Ухвала суду № 68903085, 14.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/125/17 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Куликівські аграрні інвестиції" до Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбів Агро" про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2017, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни від 14.09.2016 № 31381086.

Вимоги мотивує тим, що оскільки договір оренди на сьогоднішній день є чинним, то на один об'єкт оренди зареєстровано право оренди за двома особами, внаслідок чого має місце подвійна реєстрація прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами, що протирічить положенням чинного законодавства.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач Державний реєстратор Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко О. А. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2010 між Приватним підприємством "Куликівські аграрні інвестиції" та громадянином ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,45 га з кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 10 років, який 21.06.2010 зареєстровано відділом Держкомзему у Куликівському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 041083100393 (а.с.39-40). Вказана земельна ділянка була передана громадянином ОСОБА_3 позивачу в особі директора Бойка В.М. згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

При цьому судом також враховано, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 4,95 га, до складу якої включена земельна ділянка з кадастровим номером: НОМЕР_1, виданий ОСОБА_4. (спадкодавець) на підставі розпорядження Куликівської районної державної адміністрації від 28.02.2003 № 76, було зареєстровано 21.06.2010 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182.

Звернувшись у листопаді 2016 року до державного реєстратора за реєстрацією на підставі додаткового договору права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 з третьою особою ОСОБА_3, позивач отримав від державного реєстратора рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 02.12.2016 № 32692686, оскільки 14.09.2016 рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №31381086 державним реєстратором Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Оленою Анатоліївною було зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за ТОВ "Горбів Агро" згідно договору оренди землі від 05.08.2016 № д394.

Вважаючи дії відповідача щодо проведення реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за ТОВ "Горбів Агро" такими, що прямо порушують права позивача, він звернувся до суду з адміністративним позовом.

У відповідності до ч.1 ст.6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки, як передбачено ч. 5 ст. 6 цього Закону підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Вказана норма повністю кореспондується з приписами п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, відповідачем проведено реєстрацію договору оренди землі від 05.08.2016 № д394 всупереч тому, що в 2010 році дана земельна ділянка вже була передана позивачу в оренду. Договір від 14.01.2010 достроково не припинявся, недійсним не визнавався, а відтак на сьогоднішній день є чинним. Такі обставини вказують на існування реєстрації права оренди за двома особами, внаслідок чого має місце подвійна реєстрація прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами.

За приписами ст.17 Закону України «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, реєстрація права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Горбів Агро» зумовила одночасне існування права користування земельною ділянкою декількома суб'єктами господарювання, що є порушенням чинного законодавства, а також інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно. При цьому, колегія суддів враховує, що на час прийняття спірного рішення зареєстрований договір оренди землі з позивачем був чинним, а тому реєстрація ще одного договору оренди тієї ж землі за новим орендарем є неможливою.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (Далі - Закон)(в редакції на час реєстрації договору), державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їхні обтяження.

Частиною 4 ст. 15 Закону встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Отже, п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону на державного ресторатора покладено обов'язок здійснювати перевірку поданих до державної реєстрації документів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Тобто, до кола повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Крім того, саме зазначені положення Закону встановлюють межі дослідження наведених юридичних фактів. Цими межами і є подані документи та права, які з них виникають.

В силу вимог п. 3 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Більше того, Верховний суд України в постанові від 29.09.2015 року у справі 802/37191 акцентував увагу судів, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Разом із тим, в порушення вимог чинного законодавства, державний реєстратор при проведенні реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеного 05.08.2016 року між ТОВ "Горбів Агро" та ОСОБА_3 належним чином не перевірив наявність права оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки одна і та ж земельна ділянка була передано в оренду різним орендарям.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстрація договорів оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Вказана позиція також підтверджується ухвалою ВАСУ від 06.07.2016 у справі №806/4251/15.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає доводи, наведені в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Куликівські аграрні інвестиції" до Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Симоненко Олени Анатоліївни, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбів Агро" про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2017 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.