Постанова № 6888230, 05.06.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-9093/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2009 р.                                         м. Чернігів          

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді – Гром Л. М.

при секретарі           - Маслак М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АНТ-СК» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові і просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення форми В1 Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 21.08.08р. № 0003622320/0/0, яким приватному підприємству Виробничо-комерційній фірмі «АНТ-СК» зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008р. на 50238,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в акті перевірки від 24.07.08р. № 55223/22821370 відсутні посилання на документи, які з точки зору податкового органу спростовують факт не виконання Виробничо-комерційною фірмою «АНТ-СК» орендованих приміщень. Вважали, що не можливо погодитись з тим, що приватним підприємством Виробничо-комерційною фірмою «АНТ-СК» порушено п. п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки діюче законодавство чітко визначило, що право нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи придбані товари (послуги) почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду. Вважали що, всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» були дотримані приватним підприємством Виробничо-комерційною фірмою «АНТ-СК».

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що згідно даних бухгалтерського та податкового обліку, первинних бухгалтерських документів, наданих для перевірки договорів суборенди вказані в договорі № 18-06/А від 01.03.07р. приміщення в подальшу оренду іншим особам приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «АНТ-СК» не надавала, інших доходів від орендованих приміщень в 2 кварталі 2007 року не отримувало. В ході перевірки було встановлено, що в податковій декларації за квітень 2008р. відображено результати фінансово - господарської операції за II квартал 2007р., розділ II якої, відображено показники лише операції з оренди приміщення у ТОВ «РА - ТЕЛ» згідно з договором від 01.03.07 р. № 18-06/А. Сума перерахованої попередньої оплати в сумі 948000,00 грн. не могла бути включена до складу податкового кредиту на підставі того, що: - згідно даних бухгалтерського обліку, первинних бухгалтерських документів, наданих для перевірки договорів ПП ВКФ «АНТ-СК» орендовані приміщення в подальшу в оренду інших особам не надавав, інших доходів від орендованих приміщень в II кв. 2007 р. не отримував, не сплачував за телефонні розмови та за електроенергію; -кількість працюючих на підприємстві 1 особа за сумісництвом директор. Підприємством ніяких документів для підтвердження використання орендованих приміщень не надано. Витрати по оренді приміщення не призвели в період, що перевіряється до отримання будь-якого економічного ефекту. Крім того в ДПІ у м. Чернігові є докази того, що вказані нежитлові приміщення орендують інші суб’єкти господарської діяльності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «АНТ - СК» взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Чернігові 12.10.1998 р., за № 5108. Позивач зареєстрований, як платник ПДВ в Державній податковій інспекції у м. Чернігові про що свідчить свідоцтво № 33912672 від 20.12.02 р., індивідуальний податковий номер платника ПДВ 228213725268.

Таким чином позивач зареєстрований належним чином як платник податку на додану вартість, а тому на нього поширюється дія Закону України «Про податок на додану вартість».

20.05.08 р. Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «АНТ - СК» подано до Державної податкової інспекції у м. Чернігові податкову декларацію за квітень 2008 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за квітень 2008 р. становила 50238.00 грн.

На підставі направлення від 10.07.08 №16020, виданого Державною податковою інспекцією у м. Чернігові, головним держподатревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Чернігівський області інспектором І рангу Романенко Юлією Ігорівною, держподатінспектором, інспектором III рангу Романенко Зоєю Сергіївною на підставі підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97 від 03.04.97 «Про податок на додану вартість» проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 року на розрахунковий рахунок в установі банку.

На результатами перевірки було складено акт №55223/22821370 від 24.07.08р., в якому з посиланням на п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про Податок на додану вартість» перевіряючи прийшли до висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008 р., де заявлено до відшкодування на рахунковий рахунок 50 238,00 грн.

01.03.07р. між ТОВ «РА - ТЕЛ» та ПП ВКФ «АНТ-СК» укладено договір № 18-06/А суборенди офісних, виробничих та складських приміщень.

Даний договір було укладено на строк з 01.03.07р. по 28.02.09р., при цьому було значено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Однак керуючись п.7.4 договору сторони дійшли висновку про його розірвання про що свідчить угода від 28.12.2007 року про розірвання Договору № 18-06/А від 01 березня 2007 року, копія якої зберігається в матеріалах справи.

29.05.07р. ТОВ «РА - ТЕЛ» видало податкову накладну ПП ВКФ «АНТ-СК» на 948000,00 грн. передоплата за оренду приміщення за березень -серпень 2007 р.

29.05.07р. ПП ВКФ «АНТ-СК» згідно платіжного доручення №02 сплатило 948 000,00 грн. ТОВ «РА - ТЕЛ» за оренду приміщення згідно договору № 18-06/А.

В вересні 2007р. згідно рахунку № СФ - 168/07 від 18.09.07р. ПП ВКФ «АНТ-СК» сплачено ТОВ «РА -ТЕЛ» 253 000,00 грн. це за оренду приміщення згідно договору № 18-06/А. В жовтні 2007 р. згідно рахунку СФ - 168/07 від 18.09.07р. 21236 грн. в грудні 2007р. згідно рахунку СФ - 270/07 та СФ - 3 від 07.12.07р. та 24.12.07р. 152 779,50 грн. та 152 779,50 грн. Відповідно ТОВ «РА - ТЕЛ» було видано ПП ВКФ «АНТ-СК» податкові накладні від 28.09.07р. № 191, № 221 від 31.10.07р., №270 від 24.12.07р. та №261 від 07.12.07р. Все це також підтверджується атами здачі - прийняття робіт (надання послуг), та видатковими касовими ордерами.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових. б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем було дотримано всіх вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а тому позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача № 0003622320/0/0 від 21.08.08 року з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення форми В1 Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 21.08.08р. № 0003622320/0/0, яким приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «АНТ-СК» зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008р. на 50238,00 грн.

Стягнути Державного бюджету на користь приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «АНТ-СК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 12 червня 2009 року.

Суддя Л. М. Гром