Ухвала суду № 68902106, 12.09.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1990/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

12 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: Ковальчука В.О.,

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла заява про перенесення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник перебуває у відпустці. Однак, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи, за відсутністю представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького наявний борг по земельному податку в розмірі 13720,64 грн., який виник на підставі:

1) податкових декларацій з плати за землю від 19.02.2015 № 9018368799 та від 12.03.2015 року № 9036071624 за період березень 2015 року - січень 2016 року в розмірі 13374 грн.;

2) нарахованої відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України пені за несвоєчасну сплату сум земельного податку (згідно податкових декларацій від 19.02.2015 № 9018368799 та від 12.03.2015 року № 9036071624) в розмірі 345,88 грн.

Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, сума податкового зобов'язання щодо плати за землю, визначена у податковій декларації, є узгодженою.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Визначені в податкових деклараціях суми своєчасно та в повному обсязі відповідачем сплачені не були, тому позивачем було нараховану вказану вище пеню.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем було надіслано квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницького податкову вимогу №48-11 від 03.03.2015 року на суму 10526,54 гривень, яку останній отримав 18.03.2015, відповідно до відмітки на Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.2 ст.95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Згідно з п.95.3 цієї ж статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини, а відповідно до п.95.4, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо доводів відповідача про те, що скасування пільг щодо сплати земельного податку мало вступити в дію з 01.01.2017 року, і саме з цього часу мали проводитись відповідні нарахування, суд зазначає наступне.

Статтею 282 ПК України (у редакції, що була чинною до 01.01.2015 року) були передбачені пільги щодо сплати податку для юридичних осіб, зокрема, від сплати податку звільнялись військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. З 01.01.2015 р., згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, стаття 282 ПК України була викладена у новій редакції, котра не містила зазначених пільг.

Предметом цього позову є стягнення заборгованості за березень 2015 року - січень 2016 року, згідно декларації з плати за землю за 2015 рік від 19.02.2015 року і від 12.03.2015 року, і стягнення пені за несвоєчасну сплату сум земельного податку згідно податкових декларацій від 19.02.2015 року, від 12.03.2015 року. Таким чином, порушення принципу стабільності в даному випадку відсутнє, а доводи відповідача про необхідність сплати податку з 2017 року не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Отже, відповідач відповідно до вимог ПК України не є звільненим від обов'язку сплати земельного податку та не має відповідних пільг щодо його сплати. Крім того, посилання відповідача на п.96.1 ст.96 ПК України є безпідставними, оскільки вказана норма не стосується спірних правовідносин.

Суд, також звертає увагу на те, що відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. При цьому, згідно із п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідач вказує, що згідно ст.5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. Однак, згідно п.5.2 ст.5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Отже, доводи відповідача про необхідність погашення податкового боргу Міністерством оборони України та безпідставність стягнення такого з КЕВ м. Хмельницького є помилковими.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.07.2017 за №1002814640, КЕВ м Хмельницький має ідентифікаційний код 07928461, організаційна правова форма: державна організація (установа, заклад), засновником якої є Міністерство оборони України.

Таким чином, КЕВ м. Хмельницького є юридичною особою, самостійно подавав контролюючому органу декларації з земельного податку, а тому зобов'язаний згідно ПК України виконувати взяті на себе податкові зобов'язання та нести відповідальність за їх невиконання. Податкова заборгованість відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копією податкової декларації, карткою особового рахунку, розрахунком суми позовних вимог, розрахунком заявленої до стягнення пені. Доказів про сплату відповідачем заборгованості суду не подано, як і оскарження податкової вимоги.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 вересня 2017 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Білоус О.В. Курко О. П.