Рішення № 68887265, 14.09.2017, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1665/17

Провадження № 2/484/1056/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2017р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді – Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання - Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Первомайська філія «Південної товарної біржі», про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання за кожним права власності по 1/5 частині квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла 09.11.2015року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 17.04.2012року був зареєстрований шлюб між ним та ОСОБА_8 09.11.2015 року остання померла.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно: квартиру АДРЕСА_1. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_8 за законом є він (позивач), неповнолітні діти - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, 27.11.2007 р.н, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та мати померлої ОСОБА_9, які у встановлений законом порядок звернулись до нотконтори із заявами про прийняття спадщини, однак ОСОБА_9 оформити на своє ім’я спадкове майно не змогла, оскільки 01.03.2017 року померла. Спадкоємицею після смерті ОСОБА_9 являється її донька ОСОБА_10. Позивач у встановленому законом порядку звернувся до нотконтори із заявою про прийняття спадщини, однак йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи щодо належності на праві власності ОСОБА_8 вищевказаної квартири.

За життя, а саме 11.11.1997 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_11, ОСОБА_5, діючими в інтересах, на час укладення договору, неповнолітніх ОСОБА_12, 13.02.1994р.н., та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка належала відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого відділом приватизації АТВТ «Гілея» від 26.03.1997 року, зареєстрованого Первомайським МБТІ, реєстровий № 12735. Договір купівлі-продажу укладений в Первомайській філії Південної товарної біржі в Миколаївській області та зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод за № 1854 від 11.11.1997р.

Вищевказану квартиру ОСОБА_8 купила на біржових торгах за 12517грн., які були повністю одержані відповідачами до підписання договору. Договір купівлі-продажу зареєстрований 20.02.2002 року в Первомайському МБТІ за № 12735 та записаний у реєстрову книгу № 66 стр. 90.

Правочин обома сторонами повністю виконаний: відповідачами були звільнені всі приміщення від побутового майна, ОСОБА_8 передані ключі, відповідачі знялися з реєстрації за вказаною адресою. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв.

При житті покійна ОСОБА_8 використовувала разом з ним та дітьми дану квартиру для постійного проживання, вони регулярно оплачували комунальні платежі та утримували квартиру в належному санітарно-технічному стані.

Позивач стверджує, що на час укладення договору купівлі-продажу вищезазначеної квартири сторони не знали, що правочин підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинний Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст. 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають. Про необхідність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири позивач дізнався лише на початку 2016 року, коли звернувся до нотаріальної контори для подачі заяви для прийняття спадщини після смерті дружини.

Нотаріально оформити правочин на даний час неможливо, оскільки ОСОБА_8 померла. Також 17.12.2003 року помер продавець ОСОБА_11, в зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій підтримав позов, просив його задовольнити та розглянути справу без його участі.

Ухвалою суду від 05.09.2017року ОСОБА_10 залучена до участі в зазначеній справі в якості співвідповідача.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 в судове засідання не з’явилися, надали заяви, в яких позов визнали, не заперечували проти його задоволення та просили розглядати справу без їх участі.

Первомайська філії Південної товарної біржі надала суду лист, в якому проти задоволення позову не заперечувала та просила розглядати справу без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

11.11.1997р. між ОСОБА_8 (покупець) та ОСОБА_11, ОСОБА_5 (продавці), діючими в інтересах, на час укладення договору, неповнолітніх ОСОБА_12, 13.02.1994р.н., та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, був укладений договір купівлі - продажу квартири, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Бульвар Миру, 2Б/кв. 84, яка належала продавцям на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого відділом приватизації АТВТ «Гілея» від 26.03.1997 року, зареєстрованого Первомайським МБТІ, реєстровий № 12735. Договір був укладений на Первомайській філії Південної товарної біржі в Миколаївській області та зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод за № 1854 від 11.11.1997р.

17.12.2013 року ОСОБА_11 помер. Згідно повідомлень Першої та Другої первомайських нотаріальних контор спадкова справа після смерті 17.12.2013 року ОСОБА_11 не заводилась.

Оцінка дійсності правочину проводиться за правилами того законодавства, яке було чинним на момент його укладання.

Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

За змістом ст. ст.128, 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Відповідно до чинних на той момент Правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, які передбачали в якості правоустановчого документу зареєстровані на біржі правочини, право власності на вищевказаний будинок зареєстровано в Первомайському МБТІ за позивачем.

Відповідно до п. 5 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Оскільки покупець ОСОБА_8 повністю виконала умови договору купівлі-продажу квартири, договір у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963року) зареєстрований в МБТІ, у передбаченому законом порядку угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом недійсною не визнавалася.

09.11.2015року ОСОБА_8 померла.

З повідомлення Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 13.06.2017р. вбачається, що 21.04.2016р. ОСОБА_9 (мати померлої 09.11.2015р. ОСОБА_8М.) та позивач ОСОБА_1 (чоловік померлої 09.11.2015р. ОСОБА_8М.) звернулися до Першої первомайської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_8

Відповідно до постанови Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 22.05.2017року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла 09.11.2015року, на квартиру АДРЕСА_1, оскільки відсутні правовстановлюючі документи щодо належності на праві власності ОСОБА_8 вказаної квартири.

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_8 набула право власності на спірне майно і правомірно володіла ним, тому суд находить, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла 09 листопада 2015 року.

Визнати за неповнолітнім ОСОБА_2, 03.08.2005р.н., право власності на 1/5 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла 09 листопада 2015 року.

Визнати за неповнолітнім ОСОБА_3, 27.11.2007р.н., право власності на 1/5 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла 09 листопада 2015 року.

Визнати за неповнолітнім ОСОБА_4, 24.03.2012, право власності на 1/5 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла 09 листопада 2015 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.А.Медведєва