Постанова № 6888064, 27.05.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-9303/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 р. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Кашпур О.В.

при секретарі - Косолаповій М.О.

за участю прокурора Козакової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор" до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В :

10.02.2009 року позивач звернувся з позовом до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області і просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Чернігівської області від 23.04.2009 року № 2510822300/3/1005, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1277372.00 грн., та № 2510832300/3/1004, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340, 00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що товариство, як сільськогосподарський товаровиробник, що здійснює операції з поставки молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах (пункт 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість") та операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах (пункт 11.29 ст. 11 зазначеного Закону), має від'ємну різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, тому, відповідно має право не застосовувати спеціальні режими оподаткування податком на додану вартість та отримувати заявлені суми бюджетного відшкодування цього податку. Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» та Постанови КМУ №805 від 12.05.99 р., № 271 від 26.02.99 р. не містять будь-яких норм, які б встановлювали заборону на відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду для сільськогосподарських підприємств. Вважає, що спеціальний режим оподаткування згідно чинного законодавства це не обов'язок, а право сільськогосподарських товаровиробників.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача не визнав позовні вимоги, вважає, що ТОВ «Агрікор» підпадає під дію другого абзацу пункту 11.21 та 11.29 статті 11. Закону України "Про податок на додану вартість", тобто підпадає під спеціальний режим оподаткування ПДВ, а для сільськогосподарських товаровиробників передбачено обов'язковість ведення окремого обліку операцій, які підпадають під спеціальний режим оподаткування та передбачено відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів на спеціальні рахунки, враховуючи особливості нарахування і сплати ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками, порядок відшкодування ПДВ таким платникам також має особливості - лише в рахунок майбутніх платежів (згідно вищевказаного законодавства залишок податкового кредиту зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів).Таким чином, платники податку на додану вартість, які підпадають під дію зазначених норм Закону, зобов'язані дотримуватись спеціального порядку оподаткування та вести окремий облік таких операцій у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 12.05.99р №805 та від 26.02.99р. №271, та несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за неналежне виконання вищезазначених вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор" зареєстроване Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області та перебуває на обліку з 11 квітня 2006 року. З 12 квітня 2006 року товариство зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 12.04.2006 року № 33700162 і подає до Прилуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Чернігівської області податкові декларації з податку на додану вартість за формою, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» № 166 від 30.05.97 р., тобто загальні податкові декларації, що передбачають розрахунок з бюджетом.

Працівниками Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Агрікор" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за вересень місяць, за результатами якої складений акт перевірки від 19.12.2008 року №1211/23/33660151.

Перевіркою встановлено, що ТОВ „Агрікор" з 01.01.2007 року є платником фіксованого податку, сума одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить більше ніж 75 відсотків від загальної суми валового доходу, тому підприємство підпадає під дію пункту 11.29. статті 11. Закону України "Про податок на додану вартість", зі змінами та доповненнями.Одночасно ТОВ «Агрікор» підпадає під дію другого абзацу пункту 11.21. статті 11. Закону України "Про податок на додану вартість".З 01.01.2007 року по даний час ТОВ „Агрікор" звітує з податку на додану вартість лише по декларації, що передбачає розрахунки з бюджетом (загальна декларація або „бюджетна").

В ході проведення перевірки встановлено, що підприємством не ведеться облік операцій, які підпадають під спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість". Окремо не відображаються в податковому обліку податкові зобов'язання та податковий кредит по операціях з продажу молока, худоби, птиці, вовни, молочної продукції та м'ясопродуктів, виготовлених на власних переробних потужностях та продажу молока і м'яса живою вагою на переробні підприємства („скорочена" декларація з ПДВ) та податкові зобов'язання та податковий кредит по операціях з продажу продукції , товарів (робіт, послуг) власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни), в тому числі і продукції, виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім підакцизної продукції („скорочена" декларація з ПДВ).

В результаті проведеного розподілу фінансово-господарських операцій, які підпадають під спеціальний режим оподаткування ПДВ, шляхом виключення податкових зобов'язань та податкового кредиту вищезазначених операцій з „бюджетної" декларації та відображення їх у спецдекларації № 1 (відповідно до вимог пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість") та спецдекларації № 2 (відповідно до вимог пункту 11.29 статті 11 даного Закону) встановлено, що в порушення пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п. 7.7, пп. 7.4.1 п. 7.4 п., пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 4.1 ст. 4, п. 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805 „Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі", зі змінами та доповненнями, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271 „Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", зі змінами та доповненнями, ТОВ „Агрікор" завищено суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за жовтень 2008 року в розмірі 1277372 грн.

За результатами розгляду акта перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення

від 29.12.2008 року № 2510822300/0/1891 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1277372,00 грн. та податкове повідомлення рішення від 29.12.2009 року № 2510832300/0/1892 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн.

На підставі акта перевірки від 29.12.2008 року № 2510822300/0/1891 та рішення ДПА України від 17.04.2009 р.про результати повторної скарги ТОВ „Агрікор"відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.04.2009 року № 2510822300/3/1005, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1277372.00 грн., та № 2510832300/3/1004, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340, 00 грн.

Пунктом 11.21 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що до 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України..

Згідно підпункту 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість", до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Тому, відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість" Постановами Кабінету Міністрів України затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі (Постанова КМУ № 805 від 12.05.99 р.) та Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (Постанова КМУ № 271 від 26.02.99 р.). Даними Постановами встановлено порядок нарахування і використання коштів, які підлягають сплаті до бюджету - позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Тобто, Законом України „Про податок на додану вартість" до компетенції Кабінету Міністрів України не віднесено встановлення порядку нарахування та відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду .

Таким чином, виходячи з обсягу повноважень, делегованих Кабінету Міністрів України, Законом про ПДВ, сфера регулювання Кабінетом Міністрів України особливостей оподаткування податком на додану вартість у сфері сільськогосподарського виробництва обмежується питанням регулювання нарахування та використання коштів, які підлягають сплаті до бюджету (позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду).

Оскільки, позивач, як сільськогосподарський товаровиробник, що здійснює операції з поставки молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах (пункт 11.21 статті 11 цього Закону) та операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах (пункт 11.29 етапі 11 цього Закону), має від'ємну різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, тому, відповідно має право не застосовувати спеціальні режими оподаткування податком на додану вартість та отримувати заявлені суми бюджетного відшкодування цього податку.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» та Постанови КМУ №805 від 12.05.99 р., № 271 від 26.02.99 р. не містять будь-яких норм, які б встановлювали заборону на відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду для сільськогосподарських підприємств.

Так, норми пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ встановлюють порядок визначення та сплати до бюджету позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду та порядок визначення та відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду

Підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ встановлено обмеження права на бюджетне відшкодування для осіб в залежності від: строку реєстрації особи як платника податку на додану вартість; співставлення обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 місяців та суми заявленого відшкодування; наявності діяльності особи протягом останніх дванадцяти календарних місяців; порядку сплати податку на додану вартість, зокрема, у спосіб, відмінний від порядку, встановленого Законом України «Про податок на додану вартість».

Отже, до кола осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Законом України «Про податок на додану вартість», не включено сільськогосподарські підприємства, що здійснюють операції з поставки молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах та операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлених на давальницьких умовах, а тому, позивач має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Механізм заповнення та подання податкових декларацій з податку на додану вартість регулюється виключно порядком заповнення та подання податкової декларації, затвердженої Наказом ДПАУ №166 від 30.05.19.97 року, який передбачає, що в рядку 2.2 загальної податкової декларації, мають бути відображені операції, що оподатковуються за нульовою ставкою ( крім експортних операцій, які мають бути відображено в рядку 2.1). Таким чином, обороти по господарським операціям з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання, яким також є позивач, оподатковуються та мають бути відображені в рядку 2.2. декларації з Податку на додану вартість, форма якої затверджена Наказом ДПАУ №166 від 30.05.97 р., тобто загальній (бюджетній) декларації.

На законодавчому рівні не встановлено обов'язку сільськогосподарських товаровиробників на застосування спеціального режиму в оподаткуванні податком на додану вартість. Крім того, статтею 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в частині відшкодування з державного бюджету України ПДВ, не встановлено обмежень стосовно її застосування сільськогосподарськими товаровиробниками.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у позивача відсутні порушення вимог Закону України „Про податок па додану вартість", а тому підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. відсутні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Прилуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Чернігівської області від 23.04.2009 року № 2510822300/3/1005, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1277372.00 грн., та № 2510832300/3/1004, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340, 00 грн., з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Чернігівської області від 23.04.2009 року № 2510822300/3/1005, № 2510832300/3/1004.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: О.В.Кашпур

Постанову виготовлено в повному обсязі 03.06.2009р.