не реагує. Станом на 12.06.2017 року борг не сплачено.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 313 ЦК України фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Положеннями ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням,- до виконання зобов'язань.

Згідно з п. 19 ч. 3 п. 19 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

У відповідності до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Судом також встановлено, що майна належного боржнику на яке по закону можна звернути стягнення не виявлено. Джерело отримання доходів невідоме.

З повідомлення Державної прикордонної служби вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово перетинав державний кордон України (а.с.9, 10)

Однак, боржник на виконання рішень судів жодної суми боргу не погасив та не вчинив жодних дій, які б вказували про його бажання виконати рішення суду, що свідчить про ухилення ним від виконання зобов'язань, встановлених судовими рішеннями.

Отже, суд першої інстанції, дав правильну оцінку обставинам справи та прийшов до правильного висновку про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не з'ясовані факти ухиляння боржника від виконання рішення суду не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи спростовуються вищенаведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому державний виконавець, звертаючись до суду з даним поданням, надав усі необхідні докази на доведення тих обставин, на які він посилався в поданні про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2.

Твердження боржника в апеляційній скарзі про те, що тимчасові виїзди боржника за межі України не свідчать про ухилення від виконання рішення суду, а можуть вчинятися з метою отримання доходів, які можуть бути спрямовані на погашення боргу є безпідставними, оскільки неодноразово виїзджаючи за межі України боржником борги за судовими рішеннями починаючи з 2010 року по даний час не погашалися.

Разом з тим, в апеляційній скарзі зазначив, що жодних викликів від державних виконавців він не отримував, оскільки за адресою: АДРЕСА_2 не проживав та вказав іншу адресу проживання: АДРЕСА_1.

Однак, як встановлено з пояснень державного виконавця в суді апеляційної інстанції, боржнику надсилалися виклики і за вказаною ним іншою адресою: АДРЕСА_1, які він також не отримував.

Дані пояснення узгоджуються з матеріалами справи, оскільки судова повістка, направлена за вказаною адресою на ім'я ОСОБА_2, повернулась до суду з відміткою відділення зв'язку «за даною адресою не проживає».

Державним виконавцем надані докази про надіслання боржнику викликів до державного виконавця, на які він не реагував(а.с. 7).

Наведені обставини також свідчать про ухилення боржника від виконання судових рішень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі „Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України

Суд обґрунтовано задовольнив подання державного виконавця, щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника з метою захисту прав стягувача за виконавчими провадженнями.

Боржник не надав жодних доказів на підтвердження доводів викладених в апеляційній скарзі, а тому ці заперечення не можуть бути прийняті до уваги.

Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Луцького міськрайонного суду від 09 серпня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді