Постанова № 68902939, 11.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2017 р. Справа №805/2270/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:10:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2017 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську МГУ ДФС про визнання протиправними дії Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної Фіскальної Служби при винесенні повідомлення-рішення за неподання податкової декларації за базовий звітний період за платежем податок на додану вартість № НОМЕР_1 від 16.11.2016 року на суму 170,00 грн; скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної Фіскальної Служби за неподання податкової декларації за базовий звітний період за платежем податок на додану вартість №0001635000 від 16.11.2016 року на суму 170,00 грн, мотивуючи тим, що податковим органом неправомірно застосовано до підприємства штрафні санкції за неподання податкової декларації, оскільки підприємство перебувало на території здійснення антитерористичної операції, що перешкоджає здійсненню господарської діяльності, наявність обставин непереборної сили підтверджена сертифікатами Торгово-промислової палати, крім того підприємством зверталось до відповідача про продовження граничного строку подачі податкової декларації та у цей період не застосовують штрафні санкції. Зауважує на тому, що першочерговою метою підприємства є оплата праці, та у звязку з монополізацією послуг з водопостачання у Донецькій області у підприємства є необхідність у придбані необхідних товарів для очищення води, натомість відповідач за наслідком протиправності дії прийшов до незаконних висновків та застосував до підприємства штрафні санкції.

Відповідачем до суду надано заперечення на адміністративний позов, мотивовано тим, що в ході проведення перевірки податковим органом було виявлено порушення позивачем граничних строків подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року за наслідком чого застосовано штрафні санкції. Зазначив, що звільнення від штрафів відбувається у разі наявності рішення керівника контролюючого органу про продовження граничних строків подання податкової декларації, надані позивачем сертифікати не містять необхідних відомостей щодо звільнення обовязку своєчасного подання податкової звітності. Зауважує, що позивачем до жовтня 2015 року подавалась податкова звітність з ПДВ та протягом 20115-2016 року подається податкова звітність з податку на прибуток. З урахуванням зазначеного просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.09.2017 року здійснено заміну відповідача на Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС.

Представник позивача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника, наполягає на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача до судового засідання не зявився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу (ЄДРПОУ 00191678, вул. К.Лібкнехта, б.177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 03.09.2007 року № 145 0000 026990 згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС, є субєктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2016 року, за наслідком якої складено акт №681/28-01-50-00191678 від 27.10.2016 року.

Висновки перевірки полягають у порушені позивачем вимог пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 глава 2 розділу ІІ, п.203.1 ст.203 ПК України не подано податкову звітність з податку на додану вартість за вересень 2016 року.

На підстави акту перевірки податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0001635000 від 16.11.2016 року на суму 170,00 грн.

Позивачем було використано право на позасудове врегулювання спору шляхом адміністративного оскарження до податкового органу вищого рівня.

Рішенням Офісу великих платників податків ДФС №4715/10/28-10-10-4-33 від 26.01.2017 року скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Рішенням Офісу великих платників податків ДФС №17431/10/28-10-10-4-33 від 27.03.2017 року повторну скаргу залишено без розгляду.

Рішенням Державної фіскальної служби України №11647/6/99-99-11-03-01-25 від 30.05.2017 року скаргу залишено без розгляду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність складання податковим органом податкового повідомлення-рішення за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 49.18.1. п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

У відповідності до п.203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація з податку на додану вартсіть подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З приписів п.120.1 ст. 120 ПК України, вбачається, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобовязаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обовязок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З огляду на ситуацію, що склалася у Східному регіоні України, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII).

Згідно до ст. 1 Закон № 1669-VII, період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Так, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р місто Маріуполь включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Податковим органом застосовано штрафні санкції за неподання податкової звітності з податку на додану вартість.

Стаття 10 Закону № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобовязань є наявність у такого субєкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином Сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

З матеріалів справи вбачається, що КП Компанія Вода Донбасу Сертифікатом Торгово-промислової палати №1735 від 25.11.2014 року та Сертифікатом №1736 засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року.

Крім того, Донецькою торгово-промисловою палатою надано Висновок №2005/12.12-03 від 03.07.2014 року, яким також засвідчено факт настання форс-мажорних обставин з 10.06.2014 року при дотримані норм законодавчих актів України та здійсненні КП Компанія Вода Донбасу господарської діяльності на території Донецької області.

Крім того, наявність у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику ініціювати процедуру продовження граничних строків подання податкової звітності, яка передбачена Податковим кодексом України.

Так, згідно із п. 49.20 ст.49 ПК України граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

У відповідності до п.п. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 ПК України, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 статті 102 ПК України затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 84/18822 (далі Порядок № 1044).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1044 обставини непереборної сили (форс- обставини) - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Згідно з положеннями п.п.5.4 п. 5 Порядку № 1044 відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана з обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України.

За наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4, 5 цього Порядку щодо фізичної особи, платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків (п. 7 Порядку № 1044).

Відповідно до п.п.8.1 п. 8 Порядку № 1044 заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що відповідач має право звернутися до контролюючого органу з заявою про продовження граничних строків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначеним цим Порядком (в даному випадку обставин непереборної сили), проте така заява має бути подана тільки разом із документальним підтвердженням (сертифікатом ТПП).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до податкового органу лист з повідомленням №17/199 від 17.02.2015 року про наявність обставин непереборної сили та Сертифікату Торгово-промислової палати, які стосуються справляння податків та продовження граничних строків подання податкових декларації.

Аналогічного змісту лист - повідомлення №17/1172 було подано позивачем 08.09.2016 року.

Тобто, позивач повідомив податковий орган про наявність обставин непереборної сили засвідчених Сертифікатом Торгово-промислової палати, та підстави для продовження граничних строків подання податкової декларації.

Отже позивач звільнений з 10.06.2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобовязань,а в даних правовідносинах, за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної Фіскальної Служби при винесенні повідомлення-рішення за неподання податкової декларації за базовий звітний період за платежем податок на додану вартість № НОМЕР_1 від 16.11.2016 року на суму 170,00 грн.

Суд зазначає, що за результатами проведеної перевірки та складання акту перевірки, відповідно до статей 54, 58 Кодексу, контролюючий орган формує та надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Оскільки в даному випадку відповідач, як субєкт владних повноважень діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його оскаржувані дії є правомірними.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у заперечені на адміністративний позов, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної справи відповідач при формуванні податкового повідомленнярішення не врахував усіх обставин, за наслідком чого спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене позовні вимоги підлягаєть частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС №0001635000 від 16.11.2016 року на суму 170,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на користь Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (ЄДРПОУ 00191678, вул. К.Лібкнехта, б.177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547) судові витрати в розмірі 1600 (тисяча шістсот ) грн.00 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 11 вересня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 вересня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.