Ухвала суду № 68897309, 15.09.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2147/17

Провадження № 1-кп/444/211/2017

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

15 вересня 2017 року Жовківський районний суд Львівської області у складі :

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

з участю прокурора Телефанко О. В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_3

захисника неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_2 ОСОБА_4

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області в залі суду та за допомогою відеоконференції з Оболонським районним судом міста Києва

обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017140000000031 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ст. 293, ч. 2 ст. 345 КК України та щодо неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ст. 293 КК України ,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Жовківського районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ст. 293, ч. 2 ст. 345 КК України та щодо неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ст. 293 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, яке мотивує тим, що обвинуваченому ОСОБА_1 раніше обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою, ризики продовжують існувати, жодним чином не зменшилися, звертає увагу, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому числі у вчиненні тяжкого злочину та на підвищену суспільну небезпезність вчинених кримінальних правопорушень, відсутність на час затримання в останнього постійного місця роботи.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1- ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора про продовження його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заявив клопотання про зміну обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу на особисте зобовязання.

Обвинувачений ОСОБА_1, в судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що його незаконно утримують під варто, оскільки він важко хворіє на невиліковну хворобу, підтримав клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу на особисте зобовязання.

Неповнолітня обвинувачена ОСОБА_2, захисник неповнолітної обвинуваченої ОСОБА_2- ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримали клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1- ОСОБА_3 про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу на особисте зобовязання.

Інші захисники обвинуваченого ОСОБА_1 в судове засідання не зявилися.

Розглянувши клопотання, заслухавши думки учасників процесу, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Літвиненко О.О. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався, останній раз 20.07.2017 року до 17.09.2017 року включно.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченихстаттею 177 КПК України.

Згідно ч. 3ст. 331 КПК Українинезалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Крім цього, суддя враховує, що запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню його від суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ст. 293, ч. 2 ст. 345 КК України, тобто крім злочинів невеликої та середньої тяжкості, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на момент затримання не мав постійної роботи, а відповідно соціальні звязки не відзначаються міцністю, що дає обґрунтовані підстави вважати за можливе залишення ним місця проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися в подальшому від суду, незаконно впливати на свідків, співучасників кримінальних правопорушень, та інших учасників кримінального провадження, знищити або сховати речі та документиЮ які мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, чим перешкоджатиме встановленню обєктивної істини по справі. Суддя враховує те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_1, ніде не працюючи, потребуватиме засобів для існування і може вчиняти інші кримінальні правопорушення, в тому числі, усвідомлюючи безальтернативність понесення покарання за вчинений злочин у вигляді реального позбавлення волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Таким чином суд вважає, що ризики, продовжують існувати, вони жодним чином не змінилися, підстав для скасування чи зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш мякий немає, а тому виправданим є запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1

Жодних підстав для скасування раніше обраного запобіжного заходу ОСОБА_1 немає, так само немає підстав для зміни запобіжного заходу.

У зв'язку із наведеним, клопотання як самого обвинуваченого, так і захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про зміну його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою на особисте зобовязання не підлягає задоволенню.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він важко хворіє не підтверджені жодними доказами, а тому не беруться судом до уваги.

Відповідно дост. 315 КПК України, суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право прийняти рішення щодо забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Однак суд на стадії підготовчого судового засідання може обрати запобіжний захід, а не продовжувати його, тому суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення, а саме слід обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч 3 ст. 183 КПК України, суд зобовязаний при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненного із застосуванням насильства. Так як інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 345 КК України вчинене із застосуванням насильства, суд вважає, що визначення застави є недоцільним.

Суд враховує також і підвищену суспільну небезпечність інкримінованих ОСОБА_1 злочинів.

Виходячи з положень ст.ст.177,178,183,194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у виді під вартою.

Керуючись ст.176-178,183,186,193,194,197,199 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобовязання- відмовити.

Клопотання прокурора задоволити частково.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українцю, громадянину України, українцю, одруженому, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше несудимому, тимчасово непрацюючому -міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесять) днів, тобто до 13.11.2017 року включно з утриманням у СІЗО Львівської установи виконання покарань № 19 УДПтС України у Львівській області без визначення розміру застави .

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику Жовківського ВП Камянка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_1, його захисникам- для відома та направити начальнику Львівської установи виконання покарань № 19 УДПтС України у Львівській області для виконання.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя Зеліско Р. Й.