Рішення № 6890607, 24.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.11.09 р.                     Справа № 10/168                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Сандулеєва Г. В. – довіреність;

від відповідача – Купченко В. А. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж м. Горлівка

до відповідача – державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2-біс” м. Горлівка,

про стягнення 6730,66грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка, з позовом до відповідача, державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2-біс” м. Горлівка, про стягнення інфляційних в сумі 1963,50грн., 3% річних в сумі 541,67грн. та пені в сумі 4225,49грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №261 від 26.11.2002р. ( далі - Договір ) та Додаток №5 до нього, рішення господарського суду Донецької області №7/180 від 15.07.2009р., розрахунок заявлених позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві б/н від 24.11.2009р. позовні вимоги визнав у повному обсязі, вважає розрахунок інфляційних, 3% річних та пені вірним.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Донецької області №7/180 від 15.07.2009р., яке оскаржено не було та на час розгляду справи вступило у законну силу, встановлено наступні факти.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №261 від 26.11.2002р. Договір укладено з додатками.

Відповідно до п.9.5 Договору, його укладено на термін до 31 грудня поточного року. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд його умов.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Відповідно до п.3 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.

Позивач свої зобов’язання за договором у квітні–травні 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію у квітні–травні 2009р. на суму 354543, 63 грн., реактивну електроенергію у травні 2009р. на суму 3059, 44 грн. та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за активну електроенергію у квітні–травні 2009р. на суму 163759, 61 грн., за реактивну електроенергію у травні 2009р. на суму 3059, 44 грн.

В ході розгляду справи судом з’ясовано, що заявлена до стягнення з відповідача заборгованість за активну електроенергію у розмірі 96940, 56 грн. сплачена відповідачем платіжним дорученням №211 від 22.06.2009р. (оплачено 23.06.2009р.) та за реактивну електроенергію у розмірі 3059, 44 грн. –платіжним дорученням №210 від 22.06.2009р. (оплачено 23.06.2009р.).

Таким чином, вказані суми оплачені відповідачем до подачі позовної заяви до суду (дата звернення позивача до суду 26.06.2009р.).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 96940, 56 грн. та за реактивну електроенергію у розмірі 3059, 44 грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Також, в ході розгляду справи судом з’ясовано, що заявлена до стягнення з відповідача заборгованість за активну електроенергію в залишковій частині в сумі 66819, 05 грн. сплачена відповідачем платіжним дорученням №235 від 30.06.2009р. (оплачено 30.06.2009р.), тобто після подачі позову до суду (дата звернення позивача до суду 26.06.2009р.).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 66819, 05 грн. підлягають припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Вказане судове рішення оскаржено не було та на час розгляду справи вступило у законну силу.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до рішенням господарського суду Донецької області №7/180 від 15.07.2009р. встановлено факт виникнення з боку відповідача боргу за спожиту електроенергію в сумі 163759,61грн., заборгованості за реактивну електроенергію –3 059,44грн. за період квітень-травень 2009р.

Заборгованість за активну електроенергію у розмірі 96940, 56 грн. сплачена відповідачем платіжним дорученням №211 від 22.06.2009р. (оплачено 23.06.2009р.); за реактивну електроенергію у розмірі 3059, 44 грн. –платіжним дорученням №210 від 22.06.2009р. (оплачено 23.06.2009р.); заборгованість за активну електроенергію в залишковій частині в сумі 66819,05грн. сплачена відповідачем платіжним дорученням №235 від 30.06.2009р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Розглянув розрахунок інфляційних в сумі 1963,50грн., 3% річних в сумі 541,67грн. станом на 01.09.2009р., суд приходить до висновку, що позивач врахував часткові оплати відповідачем боргу, вірне застосування періоду, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 4225,49грн. за прострочення платежів, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами Договору (п. 4.2.1) у разі прострочення платежів споживач сплачує пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Суд прийшов до висновку про існування за період з травня по червень 2009р. основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 163759,61грн. та за реактивну електроенергію –3 059,44грн., що частково сплачувався відповідачем за період існування.

Розглянув розрахунок пені наданій позивачем за період з 27.04.2009р. по 23.06.2009р. , суд приходить до висновку про вірне нарахування з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ та, з огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Центральних електричних мереж м. Горлівка до відповідача, державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2-біс” м. Горлівка, про стягнення інфляційних в сумі 1963,50грн., 3% річних в сумі 541,67грн. та пені в сумі 4225,49грн.

2. Стягнути з державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2-біс” (84635, Донецька область, м. Горлівка, вул. Вознесенського, 20а, ЄДРПОУ 31402430) на користь відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі в особі структурної одиниці – Центральні електричні мережі (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26000051801678 ФКБ Приватбанк, банк отримувач: Дон.Ру, МФО 335496) інфляційні витрати в сумі 1963,50грн., 3% річних в сумі 541,67грн. та пеню в сумі 4225,49грн.

3. Стягнути з державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта 2-біс” (84635, Донецька область, м. Горлівка, вул. Вознесенського, 20а, ЄДРПОУ 31402430) на користь відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі в особі структурної одиниці – Центральні електричні мережі (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26000051801678 ФКБ Приватбанк, банк отримувач: Дон.Ру, МФО 335496) витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 30.11.2009р.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.