Рішення № 6889777, 27.11.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.09р. Справа № 31/339-09

За позовом Закритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство № 11263”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

Про визнання права власності

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивача Легостаєв І.М., довіреність № 146 від 28.09.09 р.;

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся з позовом про розірвання попереднього договору оренди будівель та споруд, укладеного між сторонами по справі 15.02.09 р. та просить визнати за позивачем право власності на будівлю контрольно-технічного пункту літ. Б-2, на II поверсі приміщення 1, поз. 13 - кабінет, загальною площею 15,3 м2, а також самовільно добудовану будівлю виробничого цеху № 2 - прибудовою Ф ш -1, приміщення X, поз. 1, загальною площею 260, 4 м2, з ґанком літ. ф, самовільно побудовані ангар літ. 2Б - 1, поз. 1-приміщення, загальною площею 609,2 м2, поз. 2 - приміщення, загальною площею 251,8 м2 ,всього по літ. 2Б-1 загальна площа 861, 0 м2, ґанки літ. 2б, 2б1 ,самовільно побудовані ангар літ. 2В-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 472,5 м2, ґанок літ. 2в, ангар літ. 2Г-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 339, 3 м2, ангар літ. 2Д-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 319, 6 м2, поз. 2- приміщення, загальною площею 327,7 м2, всього по літ. 2Д-1 загальна площа 647, 3 м2, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21 без додаткових актів введення в експлуатацію.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем не виконано умов попереднього договору від 15.02.09 р., укладеного між сторонами, наслідком чого є оспорювання відповідачем права власності позивача. Окрім цього, позивач зазначає, що ним було проведено переобладнання належних йому на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.11.05 р. обєктів нерухомого майна за вказаною вище адресою, а також здійснено будівництво нових обєктів в межах земельної ділянки, наданої позивачу в оренду в установленому законом порядку. Оскільки відсутні жодні порушення прав інших осіб, позивач просить визнати його власником вищевказаних обєктів нерухомого майна.

Відповідач згідно заяви (вх. № 21302 від 17.11.09 р.) не заперечує проти задоволення позовних вимог та розгляду справи за його відсутності.

За згодою представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно попереднього договору від 15.02.09 р., укладеного між сторонами у справі, останні зобовязалися в строк до 15.07.09 р. укласти договір оренди будівель та споруд, розташованих по вулиці Орловська,21 у м. Дніпропетровську (п.1.1 Договору).

На пропозицію позивача, укласти договір оренди вищезазначеного приміщення відповідач відмовився, посилаючись на відсутність у позивача документів, що підтверджують право власності на зазначене майно, що підтверджується наданим в матеріали справи листом від 29.06.09 р.

Згідно ч., ч. 1-3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в частині розірвання попереднього договору від 15.02.09 р.

Позивач є власником будівлі контрольно-технічного пункту літ. Б-2, Б-1, Б1-1,б-1, загальною площею 404,1 кв.м., з ганками за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.11.2005 р., виданим виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.11.2005 р. право власності зареєстроване КП „Дніпропетровське між міське бюро технічної інвентаризації” за позивачем.

У відповідності до договорів оренди земельної ділянки від 11.06.2003 року, укладених з Дніпропетровською міською радою, позивачу передані в оренду земельні ділянки площею 2,4342 га, 0,1394 га та 0, 8620 га (далі-земельна ділянка), що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, для фактичного розміщення АТП, строком до 09.04.2018 р. Договори оренди земельної ділянки зареєстровані в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 23.07.2003 року за №№3900,3898,3899.

За даними технічного паспорту на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, виданого КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” за станом на 15.12.2008 року, позивачем переобладнано приміщення в будівлі літ. Б-2, самовільно збудовано прибудову літ. Ф ш -1 та ангари літ. 2Б-1, літ. 2В-1, літ. 2Г-1, літ. 2Д-1.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до вимог ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В силу ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Зазначене будівництво позивачем було проведено самочинно без належно затвердженого проекту та належного дозволу. Самочинне будівництво не може відповідно до вимог закону за актом вводу бути введеним в експлуатацію.

Разом з цим, згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб

З вищенаведених документів судом встановлено, що позивач здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, яка була надана позивачу в оренду на підставі договорів оренди земельної ділянки від 23.07.09 р., з цільовим призначенням - для фактичного розміщення АТП та при проведенні вищезазначеного будівництва цільове призначення вказаної вище земельної ділянки позивачем не змінено.

Порушення прав інших осіб матеріалами справи не встановлено, оскільки спірні обєкти нерухомого майна побудовані на земельній ділянці, яка була надана в оренду позивачеві за фактичним розміщенням АТП.

Зі змісту договорів оренди земельної ділянки від 11.06.2003 року вбачається, що їх надано в оренду позивачеві до 09.04.2018 р.

За результатами обстеження технічного стану будівельних конструкцій виробничих приміщень ( Ф ш -1 , 2Б-1,2В-1,2Г-1,2Д-1), розташованих за адресою. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, проведеного протягом вересня-жовтня 2009 р. товариством з обмеженою відповідальністю „ІНЖИНІРИНГ-ПРАВОПРОЕКТ” (ліцензія серії АВ № 316949 від 20.06.2007 року, строк дії з 20.06.2007 року по 20.07.2012 року), встановлено, що всі будівельні конструкції відповідають категорії-1 та придатні для подальшої експлуатації за прямим призначенням, про що позивачем 09.10.09 р. був отриманій відповідний технічний висновок.

Порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб у ході судового розгляду справи судом не встановлено.

При вирішенні даного спору, суд також враховує, що підставою для звернення позивача з позовною вимогою про визнання права власності послужили дії відповідача щодо порушення та невизнання цього права.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права власності.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Оцінюючи всі обставини справи у сукупності, як-то передбачено ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов вважає за можливе визнати право власності на спірний обєкт нерухомого майна за позивачем без додаткових актів введення їх в експлуатацію.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, враховуючи обставини самочинного будівництва..

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати попередній договір від 15.02.09 р., укладений між Закритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство № 11263” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Визнати за Закритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство № 11263” (49062, м. Дніпропетровськ, вул. Орловська,21, код ЄДРПОУ 03116157) право власності на обєкти нерухомого майна, а саме: будівлю контрольно-технічного пункту літ. Б-2, на II поверсі приміщення 1, поз. 13 - кабінет, загальною площею 15,3 м2, прибудову літ. Ф ш -1, приміщення X, поз. 1, загальною площею 260, 4 м2, та ґанком літ. ф, ангар літ. 2Б - 1, поз. 1-приміщення, загальною площею 609,2 м2, поз. 2 - приміщення, загальною площею 251,8 м2, всього по літ. 2Б-1 загальна площа 861,0 м2, ґанки літ. 2б, 2б1, ангар літ. 2В-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 472,5 м2, ґанок літ. 2в, ангар літ. 2Г-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 339,3 м2, ангар літ. 2Д-1, поз. 1 - приміщення, загальною площею 319, 6 м2, поз. 2- приміщення, загальною площею 327,7 м2, всього по літ. 2Д-1 загальна площа 647, 3 м2 , розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, без додаткових актів введення в експлуатацію.

Суддя А.В.Єременко