Постанова № 6888477, 25.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.11.09 Справа №2а-2019/09/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Лотової Ю.В.; при секретарі - Мамедової Е.С.,

з участю:

позивача Цуркан В.В., довіреність № 7276/10 від 21.09.2009 р., Лапшина О.В., довіреність № 10394/10 від 25.11.2009 р., Юдакова О.В., довіреність № 1902/10/10 від 17.02.2009 р.

відповідача ОСОБА_4, довіреність від 29.10.2009 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя(вул. 7 Ноября, 3, м. Севастополь, 99042), дофізичної особи підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, 99018),

про стягнення заборгованості у сумі 5275,00 грн.

Обставини справи:

12.10.2009 р. Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя (далі по тексту ДПІ або позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (далі по тексту ОСОБА_5 або відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості зі штрафних санкцій у розмірі 5275,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13 жовтня 2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2019/09/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13 жовтня 2009 р. закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, не згоден з порушеннями, викладеними в акті (довідкою) перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, та нарахованою сумою штрафних санкцій. Вважає, що підприємницька діяльність відповідача не підпадає під дію ч. 1, ч. 2, ч. 5, ч. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» у звязку з тим, що згідно із ст. 9 цього закону та Постанови КМУ № 1336 від 23.08.2000 року відповідач не повинен був застосовувати реєстратор розрахункових операцій, отже й застосування штрафних (фінансових) санкцій у відношенні відповідача є протиправним. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Законом України від 06 липня 1995 р. N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі по тексту Закон України № 265) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України від 04 грудня 1990 р. N 509-XII «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, що має право звернутись до адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості зі штрафних санкцій за порушення Закону України № 265.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа підприємець Балаклавською районною державною адміністрацією в м. Севастополі 17.04.2004 р. та перебуває на обліку як платник податків і зборів (обовязкових платежів) у державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя з 20.04.2007 р. Відповідач на момент подій був платником єдиного податку, про що йому було видане відповідне свідоцтво.(арк.с. 4-8).

Співробітниками позивача 24.10.2008 р. була проведена перевірка ОСОБА_5 щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового розрахунку із споживачами про що 27.10.2008 року за № 0031/27/04/23/2857412258 складений акт (довідка) перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі по тексту акт перевірки).

Відповідно до акту перевірки були встановлені порушення відповідачем вимог п. 1, п. 2, п. 5, п. 13 ст. 3 Закону України № 265, а саме: під час продажі пляшки пива продавцем не був виданий відповідний документ (розрахункова квитанція, чек) та не застосовані РРО або КУРО та РО. Сума готівки на місце розрахунків склала 1055 грн. (арк.с. 11-13, 15).

За результатами розгляду матеріалів зазначеної перевірки та на підставі акту перевірки ДПІ було прийнято рішення від 05.11.2008 р. № 0003282303/0 про застосування до ОСОБА_5 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5275,00 грн. (далі по тексту рішення) (арк.с. 14)

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі субєкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівкової та/або в безготівкової формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з п. 6 ст. 9 Закону України № 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Відповідно до Закону України від 11.07.1996 р. № 313/96-ВР «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» пиво є підакцизним товаром.

Статтею 10 Закону України № 265 встановлено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

23 серпня 2000 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова N 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою затверджений перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі по тексту перелік). Відповідно до п. 1 цього переліку до таких видів діяльності віднесена у тому числі роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).

Виходячи із системного аналізу зазначений норм суд дійшов до висновку, що розрахунки при продажу платником єдиного податку пива на розлив та інших товарів, що є в реалізації, крім підакцизних, можуть здійснюватися на підставі пункту 6 статті 9 Закону України № 265 без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок за умови ведення книги обліку доходів і витрат, а розрахунки при продажу пива в пляшках та бляшанках за умови відсутності інших підакцизних товарів - на підставі пункту 1 переліку з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій або за бажанням субєкта підприємницької діяльності через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, ОСОБА_5 під час здійснення продажу пива у пляшках повинен був застосовувати розрахункову книжку та книгу обліку розрахункових операцій або зареєстрованій реєстратор розрахункових операцій.

Пунктами 1, 2, 5 та 13 ст. 3 Закону України № 265 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідачем зазначені вимоги закону не виконані.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

З урахуванням викладеного, фінансові санкції до відповідача були застосовані правомірно та у розмірі, що передбачений законом.

Рішення було одержано ОСОБА_5 особисто 17.11.2008 р., що підтверджується підписом на корінці поштового повідомлення про отримання рішення про застосування штрафних санкцій (арк.с. 16)

Відповідно до ст. 25 Закону України № 265 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

До тепер сума штрафних санкцій у розмірі 5275,00 грн. ОСОБА_5 не сплачена.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Постанова викладена у повному обсязі та підписана 30.11.2009 р

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, 99018, ІПН НОМЕР_2) на користь Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Ноября, 3, м. Севастополь, 99042) заборгованість зі штрафних санкцій у розмірі 5275,00 грн. (пять тисяч двісті сімдесят пять грн. 00 коп.) на р/р 31117104700002, одержувач Балаклавський державний бюджет, код платежу 21080900, ЄДРПОУ 24035629, банк УДК м. Севастополя, МФО 824509.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ю.В. Лотова

Судді:

Суддя

Судді: