Постанова № 6887226, 03.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

                    № 2а-11614/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Донця В.А., секретаря судового засідання Венгер А.В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Управління справами підприємств "Сова"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування рішень №12832305 та №12842305 від 07.09.2009р.

за участю:

від позивача, Чураченко К.С., від відповідача, Кліща А.О., Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління справами підприємств "СОВА" (надалі –Позивач) звернулось до суду з позовом про скасування рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі –Відповідач) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.2009 р. №12832305, №12842305. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Державної податкової адміністрації у Київській області не було повноважень на здійснення перевірки філії Позивача (кафе-бару у с.Гавронщина). На думку Позивача, дана функція, відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", покладена на Відповідача та на Державну податкову інспекцію Макарівського району, в якому зареєстрована філія Позивача. У позовній заяві також зазначено, що у директора філії не було повноважень надавати пояснення, підписувати акт перевірки. Як вважає Позивач, посадові особи Державної податкової адміністрації у Київській області не мали права проводити перевірку, оскільки направлення на перевірку не були вручені під розписку уповноваженій особі як це передбачено статтею 11-2 вказаного Закону. Відповідач позову не визнав, вважає вимоги Позивача безпідставними, дії щодо перевірки, прийняття оскаржуваних рішень правомірними, оскільки було встановлено порушення Позивачем пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", статті 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Державною податковою адміністрацією в Київській області, відповідно до направлень від 13.08.2009 р. №5701, №5701 про здійснення планової перевірки ТОВ "Управління справами підприємств "СОВА" (35371018), була проведена планова виїзна перевірка філії Позивача –кафе-бару, розташованого за адресою с. Гавронщина, Гривневське шосе, з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій. За результатами перевірки було складено акт від 13.08.2009 р. (далі –Акт).

Як вбачається з Акту, перевіркою було встановлено відсутність первинних бухгалтерських документів на товар в сумі 12240,00 грн., первинні бухгалтерські документи, що підтверджують рух товару на зазначену суму не було складено, відсутність торгового патенту на здійснення діяльності в сфері роздрібної торгівлі в доступному для огляду місці.

Акт був підписаний без зауважень директором філії Качаліною Т.В. У своїх поясненнях директор зазначила, що всі документи на отримання товару знаходяться в бухгалтерії і на першу вимогу будуть надані, торговий патент буде вивішений на видному місці.

На підставі Акту Відповідачем прийнято рішення від 07.09.2009 р. №12842305, яким Позивачу нараховано 80 грн. штрафних (фінансових) санкцій згідно зі статтею 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а також рішення від 07.09.2009 р. №12832305 про нарахування 24480 грн. штрафних (фінансових) санкцій відповідно до статті 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

1. Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року №509-XII (у редакції Закону України від 24 грудня 1993 року №3813-XII, з наступними змінами та доповненнями) державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору (частина перша). У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції (частина друга). Водночас абзацом другим пункту 1 статті 8 цього Закону встановлено, що до функцій Державної податкової інспекції належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Згідно з частиною першою статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби (частина 1 статті 11-2).

Беручи до уваги вказані положення Закону України "Про державну податкову службу в Україні", враховуючи, що філія Позивача відповідно до Положення про філію ТОВ "Управління справами підприємств "СОВА" не має права займатися самостійною господарською діяльністю, а також те, що Відповідачем до початку перевірки були надані належним чином оформлені направлення на перевірку, суд вважає правомірним здійснення перевірки Державною податковою адміністрації у Київській області філії Позивача –кафе-бару, розташованого у Київській області.

Суд вважає, безпідставним твердження представника Позивача, що Державна податкова адміністрація в Київській області не мала права приступити до перевірки, оскільки повідомлення на перевірку не були вручені уповноваженій особі. Як було з’ясовано судом, підтверджено представником Позивача, повідомлення були вручені директору філії, яка відповідно до довіреності уповноважена представляти інтереси філії ТОВ Управління справами підприємств "СОВА" в усіх органах державної влади з питань організації та діяльності закладу громадського харчування ТОВ Управління справами підприємств "СОВА", розташованого Макарівський район, с. Гавронщина, Гривневське шосе, здійснювати керівництво вказаним закладом громадського харчування.

2. Відповідно до статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (у редакції Закону України від 1 червня 2000року №1776-III, з наступними змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Пунктом 12 статті 3 цього Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Облік товарних запасів фізичною особою –суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) –у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів (стаття 6).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з Акту, перевіркою було встановлено відсутність первинних бухгалтерських документів на товар в сумі 12240,00 грн., не були складені первинні бухгалтерські документи .

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім цього Актом було встановлено порушення Позивачем статті 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 року №98/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), за якою торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності –біля касового апарату;на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці –для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Із матеріалів справи (акт, пояснення директора філії) вбачається, що Позивачем вказані вимоги Закону порушені.

Відповідно до абзацу третього частини 1 статті 8 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Встановлені актом перевірки порушення законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" Позивачем в судовому засіданні не спростовано.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, суд прийшов до висновку про правомірність прийнятих Відповідачем рішень від 07.10.2009 р. №12832305 та №12842305 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій. Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позовувідмовити повністю.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Донець В.А.

Постанова виготовлена в повному обсязі 09.11.2009 р.