Постанова № 68901100, 11.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 вересня 2017 р. № 820/3375/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Квартенка О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фермерського господарства ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області проскасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фермерське господарство ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області від 02.02.2017 р. №0000051401, №0000061401, №0000071401, №0000081401 та №0000101401 у повному обсязі; стягнути з Державного бюджету України на користь ФГ ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.01.2017 року Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області складено акт №33/20-23-14-01-10/21229706 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки Фермерського господарства ОСОБА_3 (податковий номер 2122976) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2014 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2014 року по 30.09.2014 року", за результатами якого 02.02.2017 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000051401, №0000061401, №0000071401, №0000081401 та №0000101401, яким ФГ ОСОБА_3 донараховано податкові зобов'язання з єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників. Позивач вважає оскаржуване в даній справі податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та порушують права позивача, оскільки органами ДФС при обчисленні суми податку неправомірно застосовано коефіцієнт 1,2 до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в 2016 році, замість коефіцієнту 1.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідачів - Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов представник відповідачів (а.с.107-109) зазначив, що висновки акту перевірки №33/20-23-14-01-10/21229706 від 19.01.2017 року про заниження ФГ ОСОБА_3 єдиного податку четвертої групи за 2016 рік є правильними та вірними. Вказані порушення встановлено цілком об'єктивно. За таких підстав податкове повідомлення-рішення від 02.02.2017 року №0000051401, №0000061401, №0000071401, №0000081401 та №0000101401 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, представник відповідачів просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Фермерське господарство ОСОБА_3, пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання 17.05.1993 року, №14581050001004454, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 21229706.

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

На підставі наказу від 30.12.2016 р. №476, виданого Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка Фермерського господарства ОСОБА_3 (податковий номер 21229767), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2014 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року та з питання правильності обчислення повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 року по 30.09.2016 року.

Результати перевірки оформлені актом №33/20-23-14-01-10/21229706 від 19.01.2017 року. (т.1 а.с.16-73).

За висновками перевірки, позивачем - ФГ ОСОБА_3, порушено вимоги п.п. 292.1.1, п.п. 292.1.2, п.п. 292.1.3 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено єдиний податок четвертої групи за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2016 р. на суму 167869,10 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 02.02.2017 р.:

- №0000051401, яким ФГ ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% у розмірі 2829,94 грн., з яких 2263,95 грн. - основний платіж, 565,99 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.10);

- №0000061401, яким ФГ ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% у розмірі 8441,68 грн., з яких 6753,34 грн. - основний платіж, 1688,34 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т.1 а.с.11);

- №0000071401, яким ФГ ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% у розмірі 67102,88 грн., з яких 53682,30 грн. - основний платіж, 13420,58 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.12);

- №0000081401, яким ФГ ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% у розмірі 75562,74 грн., з яких 60450,19 грн. - основний платіж, 15112,55 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.13);

- №0000091401, яким ФГ ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% у розмірі 16471,35 грн., з яких 13177,08 грн. - основний платіж, 3294,27 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.14);

- №0000101401, яким ФГ ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сількогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% у розмірі 39428,56 грн., з яких 31542,85 грн. - основний платіж, 7885,71 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1 а.с.15).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №33/20-23-14-01-10/21229706 від 19.01.2017 року на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судом встановлено, що згідно матеріалів справи ФГ ОСОБА_3 є платником єдиного податку четвертої групи.

Статус платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік підтверджується листом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області від 17.11.2016 р. №427/10/20-09-12-40 (т.1 а.с. 111).

Як вбачається з матеріалів справи, у 2016 році позивачем подано до Державної податкової інспекції у Зміївському районі ГУ ДФС у Харківській області шість звітних податкових декларацій (№9021270735 від 22.02.2016 р., №9020573411 від 19.02.2016 р., №9020592438 від 19.02.2016 р., НОМЕР_3 від 19.02.2016 р., №9021209781 від 20.02.2016 р., №9021209799 від 20.02.2016 р., №9021209880 від 20.02.2016 р.) платника єдиного податку четвертої групи в розрізі сільських рад та одну загальну. (т.1 а.с.122-147, 149-152, 154-158, 160-162, 164-177, 179-186, 188-195).

Відповідно до поданих податкових декларацій підприємством задекларовано єдиного податку в сумі 888743,38 грн., у тому числі :

- за 1 кв. 2016 р. всього на суму 88874,34 грн.;

- за 2 кв. 2016 р. всього на суму 88874,34 грн.;

- за 3 кв. 2016 р. всього на суму 88874,34 грн.;

- за 4 кв. 2016 р. всього на суму 88874,34 грн.

Також, позивачем подавалися уточнюючі податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи, у зв'язку з реєстрацією нових земельних ділянок та збільшенням річної суми податку на загальну суму 920800,27 грн., а саме:

- НОМЕР_1 від 03.01.2017 р. на суму 24071,68 грн. (т.2 а.с.2-9);

- НОМЕР_2 від 16.12.2016 р. на суму 70897,62 грн. (т.2 а.с.11-21);

- НОМЕР_3 від 19.02.2016 р. на суму 16170,42 грн. (т.2 а.с.23-27);

- НОМЕР_4 від 16.12.2016 р. на суму 360776,41 грн. (т.2 а.с.29-55);

- НОМЕР_5 від 16.12.2016 р. на суму 285131,04 грн. (т.2 а.с.57-74);

- НОМЕР_6 від 16.12.2016 р. на суму 163753,10 грн. (т.2 а.с.76-92).

Доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність прийняття оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень, відповідач виходив з того, що застосуванню в даному випадку підлягає коефіцієнт 1,2 до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2015р.

Так, за актом податкової перевірки податковим органом зроблено висновок про незастосування підприємством нормативної грошової оцінки на 2016 рік, або коефіцієнт індексації визначеного станом на 2015 рік, що призвело до донарахування єдиного податку за 2016 рік на суму 167869,10 грн.

Проте суд вважає такі доводи податкового органу та його висновки, що ґрунтуються на них, невірними та передчасними.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до п.п.292.1.1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з довідками від 17.02.2017 р. №97-20.20-0.3-558/14-17 (т.1 а.с.115), №97-20.20-0.3-559/14-17 (т.1 а.с.117), №97-20.20-0.3-560/14-17 (т.1 а.с.118), №97-20.20-0.3-561/14-17 (т.1 а.с.119), №97-20.20-0.3-562/14-17 (т.1 а.с.120) та №97-20.20-0.3-563/14-17 (т.1 а.с.121) з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем станом на 01.01.16 р.), позивач мав в користуванні:

- на території Геніївської сільської ради 1224,212 га, з них 1201,0815 га ріллі, 23,1305 га сіножаті;

- на території Скрипаївської сільської ради 72,6632 га ріллі;

- на території Шелудьківської сільської ради 41,4742 га ріллі;

- на території Комсомольської селищної ради 1787,3208 га, з них 1749,3141 га ріллі, 1,9617 га під господарськими будівлями і дворами;

- на території Лиманської сільської ради 817,3019 га ріллі;

- на території Задонецької сільської ради 321,7717 га ріллі.

Площі вказаних земельних ділянок позивач зазначив у податкових деклараціях платника єдиного податку четвертої групи по рядках 1.1.1, 1.3.1 та 2.1 колонки 3 за 2016 рік.

Згідно п.п.292.1.2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Величина коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарських угідь за станом на 1 січня поточного року, розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин щороку за індексом споживчих цін за попередній рік ( п.289.2 ст. 289 Кодексу).

База оподаткування для платників податку на 2016 рік відповідає нормативній грошовій оцінці одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня 2015 р. відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу (п.п.5 підрозділ 8 розділ XX "Перехідні положення" Кодексу).

Таким чином, у 2016 році індексація нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь для цілей визначення бази оподаткування єдиного податку четвертої групи не передбачена, тому позивач застосував коефіцієнт індексації - 1,00.

При розрахунку річної суми податку позивач застосував нормативну грошову оцінку 1 га ріллі станом на 01.01.2015 року, зазначену у листі Відділу Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області від 03.02.2015 р. №01-15.1/296. (т.1 а.с.116).

Крім того, судом встановлено, що позивач зі спірного питання звернувся до ГУ ДФС у Харківській області з приводу надання індивідуальної податкової консультації, яку було надано листом від1906.2017р. №721/ІПК/20-40-12-03-21 (т.1 а.с.114).

Згідно вказаного листа було роз'яснено, що у 2016 році індексація грошової оцінки сільськогосподарських угідь для цілей визначення бази оподаткування єдиного податку четвертої групи не передбачена і у своїх розрахунках позивач може застосовувати коефіцієнт індексації -1,00.

Відповідно до п.п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультації може використовуватися платником податків, якому надано таку консультацію.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням досліджених доказів в даній справі судом встановлено невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 02.02.2017 р. №0000051401, №0000061401, №0000071401, №0000081401 та №0000101401 вимогам чинного законодавства та дійсним обставинами справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління ДФС Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Харківській області від 02.02.2017 року №0000051401, №0000061401, №0000071401, №0000081401 та №0000101401.

Стягнути на користь Фермерського господарства ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 21229706) судовий збір у розмірі 3147 (три тисячі сто сорок сім) грн. 56 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови буде виготовлений 15 вересня 2017 року.

Суддя О.В. Панченко