Постанова № 68903007, 14.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2017 року № 826/1497/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови в прийнятті декларації,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» (далі - позивач, ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи») до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, КММ ДФС), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації (далі - ВМД) від 30.07.2015 № 100250002/2015/057563;

скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2015 № 100250002/2015/000046/2, прийняте Відділом митного оформлення м/п «Західний» КММ ДФС (далі - ВМО «Західний» КММ ДФС);

скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2015 № 100250002/2015/00077, складену ВМО «Західний» КММ ДФС.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача звернувся до суду з запереченнями, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням викладеного відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі» (Грузія) укладено контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 (далі - Контракт) на поставку мінеральної води «Боржомі» в асортименті.

02.03.2015 між позивачем та ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі» укладено додаткову угоду № 1 до вказаного Контракту, відповідно до якої змінено ціну мінеральної води «Боржомі» в асортименті.

30.07.2015 з метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим позивачем декларантом ТОВ «Навіс Груп» до ВМО «Західний» КММ ДФС подано вантажна митна декларація № 100250002/2015/057563 від 30.07.2015, згідно якої визначено найменування товару «Вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі», сильногазована», за ціною 11436,48 дол. США, що відповідало умовам Контракту з урахуванням Додаткової угоди №1 до Контракту.

До зазначеної ВМД для підтвердження митної вартості також додано наступні документи:

картка обліку особи, що здійснює операції з товарами №100/2012/0003919 від 22.12.2014;

міжнародна автомобільна накладна (CMR) №046602 від 21.07.2015;

рахунок-фактура (інвойс) GE20150212 від 20.07.2015;

пакувальний лист б/н від 20.07.2015;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.03.2015;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 02.03.2015;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № СТ20-001/1501 від 13.01.2015;

договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015;

інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) від 21.07.2015 № 2730;

інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) від 07.10.2015 № 2730;

сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEO 2015 01/002452 від 21.07.2015;

копія митної декларації країни відправлення С1654 від 22.07.2015;

митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №100250002/2015/057563 від 30.07.2015.

Водночас, 30.07.2015 КММ ДФС прийнято рішення № 100250002/2015/000046/2 про коригування митної вартості товарів, імпортованих ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», яким підвищено митну вартість вказаного товару, а також витребувано у позивача додаткові документи.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» митної вартості товару, який переміщувався позивачем через митний кордон України на підставі ВМД від 30.07.2015 № 100250002/2015/157563, у посадових осіб відповідача виникли сумніви стосовно правильності визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим прийнято вказане рішення, в якому зазначено наступне.

Митним органом було повідомлено декларанта, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, відповідно до пункту 2.1 наданого зовнішньоекономічного контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501 ціна встановлена за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 на рівні 0,51 USD. Зміна контрактної ціни даного товару відповідно до Додаткової угоди №1 до Контракту встановлена на рівні 0,44 USD. Оскільки ціна вказана для перевезення товару в звичайних вагонах або контейнерах, а в даному випадку товар доставлено в автомобільному транспорті та у зв'язку з тим, що документально не підтверджено та не встановлено всіх складових митної вартості товару, розрахунок здійснено за первинною контрактною ціною: 0,51 USD.

З огляду на вищезазначені розбіжності, позивачу було висунуто вимогу надати додаткові документи згідно п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У спірному рішенні зазначено, що наданий прайс-лист виданий на умовах поставки СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін позивачу. Декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначив у листі №2 від 29.07.2015. При цьому, у рішенні зазначено про застосування резервного методу у зв'язку з неможливістю застосування інших - попередніх методів.

Також 30.07.2015 митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00077.

Незгода із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для, зокрема: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до змісту ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту оскаржуваного рішення видно, що останнє, всупереч вимогам ст. 55 МК України та ч. 3 ст. 2 КАС України, не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано за основним методом, натомість зазначено лише про право митного органу упевнюватися в достовірності або точності поданих декларантом документів та про обов'язок декларанта подати такі документи, з огляду на що і була висунута вимога подати додаткові документи.

При цьому, в силу вимог ст. 55 МК України, у оскаржуваному рішенні повинна бути наведена інформація, зокрема, щодо числових значень складових митної вартості, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка і призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття відповідного рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, проте такої інформації оскаржуване рішення, за висновком суду, не містить.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.05.2015 у справі № 21-91а12.

Водночас, незважаючи на те, що митний орган не обмежений у виборі додаткових документів, які ним можуть витребовуватися для підтвердження митної вартості товару, їх використання, за висновком суду, повинне узгоджуватися з правовою суттю правовідносин, які склалися між контрагентами договору.

Таким чином, витребовуючи спірним рішенням додаткові документи КММ ДФС має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Витребовуючи у позивача, зокрема, бухгалтерські документи, митницею належним чином не обґрунтовано, на підтвердження яких обставин мають надаватися такі докази, тобто які обставини ці докази повинні підтвердити або спростувати. Не доведено, чому інформацію, яку містять в собі витребувані документи, неможливо встановити на підставі інших поданих доказів, наприклад банківських документів та інвойсів.

При цьому, судом також враховується посилання представника позивача на те, що надання бухгалтерської документації, яка мала підтвердити факт сплати вартості товару, що декларується, саме за митною вартістю під час проведення митного оформлення товару було неможливим, оскільки згідно з п. 3.1 Контракту покупець (позивач) здійснює повну оплату кожної партії товару продавцю (ТОВ «Айдіес Боржомі Тбілісі») протягом 75 днів з моменту митної очистки вантажу в Одесі, Україна.

З огляду на те, що разом з ВМД позивачем подано копію такого Контракту, суд вважає, що КММ ДФС мала можливість та повинна була, в силу вимог, зокрема, ст. 54 МК України, перевірити дані обставини та, відповідно, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей витребовувати ті чи інші документи.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, декларантом були подані митна декларація, міжнародна автомобільна накладна, контракт з додатками, рахунок-фактура та ін., що підтверджують заявлену митну вартість.

Суд вважає, що витребовування вказаних документів заздалегідь унеможливлювало визначення митної вартості товару за основним методом, призвело до невизначеності становища декларанта та імпортованого товару, а також позбавило декларанта можливості надати саме ті документи, які митниця зможе використати для підтвердження заявленої ним вартості.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Так, відповідачем у спірному рішенні, окрім іншого, зазначено, що КММ ДФС, посилаючись на п.5.3 зовнішньоекономічного контракту від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, не прийняла ціну на рівні 0,44 USD у зв'язку тим, що ціна вказана для перевезення товару в звичайних вагонах або контейнерах, а в даному випадку товар доставлено в автомобільному транспорті та застосувала у своїх розрахунках ціну за первинною контрактною ціною на рівні 0,51 USD.

Судом встановлено, що у зовнішньоекономічному договорі (контракті) №СТ20-001/1501 від 13.01.2015 визначена ціна за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л на рівні 0,51 доларів США.

Додатковою угодою №1 від 02.03.2015 до зазначеного Контракту встановлено ціну на вказаний товар на рівні 0,44 доларів США.

Додатковою угодою №2 від 10.06.2015 до зазначеного Контракту внесено зміни до пункту 5.3 зовнішньоекономічного контракту, а саме поставка товару здійснюється на вантажівках, у залізничних вагонах та/або контейнерах за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 9.

Таким чином, відповідач не враховано те, що Додатковою угодою №2 від 10.06.2015 змінено пункт 5.3 Контракту з зазначенням того, що поставка може здійснюватись також й автомобільним транспортом. Відтак, митним органом безпідставно не взято вищезазначене до уваги, при цьому, вказані документи декларантом були надані, та необґрунтовано розраховано ціну за первинною контрактною ціною на рівні 0,51 USD.

Поряд із цим, позивачем на вимогу митниці було надіслано інформаційний лист ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» від 26.03.2015 № LT32-589/1503, у якому наведена собівартість мінеральної води «Боржомі». Так, за даними вказаного розрахунку виробника товару собівартість (цін реалізації) мінеральної води «Боржомі», зокрема, однієї скляної пляшки ємністю 0,5 л, розрахованої на умовах «СІР Одесса Западная Украина» (як визначено умовами п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 та п 2.1 додаткової угоди від 02.03.2015 № 1 до такого контракту), становить 0,44 дол. США, та включає в себе 0,0613 дол. США логістичні витрати (завантаження, розвантаження, експертне оформлення, страховка) і транспортні витрати, 0,3700 дол. США на придбання товару. Тобто, дана калькуляція містить всі цінові показники необхідні для визначення собівартості продукції на умовах СІР.

Крім того, згідно із наданим декларантом митному органові експертним висновком від 20.03.2015 № ОЭ-8/81 щодо визначення ринкової вартості мінеральної води «Боржомі» станом на 18.03.2015 визначена виробником вартість продукції (мінеральна вода «Боржомі» в скляній пляшці ємністю 0,5л) у розмірі 0,44 дол. США за одиницю такої продукції відповідала кон'юнктурі ринку.

Щодо страхування товару, то, відповідно до п. 5.2. контракту поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса Західна, згідно Інкотермс - 2010. Згідно з умовами CIP на продавця, серед іншого, покладається обов'язок із забезпечення страхування від ризиків втрати та пошкодження товару під час перевезення на користь покупця. Відповідно, продавець укладає договір страхування та сплачує страхові внески. Таким чином, в разі поставки товару на умовах CIP витрати по страхуванню товару здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару. Страхування товару на умовах поставки CIP не є обов'язком покупця.

Як вбачається з відкритого полісу страхування № 00837 страхувальником є продавець товару, а саме - ТОВ «Аі ді ес Боржомі Грузія» із зазначенням способу перевезення - змішаний згідно інвойсу, а страхувальником - ТОВ «Страхова компанія Ай сі груп» (Грузія). Числове значення розміру страхових витрат та порядок їх розрахунку, також визначено страховим полісом. Крім того, в матеріалах справи міститься лист ТОВ "АйДіЕс Боржомі Тбілісі" від 27.03.2015 № LT32-591/1503, яким продавець засвідчує факт здійснення страхування експортних вантажів під один відкритий поліс на всі стандартні ризики.

Отже зазначеним вище спростовуються доводи відповідача про відсутність у позивача необхідних та дійсних страхових документів.

Крім того, відповідачем зазначено, що у поданому відкритому полісі страхування № 00837 зазначено страховий період « 28.01.2015-04.03.2015», таким чином страховий поліс є недійсним на поставку оцінюваної партії товару. Проте, такі доводи є необґрунтованими, оскільки, як зазначалося, на вимогу відповідача позивач надіслав контролюючому органові копію угоди від 04.03.2015 №ІGG/АG15/026+1 до відкритого страхового полісу № 00837, згідно з якою, строк дії страхового полісу було пролонговано до 04.03.2016, таким чином, страховий поліс був чинний на момент митного оформлення товару.

Щодо витребовування митницею у позивача інших додаткових документів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Що стосується експертного висновку, суд звертає увагу на те, що вказаний висновок не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, та носить консультаційний характер.

Крім того, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не встановлено конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинні містити прайс-лист та експертний висновок.

Отже, за вказаних умов, витребовування митницею у позивача зазначених документів, які, на думку митного органу, можуть підтвердити митну вартість товарів, за висновком суду, є необґрунтованим та безпідставним.

Також суд не може прийняти до уваги посилання представника КММ ДФС, як на підставу неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, на те, що з відкритих джерел, зокрема, ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC є пов'язаними між собою особами, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 12 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Водночас, відповідно до ч. 14 ст. 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Отже, сам по собі факт пов'язаності осіб між собою не може бути підставою для невизнання заявленої митної вартості. При цьому, митний орган зобов'язаний надати відповідне обґрунтування щодо того, що саме такий взаємозв'язок вплинув на митну вартість товару, проте такого обґрунтування КММ ДФС суду не надано.

В той же час, всупереч вимогам ст. 55 МК України у оскаржуваному рішенні КММ ДФС відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. А ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Таким чином, при визначені митної вартості методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, митниця не обґрунтувала у спірному рішенні із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, заявленої позивачем. Ненадання ж декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.01.2011 у справі № 21-56а10, від 07.02.2011 у справі № 21-76а10, від 14.11.2011 у справі № 21-213а11, від 06.02.2012 у справі № 21-418а11 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12, в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема, від 20.08.2015 у справі № К/800/31736/15, від 15.10.2015 у справі № К/800/65268/14 та від 24.11.2015 у справі № К/800/63867/13.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що КММ ДФС не надала доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Враховуючи викладене, позивачем, за висновком суду, позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні та належні документи, які дозволяли КММ ДФС визначити митну вартість товару за першим методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

За таких обставин, суд вважає протиправними дії КММ ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до ВМД від 30.07.2015 № 1000250002/2015/057563.

Зважаючи на вищенаведене у сукупності, рішення КММ ДФС про коригування митної вартості товарів від 30.07.2015 № 100250002/2015/000046/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2015 № 100250002/2015/00077, за висновком суду, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених дій та винесення ним спірних рішення та картки. Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

В той час, подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Таким чином, дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Разом з тим, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

За таких умов, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача відповідно до ч. 2 ст.162 КАС України шляхом визнання протиправними дій КММ ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до ВМД від 30.07.2015 № 100250002/2015/057563; визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2015 № 100250002/2015/000046/2, прийняте ВМО «Західний» КММ ДФС; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2015 № 100250002/2015/00077, складену ВМО «Західний» КММ ДФС.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації від 30.07.2015 № 100250002/2015/057563.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.07.2015 № 100250002/2015/000046/2, прийняте Відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 30.07.2015 № 100250002/2015/00077, складену ВМО «Західний» Київської міської митниці ДФС.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» (код ЄДРПОУ 24364528) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4134,00 грн.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур